Мобілізація аграріїв: як пройде посівна та чи бронюють агроспеціалістів
Аграрії можуть працювати, не зважаючи на комендантську годину. В ОВА підписують розпорядження про дозвіл на цілодобову роботу. Проте в очікуванні нових умов мобілізації агросектор напружився, адже окрім роботи на полях 24/7, керівники мають долати і кризу дефіциту людських ресурсів в такому самому режимі.
Посівна кампанія стартувала на Тернопольщині, Дніпропетровщині, Львівщині, Одещині раніше за минулий рік. Зокрема, в Дніпропетровській області, як повідомив начальник ОВА Сергій Лисак, першими до роботи стали у південному Криворізькому районі та на одному з господарств Павлоградщини. Поступово до них приєднаються й інші. Фокус поспілкувався з експертами галузі, які розповіли, з якими силами розпочали весняну посівну у матеріалі "Сіяти зерно нікому. Чи вплине катастрофічний дефіцит людей в агрогалузі на майбутній врожай".
"Сіяти почнуть з ячменю та бобових. Загалом різними культурами планують засіяти понад 1 млн га. Завершити — до кінця травня", — написав Лисак.
Водночас голова Всеукраїнської Аграрної Ради, президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун, який нещодавно побував на Дніпропетровщині, зазначив, що дефіцит кваліфікованих кадрів в галузі відчувається не вперше, і не лише з початком посівної. Вже третій рік поспіль, від початку повномасштабної війни, аграрії працюють на полях. Проте зараз досить напружено чекають на рішення щодо мобілізації і можливості бронювання співробітників.
"Завдяки ранній весні і сприятливим погодним умовам люди вже вийшли в поля і почали сіяти вже з кінця лютого, адже виходу в нас немає. Нещодавно я побував на Дніпропетровщині — зустрічався там з аграріями, які працюють 5-8 км від лінії фронту в полях. Кажуть, "так, страшно. Летить, "бахкає", але жити за щось треба, орендну плату платити треба"… Ну і з морального боку — бачать ЗСУ, що вони захищають…", — ділиться Андрій Дикун.
Вже третій рік поспіль, від початку повномасштабної війни, аграрії працюють на полях
Зменшення кількості працівників на підприємствах: про що свідчить статистика
За оцінками Державного управління праці, фактор "нестачі робочої сили" в агрогалузі почав зростати 2023 року і побив рекорд за останнє десятиріччя. Відтік кадрів відбувся як до ЗСУ, за кордон, так і в більш спокійні області.
"Невідповідність між освітою та потребами приватного сектору стала гострою проблемою. Пріоритетні галузі, такі як ІТ, агропромисловість, енергетика, транспорт, військово-промисловий комплекс потребують значної кількості спеціалістів", — йдеться в дослідженні Держпраці.
В агросекторі ситуацію можна назвати критичною — кадрів не вистачає, про що свідчить графік очікуваних змін кількості працівників на сільськогосподарських підприємствах.
Опитані Фокусом експерти галузі зазначають, що земля і посівна не чекають, потрібно працювати, проте ситуація невизначеності дуже напружує.
"Ось зараз якраз бронь закінчується, тож ми зараз трошки напружені, тому що розуміємо: в більшості підприємств аграрного сектору бронь закінчується, десь нам йдуть на зустріч — дають забронювати, а так багато керівників підприємств вже самі сідають за трактор, бо виходу немає. В мене є приклади, коли беруть випускників шкіл, які закінчили заклад, мають право здавати на права, сідати за кермо — навчають. Хтось навчає жінок, дівчат. Ми ж не можемо зупинитися, адже триває посівна. Це вже третій рік війни і наша третя посівна, тож ми розуміємо, що до цього треба готуватися. Зараз чекаємо на рішення щодо мобілізації, щоб мати розуміння, кого ж нам вдасться забронювати, тому що ти сьогодні розраховуєш на людину і два роки ти міг її бронювати, а завтра не буде броні — її заберуть, і то буде дуже велика проблема. Тож нам би хотілося, щоб трошки пришвидшилися ці процеси", — розповідає Андрій Дикун.
Дефіцит кваліфікованих кадрів в агропромисловості, який був і до війни, зараз відчувається особливо гостро
З ним погоджується генеральний директор УКАБ Олег Хоменко. За його словами, дефіцит кваліфікованих кадрів в агропромисловості, який був і до війни, зараз відчувається особливо гостро.
"Була потреба завжди у машиністах, водіях, фахівцях лінійного складу. Це такі категорії, які були критичні завжди. Із початком повномасштабного вторгнення і мобілізацією людей, відтоком людей за кордон, переселенням дефіцит загострився ще більше. Є питання, що компанії с/г виробників користуються можливістю бронювання, що дає можливість бронювати до 50% військовозобов'язаних, але насправді цього, на жаль, дуже мало бронюють, і виробникам доводиться шукати інші шляхи залучення людей, залучати молодь, проводити перепідготовку фахівців, ротацію по техніці. Людям доводиться працювати у режимі нон-стоп і насправді, якщо ми говоримо про посівну, це якраз гострий дефіцит кадрів, коли посівна відбувається в цілодобовому режимі, тому доводиться шукати варіанти і залучати фахівців зі сторони, або просто призупинятися", — зазначає він.
Нагадаємо, в Україні під час мобілізації певні підприємства можуть бронювати своїх працівників від призову. Проте це стосується не всіх військовозобов'язаних громадян. Фокус писав раніше, що є дві категорії чоловіків, яких заборонено бронювати від призову.