Масштабні відключення електроенергії — у липні. Які наслідки атак росіян на енергетику України

Російські ракети серйозно пошкодили українські теплові та гідроелектростанції. Сьогодні 29 березня, за інформацією НЕК "Укренерго", діють обмеження електропостачання на Криворіжжі та Харківщині, а також у Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях. Ввечері диспетчерський центр "Укренерго" був вимушений застосувати графіки аварійних відключень на період вечірнього максимуму споживання також у Сумській, Полтавській та Донецькій областях. "Внаслідок нічної масованої атаки постраждали теплові та гідроелектростанції. На об’єктах триває огляд пошкоджень, при потребі працює ДСНС. Одночасно були пошкоджені високовольтні лінії електропередачі 330 кВ "Укренерго", розпочато аварійно-відновлювальні роботи. На електростанціях, що були пошкоджені під час атаки 22 березня, триває розбір завалів, відновлення пошкоджень", — повідомили в Укренерго.

Готувались ретельно: як Росія планувала знищення української енергетики

За тиждень з 22 по 29 березня Росія здійснила десятки атак на електростанції України, сконцентрувавшись на ударах по маневреним потужностям, тобто, по тепловій та гідроенергетиці. Внаслідок атаки 22 березня отримала вражаючих ушкоджень найбільша гідроелектростанція України ДніпроГЕС, також руйнувань внаслідок ракетних атак зазнали Ладижинська і Бурштинська теплоелектростанції компанії ДТЕК. "Дуже багато руйнувань в енергетиці, перш за все, постраждала генерація. Ми втратили 50% встановленої потужності. Постраждали дві наші станції: "Бурштинська" і "Ладижинська". У нас постраждали всі блоки на Бурштинській ТЕС і всі – на Ладижинській ТЕС. Енергоблоки в різному ступені руйнації: від повної до понад 50%", — повідомив в інтерв’ю виданню "Економічна правда" виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що росіяни давно планували масштабну атаку саме по електростанціям в Україні. На його думку, атака 22-го березня була найбільшою за всю війну. "Вони реалізують певний план, який явно був розроблений за довгий час. Розроблений дуже старанно, детально, з розвідкою, з розумінням, де будується захист, які об'єкти, з плануванням ударів по об'єктам. Я думаю, що це наслідок того, що під час атак в листопаді і грудні доволі швидко московські терористи з'ясували, що це не дає результатів. Високовольтні мережі були доволі надійно захищені і фізичним захистом, який встигли побудувати і продовжували будувати, а також ППО. Тобто, ніякого блекауту не сталось, і тоді була змінена тактика, була проведена дуже велика підготовча робота представниками кремлівського режиму, зібрана величезна інформація і були сплановані атаки, які мали за мету першою хвилею розбити українську енергосистему на кілька частин і намагатися спричинити каскадну аварію через відокремлення генерації і споживання", — розповів Фокусу Олександр Харченко.

Експерт наголосив: атаки росіян на енергетику останнім часом суттєво змінились. "Атаки стали іншими. Вони спрямовують на кожен об'єкт, який атакується, велику кількість ракет і дронів. І навіть за наявності ППО просто пробивають цей захист. Навіть якщо частина (ракет і дронів) збивається, то більша частина України досі без належного прикриття", — констатує експерт.

На думку Олександра Харченка, Росія вирішила бити по електростанціям – саме маневреним потужностям – через те, що більше їм нічого атакувати. "Тому що вони більш нічого не можуть атакувати. В нас базова генерація – це атом, але вони ще не настільки божевільні, щоб атакувати атомні електростанції ракетами. Давайте подякуємо за це Богові", — каже експерт.

Тим часом, на думку Юрія Корольчука, експерта Інституту енергетичних стратегій, удари по енергетиці є частиною стратегічного військового плану РФ. "Це спроба підвести Україну до того, щоб ми самостійно прийняли вішення, що пора закінчувати цю війну, зупинитися і погодитися на переговори", — зауважив він.

Без маневрених потужностей: чим загрожує руйнування теплових та гідроелектростанцій

Пошкодження теплових і гідроелектростанцій – це зменшення обсягу виробітку електричної енергії в Україні в той час, коли її і так було до цих атак не завжди вдосталь і Україні часто доводилось звертатися до ЄС за аварійною допомогою. Експерти поки що не можуть сказати, скільки точно потужності втрачено через ракетні обстріли, проте у різних оцінках мова йде про не менше, ніж 3 ГВт потужності енергосистеми. Тим часом, на думку Олександра Харченка, за тиждень внаслідок нападів на станції українська система втратила 10-12% від того обсягу виробництва електроенергії, який був в системі до 22 березня.

