Зарплатні схеми. Як приховуються доходи громадян і чому роботодавці не хочуть платити податки
В Україні заговорили про поступовий вихід зарплат із тіні. Проте експерти вважають, що до повного відбілювання доходів українців ще далеко. Чому компанії приховують реальний дохід співробітників, які схеми використовують, і чи вигідно бізнесу платити "в білу".
Одним із помітних трендів 2023 року є відбілення заробітних плат. Так вважає голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На його думку, бізнес виводить зарплати з тіні на випередження тих негативних наслідків, які зарплати в конвертах тягнуть. "У І кварталі минулого року 31,6 тисячі суб’єктів господарювання нарахували та сплатили ПДФО і єдиний соціальний внесок із зарплат менших, ніж середні заробітні плати по регіону. А вже в червні-жовтні 2023 року 19,6 тисячі суб’єктів господарювання підвищили зарплату, а 3 тисячі субʼєктів господарювання підвищили й досягли рівня середньої заробітної плати по регіону. Це дало змогу додатково отримати 2 295, 6 млн гривень ПДФО", — каже Данило Гетманцев. Фокус запитав у юристів і експертів щодо відбілення зарплат і з’ясував, які популярні схеми використовують роботодавці в Україні для зменшення податкового навантаження.
Занадто багато платежів: скільки зараз сплачується податків на зарплату працівника в Україні
В Україні для найманого працівника або особи, яка працює за цивільно-правовим договором, Податковий кодекс України визначає податкове навантаження такими платежами:
- податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%;
- військовий збір — 1,5%;
- єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22%.
"Із 2016 року підходи до оподаткування заробітної плати не змінилися (до 2016 року діяла диференційована ставка оподаткування в залежності в розміру доходу 15% або 20%). Наразі дохід у вигляді заробітної плати оподатковується: 18% податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військовим збором (ВЗ). Останні вираховуються із зарплати працівника роботодавцем як податковим агентом (несе відповідальність щодо своєчасного нарахування та сплати податків). Роботодавець нараховує на заробітну плату єдиний соціальний внесок (ЄСВ) 22% та самостійно (з власних коштів) сплачує його до бюджету", — пояснив Іван Маринюк, керівник практики податкового права юридичної фірми "Ілляшев та Партнери".
Важливо, що розмір ЄСВ не зростає пропорційно до отриманої зарплати найманим працівником, станом на січень 2024 року максимальний ЄСВ становить 23 430 грн.
"Із цього можна зробити висновок, що за загальної системи оподаткування податкове навантаження на бідніших працівників більше, ніж на багатших. Оскільки застосується максимальна сума ЄСВ, відсутність частини доходу, що не оподатковується, і базова ставка оподаткування (flat tax rate). На сьогодні роботодавець платить податки за працівника, загальне податкове навантаження становить 34% суми, в яку обходиться працівник роботодавцю", — розповідає в коментарі Фокусу юристка Stron Legal Каріна Клименко. І додає: в Україні існує податкова соціальна пільга (ПСП), тобто звільнення від податку на дохід, якою можуть скористатися працівники з доходом до 4240 грн на місяць, але якщо зарплата 7000 грн, то скористатися пільгою вже не вийде.
Керуючий партнер АО "Evrika Law" Андрій Шабельніков пояснив: перед тим, як виплатити працівникові заробітну плату, роботодавець зобов’язаний відрахувати з неї податки. "Роботодавець має сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору. Також 22% єдиного соціального внеску роботодавець повинен сплатити за працівника за рахунок власних коштів", — каже юрист. Якщо розібрати ці платежі на прикладі білої зарплати в сумі 30 тис. грн, то на ПДФО піде 5,4 тис. грн, на військовий збір — 450 грн. ЄСВ роботодавець має нарахувати зверху на зарплату й сплатити з власних коштів — у цьому випадку 6,6 тис. грн. У підсумку на руки працівник отримає 24 150 грн. А роботодавець водночас сплатить до бюджету 12 450 гривень.
Схеми для ухилення: що саме використовують компанії для зменшення податкового тягаря
Найчастіше в Україні роботодавці використовують схему, за якою частина зарплати біла, а інша частина виплачується в конверті, тобто про неї податкова не знає. На думку Івана Маринюка, бізнес може притримуватися сірих практик під час виплати зарплати, розуміючи, що:
- Через різке збільшення податкового навантаження бізнес може стати не рентабельним у порівнянні з конкурентами, оскільки конкуренти використовують оптимізаційні моделі, і це впливає собівартість товарів / послуг. Вирівнювання "правил гри" для всіх поступово стимулює бізнес виходити з тіні;
- В умовах війни, значного підвищення ціни й дефіциту кваліфікованих працівників бізнесу важко втримати працівника, якщо в останнього буде пропозиція роботи за 20 тис. грн (офіційно як працівнику) або ж за 30 тис. грн (як ФОП), оскільки людині важливо забезпечити гідні умови свого життя і своєї сім’ї;
- Бізнес — це підприємницька діяльність із метою отримання прибутку, а за кожним бізнесом стоять люди, які прагнуть заробляти чим більше, тим краще.
