Коли закінчиться війна. Оптимістичний та песимістичний економічні сценарії на 2024 рік

Міністерство економіки України у квітневому консенсус-прогнозі вказало на погіршення прогнозу економічного зростання за підсумками 2024 року. "Для поточного 2024 року консенсусна оцінка порівняно з попередньою дещо погіршилася. Так, за прогнозами експертів зростання ВВП у 2024 році очікується на рівні 3,6% (порівняно з оцінкою 4,2% станом на жовтень 2023 року). Водночас такі оцінки на 2024 рік також зберігають певну варіативність – від 2,1% до 5%", — йдеться у прогнозі, опублікованому на сайті міністерства. Фокус опитав експертів щодо головних ризиків для економіки країни та головних сценаріїв на поточний рік.

Два сценарії: оптимізм і песимізм у оцінках експертів

Важливо розуміти, що усі прогнози наразі не є стовідсотково реалістичними, адже існує велика невизначеність, пов’язана із ходом бойових дій. Боротьба з агресією РФ триває, і жоден експерт зараз не в змозі надати прогноз, що може бути реалізований повністю. "Прогнози відновлювального зростання як на поточний рік, так і на подальшу перспективу наразі залишаються під великим впливом невизначеності, зокрема й щодо тривалості бойових дій і щодо обсягів та термінів надходження міжнародної фінансової допомоги", — йдеться у консенсус-прогнозі Мінекономіки.

Там наголосили: наразі експерти у своїх прогнозних сценаріях розділилися на дві групи: одна група включає оптимістично налаштованих експертів, які виходять з того, що війна закінчиться у 2024 році; інша група експертів припускає, що війна може тривати довше. Тобто, оптимістичний прогноз щодо економіки України побудований на припущенні, що вже у 2024 році Україна вийде на переговорний процес, внаслідок якого бойові дії будуть припинені.

"В оптимістичному сценарії нас спонукають до якихось переговорів, або ми самі йдемо на переговорний процес. Відповідно, ми виходимо на якусь заморозку військового конфлікту. Інші аналітики можуть закладати у свої сценарії ситуацію, коли військовий конфлікт в гарячій фазі продовжується ще принаймні рік, тобто буде продовжуватися у 2025 році. В оптимістичному сценарії інтенсивність бойових дій знижується, а тому Україні потрібно менше ресурсів на підтримку лінії фронту, потрібно менше ресурсів від наших партнерів. Відповідно, відбувається повернення населення, відновлення регіонів. Кожен може розглядати свій сценарій", — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. І додає: стосовно ВВП України зараз оцінки дуже варіативні, тому що немає чіткого розуміння, як довго буде тривати війна.

Як пояснив у коментарі Фокусу Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, наразі у команді аналітиків банку чинне припущення передбачає завершення бойових дій на початку 2025 року. "Через це в нас досить оптимістичний погляд щодо можливостей економічного зростання у 2025 році, що може супроводжуватися початковою фазою відновлення. Проте прогноз щодо зростання економіки наступного року може бути переглянуто в бік погіршення після збільшення ймовірності продовження активних бойових дій і в 2025 році", — каже експерт.

Війна, зруйнована енергетика, проблеми з експортом: які головні ризики на 2024 рік

Отже, в консенсус-прогнозі оцінка економічного зростання ВВП Україні в 2024 році погіршена до середнього значення 3,6% за підсумками року. На прогнози економістів значною мірою впливають наявні ризики. За даними консенсус-прогнозу, лідируючу позицію займає ризик "Продовження війни на території України". Крім того, експерти назвали серед головних ризиків "Масштабну хвилю мобілізації". Також високі інтегральні оцінки впродовж 2024-2027 років має ризик "Неможливість за різних причин повноцінного використання в економіці значної частини території, яка зазнала тимчасової окупації та руйнівних наслідків проведення активних бойових дій" та ризик "Деблокування морських портів України та їх вільне використання".

Керівник департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук притримується оптимістичного сценарію. На його думку, експорт може стати значним драйвером зростання завдяки налагодженню роботи чорноморського коридору. А тому економіка зростатиме цьогоріч прийнятними темпами. "Два найбільші обмежувальні фактори на сьогодні – це волатильні настрої та очікування бізнесу, а також масове руйнування енергетичної інфраструктури", — каже він. І додає: руйнування енергоінфраструктури означає, що багато енергомістких підприємств зіткнуться з проблемою обмежень постачання електроенергії, що матиме негативний вплив на динаміку ВВП. "Через це ми знижуємо наш прогноз економічного зростання до 4,1% з 5,0% раніше", — каже Ваврищук.

