Україна без світла. Які наслідки атаки по енергетиці та чим небезпечні удари по ДніпроГЕС

Вранці 22 березня ЗС РФ здійснили масовану атаку по українській енергетичній інфраструктурі. Загалом, за даними Генштабу, росіяни випустили по Україні 90 ракет різних типів та 60 дронів. Як повідомили у компанії "Укренерго", пошкоджені десятки об’єктів енергосистеми: теплові та гідроелектростанції, магістральні мережі НЕК "Укренерго", мережі обленерго. Найважча ситуація в Харківській, Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській областях. Аварійні відключення станом на ранок 22 березня були у Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській і Харківській областях. А для підтримки безпечної роботи енергосистеми залучена аварійна допомога з енергосистем Румунії, Словаччини, Польщі.

Під прицілом: чому росіяни вирішили бити по електростанціях незадовго до завершення опалювального сезону

Попри те, що росіяни випустили по енергетиці 90 ракет і 60 дронів, блекауту в країні не сталося. "Після ранкового обстрілу України блекауту не трапилося, хоча Росія здійснила найбільшу з початку повномасштабного вторгнення комбіновану атаку на українську енергосистему", — прокоментував голова НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у розмові з Фокусом зазначив, що Росія не добилася блекауту, тому що енергетична об'єднана енергетична система працює в цілісному режимі. "Це головне. Є локальні питання. Проблема з відключеннями особливо стосується Дніпропетровщини, Харківщини. Але ці проблеми зараз вирішуються і думаю, що вони будуть у найближчі одну-дві доби вирішені", — повідомив експерт.

На його думку, атаці енергетичних об’єктів передувало кілька подій, які могли вплинути на рішення Кремля атакувати станції та мережі. "Вони не припиняли обстрілювати українську енергетичну інфраструктуру, просто атаки не були настільки масовими, як це було сьогодні. Чому це відбулось зараз? Ну, мабуть, тому що Росія відчуває неможливість перемогти Україну на лінії фронту. По-друге, серйозний удар по репутації Кремля був нанесений проривом РДК, чеченських підрозділів на території Бєлгородщини. І, мабуть, вони нічого не знайшли краще, як нанести удар по критичній інфраструктурі України", — зауважив Омельченко.

Він також розповів, що ще одним стимулом для Росії здійснити атаку на енергетику стала стаття видання Financial Times, де США закликали Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Росії, попередивши, що удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) можуть призвести до зростання світових цін на нафту і спровокувати відповідні заходи.

"Думаю, що одна з причин цього удару також те, що вчора була публікована стаття Financial Times, де Україну США закликали припинити удари по російським НПЗ, адже, начебто, це впливає на зростання ціни нафти. Хоча це не так. Не в цьому причина, чому підвищуються ціни. І тому, можливо, Росія відчула, що Америка буде стримувати удари у відповідь по російській інфраструктурі. Тобто, однією з причин нинішньої атаки могло бути те, що Україна не зможе нанести удар у відповідь, оскільки її можуть стримувати наші так звані партнери. Це моя гіпотеза", — каже Володимир Омельченко.

Били по найбільшій ГЕС України: та чи очікувати наступних атак ЗС РФ на ДніпроГЕС

Сьогодні внаслідок атаки ЗС РФ у Запоріжжі по ДніпроГЕС було два прямих влучання — у ГЕС-1 і ГЕС-2. Зокрема, ГЕС-2 серйозно постраждала, і невідомо, чи вдасться її відновити. За словами директора Укргідроенерго Ігоря Сироти, доведеться повністю відновлювати машинний зал та електричне обладнання.

"Якщо говорити про удари по ДніпроГЕС, то це взагалі, на мій погляд, ситуація не припустима, удари по дамбі ГЕС — це злочин проти людства. У разі підриву дамби станеться екологічна катастрофа, можуть постраждати десятки, а то й сотні тисяч людей. На жаль, ми бачимо, що коли Росія минулого року розвалила Каховську дамбу, реакція міжнародної спільноти була неадекватною і дуже слабкою, і це відкрило зелене світло для того, щоб вони відчули безкарність і продовжували такі удари по найбільшій гідродроелектростанції України", — впевнений Володимир Омельченко.

Він також вважає, що зараз немає причин для паніки, адже на ДніпроГЕС ударами створені певні пошкодження, але сама дамба ціла і їй нічого не загрожує. Проте в майбутньому не виключені повторні удари по гідроелектростанції в Запоріжжі.

"Сьогодні великих проблем не існує. Це тимчасові проблеми.Тобто їх не буде існувати, на мій погляд, в найближчі тижні чи й місяці. Але в стратегічному плані це можливо. Поки що ніякої паніки, загроз для населення не існує", — каже Володимир Омельченко.

Ризики є: чи очікувати споживачам на нові масштабні відключення світла цієї весни

За словами Володимира Омельченка, енергосистема України збережена, і приводів для очікування масштабних блекаутів немає. Бригади енергетиків вже працюють, і впродовж однієї або двох діб усі проблемні питання будуть вирішені. Щодо захисту енергетичної інфраструктури від ракет і дронів, то експерт наголосив: дуже багато роботи було проведено, але усі об’єкти захистити від ракет, а тим більше від балістики, неможливо.

"Було зроблено немало, але все зробити неможливо, захистити від балістики неможливо всі об'єкти. Навіть жодна країна не здатна на це зробити, в тому числі Україна. На мій погляд, єдина опція збереження української енергетичної інфраструктури — це не тільки укріплення наших об'єктів фізичним захистом і протиповітряною обороною, але обов'язково нанесення потужних ударів по російській критичній інфраструктурі, яка пов'язана з військовою тематикою", — вважає експерт. На його думку, єдиний спосіб, як заспокоїти Кремль, це нанести відповідний удар по російській енергетичній інфраструктурі.

Тим часом, споживачам в Україні цієї весни варто підготуватися до гіршого сценарію, а це означає свідому економію електроенергії та перевірку наявності вдома важливих на випадок відключень пристроїв – павербанків, зарядних станцій, генераторів.