В Україні компанії роками можуть сплачувати зарплату в конверті, адже податкова рідко цілеспрямовано перевіряє компанії саме на предмет сплати всіх податків на зарплати. "Виявити цю схему досить важко, навіть якщо працівник скаржиться на це в органи Держпраці чи податкову. В цьому випадку проводиться розслідування, чи правдивою є інформація від працівника, і для застосування санкцій потрібні абсолютно правдиві документальні докази фактів виплати саме зарплати й саме без оплати податків. Зазвичай такі сірі виплати влаштовують як роботодавця, так і працівника", — каже податкова консультантка Олександра Томашевська.
Каріна Клименко пояснила: питання недовиплаченої заробітної плати залишається під контролем інспекторів Держпраці, правоохоронних органів і ДПС України.
"Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ст. 265 КЗпП. За неоформлених працівників і зарплату "в конвертах" підприємство може бути оштрафоване на 10 мінімальних зарплат, що сьогодні становить 71 100 грн, а з 1 квітня 2024 — від 80 000 грн", — розповіла Каріна Клименко.
Якщо податкова виявить порушення в питанні нарахування зарплат працівникам, то компанія сплатить штраф, сума якого може скласти понад 200 тисяч гривень.
Покарання за порушення трудового законодавства може бути й більшим. За словами Андрія Шабельнікова, за оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час і виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачений штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника. "Наразі ця сума становить 213 тис. грн. Також за зверненням громадян, права яких були порушені, або органів контролю, які виявили факт порушення, на підставі рішення суду роботодавця може бути притягнуто до кримінальної відповідальності", — каже юрист.
Ще одна розповсюджена схема в Україні — оформлення угоди з працівником, якого роботодавець просить відкрити ФОП на 3 групі єдиного податку. Для ФОП 3 групи встановлений єдиний податок, що становить 5% від доходу або 3% від доходу + ПДВ. Також підприємець має сплачувати ЄСВ за себе розмірі 22%, що з 1 січня становить 1562 гривні на місяць, а з 1 квітня — 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати).
"Тому недобросовісні компанії з метою зменшення податкового навантаження на заробітні плати використовують працю за схемою ФОП", — каже Андрій Шабельніков. Однак із 1 березня 2022 року до припинення війни, а також протягом наступних 12 місяців ФОПи звільняються від сплати ЄСВ за себе. Також ФОПи на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати за себе ЄСВ в разі відсутності прибутку.
А на думку Олександри Томашевської, податкове навантаження ФОП порівняно з навантаженням на зарплату відрізняється у 8 разів, або на 800%, що є дуже вигідно для роботодавця. "Податок із виплати в розмірі 100 000 грн для ФОП складе 5% або 5000 грн, для "білого" роботодавця загальні податки, нараховані й утримані, складуть 41 500 грн. Тому так, робота з працівником, який є ФОП, супервигідна", — каже експертка.
А як у них? Які податки на зарплати в ЄС і які зміни чекають на українців
В Україні податки на зарплату не вищі, ніж у країнах Євросоюзу, кажуть опитані Фокусом експерти. "Я б не назвала податкове навантаження на зарплату в Україні високим порівняно з країнами Європи чи іншими західними країнами. У багатьох країнах податки плюс-мінус аналогічні, — каже Олександра Томашевська.
"Більшість європейський країн застосовують прогресивну шкалу податків, де певна частина річного доходу не підлягає оподаткуванню. Схожу модель цряд запропонував запровадити в Україні в Національній стратегії доходів із подальшою реформою спрощеної системи оподаткування", — зазначає Андрій Шабельніков.
Каріна Клименко каже: Україна застосовує єдину ставку оподаткування заробітних плат, натомість у більшості країн світу цей податок — зі зростанням шкали ставок, обґрунтованими елементами податку, що є одним із ключових складових податкової системи, адже забезпечує прогресивність і справедливість самого податку та системи оподаткування.
Скільки ж податків на зарплати в Польщі?
Польща обкладає доходи фізичних осіб ПДФО (РІТ). PIT — податок на прибуток для фізичних осіб у Польщі. Ставка податку залежить від розміру річного доходу платника:
- 0% ставка податку PIT розповсюджується на річний дохід до 85 528 PLN;
- Cтавка PIT 12% буде застосована на суму понад 85 528 і до 120 000 PLN;
- Якщо ви заробляєте понад 120 000 PLN, то сплачуєте прогресивну ставку 32%.
"У Польщі, як і в Україні, існує максимальний розмір ЄСВ. Але там максимальний розмір прив’язаний до середньої зарплати в країні та не нараховується на річний дохід у понад 30 середніх зарплат (234 720 злотих у 2024 році). Зазвичай ця верхня планка соціальних внесків компенсується підвищеним податком", — пояснила Каріна Клименко.
В Україні теж можуть запровадити прогресивну шкалу ПДФО — саме про це йдеться в затвердженій урядом Національній стратегії доходів до 2030 року.
В Україні планують також запровадити прогресивну шкалу податку на прибуток фізичних осіб, і чим вища зарплата, тим більший податок працівник сплатить
"Наразі важко прогнозувати, який ефект може мати прогресивне оподаткування в Україні. Усе залежатиме, перш за все, від безпекової ситуації, економічного розвитку та готовності бізнесу до змін у цілому, а не лише окремих його представників, реформування державного апарату контролювальних і правоохоронних органів, формування в суспільства розуміння, що в разі сплати ними податків вони отримають належний рівень життя. Багато прикладів наводиться про високий рівень життя скандинавських країнах, але в тих самих країнах одні з найвищих податків у ЄС, і платники податків цих країн із розумінням ставляться до підходів оподаткування", — зазначив Іван Маринюк.