Андрій Шевчишин також вказує на те, що весняні атаки РФ на енергетику України суттєво вплинули на прогнози і настрої. "Розбомблена теплова генерація, енергетична інфраструктура, мережі. Відновлення відбувається не дуже активно, принаймні зараз. Як ми будемо проходити цей період, ми ще не знаємо. Розуміємо, що потрібні невеликі потужності, газопоршневі, газотурбінні установки", — каже експерт.

Опитані Фокусом експерти схиляються до думки, що прогнози в 2024 році можуть і далі бути переглянуті в бік погіршення темпів економічного зростання. І все це через ризики, які існують, поки в Україні триває війна.

Олександр Печерицин зазначив: у поточному році прогноз зростання економіки може бути скориговано в бік погіршення через можливі ризики, які не було враховано у попередніх моделях. "Зокрема, це можуть бути ризики, пов'язані з перебоями постачання електроенергії внаслідок пошкодження енергетичної системи, атакою на портову логістику, погіршення безпекових ризиків тощо. Проте, з позитивного боку виступає збільшення міжнародної допомоги через схвалення пакету від США. Але баланс ризиків поки що йде більше в бік можливого погіршення прогнозів впродовж року", — попереджає він.

Грошей буде менше: чи загрожує Україні зниження обсягу фінансової допомоги від партнерів

У консенсус-прогнозі Мінекономіки один з головних ризиків для економічного розвитку – це "Послаблення, затримка або призупинення фінансової підтримки України зі сторони міжнародних партнерів, зокрема зменшення обсягу фінансування від ЄС та США (зокрема внаслідок внутрішньополітичної ситуації в країнах-партнерах)". Опитані Фокусом експерти погоджуються: цей ризик є одним з найсильніших чинників впливу.

"У поточному році лишається актуальним ризик не "недостатньої фінансової допомоги", а саме "неритмічності її надходження". Тобто, ризик того, що в певний період часу впродовж року можуть бути перебої з надходженням допомоги, внаслідок чого уряд змушений буде шукати тимчасові джерела покриття касових розривів та/або тимчасово зменшити видатки за певним некритичними статтями. З іншого боку, можуть бути затримки у наданні допомоги (особливо по кредиту МВФ) через неповне виконання певних вимог кредиторів чи структурних маяків. Додатковим ризиком може бути збільшення навантаження щодо обслуговування зовнішнього боргу, якщо уряд не домовиться з комерційним кредиторами щодо його реструктуризації", — каже Олександр Печерицин. На його думку, основні ризики щодо недофінансування бюджету переносяться на 2025 рік, оскільки окрім програми UkraineFacility від ЄС поки що немає більше затверджених програм від країн-партнерів по підтримці бюджету України. "Це додає невизначеності щодо бюджетних параметрів, що в свою чергу може обмежити економічне зростання наступного року", — зауважує Олександр Печерицин.

Віталій Ваврищук каже, що загальні надходження допомоги цього року перевищать $35 млрд, включно з $7,8 млрд кредиту від США та $5,4 млрд кредиту від МВФ. На його думку, допомога від зовнішніх партнерів буде скорочуватися.

Експерти кажуть про велику потребу у реструктуризації частини зовнішніх зобов’язань України. Якщо кредитори нададуть згоду, відсутність необхідності виплатити борг за єврооблігаціями та варрантами на $4,5 млрд полегшить важкий стан державних фінансів. "Зараз йдуть переговори з кредиторами, поки всі аналітики оптимістичні, думаю, в липні має бути інформація про домовленості", — каже Андрій Шевчишин.

На тлі ймовірного зменшення фінансової підтримки партнерів Україні вкрай важливо знайти ресурси для покриття дефіциту бюджету у наступному році. "Звичайно, найпотужнішим джерелом виступали би заморожені активи країни-агресора. Проте, питання щодо їх повномасштабного використання поки що лежить більше в юридичній площині, а на позитивне рішення щодо повного використання цих коштів може знадобитися не один рік. Тому актуальними питаннями на найближче майбутнє можуть бути заходи щодо активнішого залучення приватних інвестицій, а також відновлення кредитного іміджу для повернення на зовнішні ринки запозичень. Звичайно, без додаткової підтримки від партнерів, а також міжнародних фінансових інституцій поки що не обійтись", — резюмував Олександр Печерицин.