Проте окрім проблеми дефіциту електричної енергії, який спричинений масштабними атаками ЗС РФ, є ще одна: відсутність достатніх маневрених потужностей підвищує потребу знижувати обсяг виробництва електроенергії атомними електростанціями – головною генерацією України. Тобто, веде країну до масштабних відключень, адже дефіцит маневрених потужностей здатен вести до глобального дефіциту виробництва електроенергії.

Тобто, теоретизує Юрій Корольчук, можливий план росіян полягав у знищенні певної кількості маневрених потужностей, щоб це призвело до неможливості балансувати та, як наслідок, до рішення самої України почати знижувати обсяг виробництва на АЕС. На думку Юрія Корольчука, малоймовірно, що ціль Росії – просто взяти і знищити енергосистему. "Скоріше можна говорити про ціль довести ситуацію в енергосистемі до такої "точки", коли залишки об’єктів виробництва електроенергії, генерації (АЕС) будуть самостійно відключатися або увійдуть в режим періодичного відключення від енергосистеми", — каже Корольчук. Для споживачів такий доволі апокаліптичний сценарій означає масштабні та довготривалі відключення постачання електроенергії, причому, у всіх регіонах України.

Вже очевидно, що руйнування теплових та гідроелектростанцій позначається на постачанні електроенергії, адже, наприклад, лише 29 березня графіки відключень були запроваджені для споживачів семи областей. Звісно, енергетики будуть намагатися відновити зруйноване, хоча для відновлення деяких блоків електростанцій знадобиться не менше 6-12 місяців, а в деяких випадках йдеться і про більш тривалі роботи. Проте наймасштабніші відключення експерти прогнозують не раніше кінця травні – початку червня.

"Середина липня і серпень – це перший пік. Потім наступна зима. Передбачити зараз, якою вона буде, я не готовий. Але я розумію, що зиму, яку ми пройшли, ми пройшли по лезу ножа, балансуючи аварійною допомогою з Європи, якби її не було, були б обмеження. Зараз, після того, як вибили ті потужності, які вибили, я певен, що в пікові години нам доведеться запровадити обмеження. Я думаю, що це буде рівномірно по країні. Будуть якісь обмеження на одну-дві години, будуть перенесення роботи індустріальних підприємств на ніч. Там доволі великий комплекс дій можна здійснити для того, щоб графіки споживання пом'якшити", — каже Олександр Харченко.

Врятувати енергетику: які заходи важливо реалізувати для забезпечення українців електроенергією

Тепер, коли Україна опинилась надто близько до блекауту, експерти вказують на ряд дій, які буде необхідно реалізувати для збереження тих потужностей, які є, та для забезпечення електроенергією споживачів у тих регіонах, де склалась найбільш критична ситуація (зокрема у Харкові). Перш за все, йдеться про імпорт електроенергії з країн ЄС. Адже оскільки Україна синхронізувала свою енергосистему з європейською мережею ENTSO-E, то наразі країна може сподіватись на допомогу від ЄС. "Імпорт дуже важливий, ми можемо отримувати 2 ГВт від країн Євросоюзу", — каже Харченко. А за словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, приєднання до мережі ENTSO-E дозволяє Україні розраховувати на допомогу Європи при дефіциті електроенергії. Тим часом, впродовж 28 березня з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови в Україну імпортували обсяг 11 596 МВТ*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 520 МВт, повідомили в Укренерго.

Важливо, щоб роботи із відновлення руйнувань розпочались якомога скоріше. За оптимістичним сценарієм, 50% зруйнованого в енергетиці за 22-29 березня можливо відновити до початку наступного опалювального сезону, вважає Юрій Корольчук. Проте, на жаль, ніхто не може гарантувати, що наступні атаки не пошкодять інші об’єкти – інші електростанції. Саме тому, як сьогодні сказав президент Володимир Зеленський, на перший план вийшла потреба в ППО. "Через інтенсивність російських обстрілів необхідно швидше поповнювати запаси. Доручив посилити роботу з партнерами. Розраховуємо на їхню швидку реакцію", — сказав Зеленський.

Олександр Харченко вбачає вихід з ситуації створеного російськими атаками дефіциту електроенергії у найшвидшому забезпеченні населених пунктів газопоршневими генераційними установками. "Я не знаю, де взяти гроші, я не знаю, хто здатен це організувати, але нам треба притягнути стільки газової генерації, стільки ми можемо притягнути. І треба особливу увагу на регіони Одеси і Харкова, і треба вироблення якогось технічного рішення, як саме заживлювати їх. В мене враження, що найбільш ефективний варіант – це натягнути туди 3-5 МВт газопоршневих двигунів і таким чином допомагати їм прикрити і постачання тепла, і постачання електрики", — каже Олександр Харченко. І додає: суттєвою допомогою для енергосистеми буде і повернення в роботу другого енергоблоку Хмельницької АЕС, який вийшов в ремонт. "Це хоч і не маневрені, але потрібні нам 1 ГВт потужності", — зауважив експерт.