Країни G7 передадуть Україні 50 млрд доларів. Що це за гроші та чи вплине це на держборг

Про те, що Україна має отримати частину прибутків від заморожених російських активів, експерти та представники влади говорили ще минулого року. Тому рішення G7 минулого тижня про виділення Україні 50 млрд доларів під заставу заморожених російських активів було доволі очікуваним. Хоча повністю умови передачі цих коштів поки і не розкриваються. Але відомо, країни G7 нададуть Україні фактично кредит, який буде погашений за рахунок прибутку, отриманого від приблизно 280 мільярдів доларів заблокованих коштів РФ, більша частина яких знаходиться в Європі. Ця угода надасть важливу фінансову підтримку Україні в середньостроковій перспективі та допоможе покрити її фінансові потреби до 2025 року і в наступні роки.

Важлива допомога: чи потрібно буде Україні повертати обіцяні 50 млрд доларів

Опитані Фокусом експерти кажуть, що кошти у розмірі 50 млрд доларів надійдуть у вигляді гранту, тобто їх не потрібно буде повертати.

"Фінансова допомога від країн G7, ймовірно, для України буде мати форму гранту та не вплине на загальний борг. Для країн G7 цей пакет буде структурований як кредит, що буде повертатися за рахунок російських заморожений активів, проте для України ця допомога буде безповоротною", — зауважив Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU.

За словами Максима Самойлюка, економіста Центру економічної стратегії, схема може бути наступною: є російські активи, які напряму передавати Україні бояться, тому G7 планує оформити на себе кредит, а гроші грантом передати Україні, а кредит у майбутньому погасити російськими активами. "Втім, Україні кошти точно надходитимуть за умови виконання нами реформ, як це відбувається з коштами UkraineFacility від ЄС чи від $8 млрд бюджетної допомоги США, які ми отримуватимемо пізніше цього року. Тому нам потрібно буде продовжувати ті реформи, які ми зобов’язалися робити в рамках попередньої співпраці з партнерами", — каже Максим Самойлюк.

Експерт впевнений — 50 млрд доларів здатні перекрити проблему фінансування бюджету у 2025 році. "Більше того, якщо ці кошти будуть доступними для фінансування воєнних видатків (а попередні обговорення свідчать про те, що це цілком ймовірно), то ми зможемо також профінансувати за рахунок цих коштів зарплати нашим силам оборони та спрямувати додатковий ресурс на закупівлю зброї", — зазначає Самойлюк.

Фактично Україна внаслідок рішення G7 отримає кошти на оборонні, бюджетні, соціальні цілі, а також для відновлення об’єктів, які були зруйновані внаслідок агресії РФ.

Проте експерти вказують і на те, що важливо не лише те, що Україна буде забезпечена потрібним фінансуванням, але й взагалі сам факт політичного рішення, яке створює прецедент конфіскації активів агресора. "Звісно, поки що йдеться про доходи від цих активів, але з юридичної точки зору при конфіскації немає різниці між конфіскацією доходів від активів і самих активів, ця позиція офіційно була підтверджена посадовцями Euroclear. Тому цей прецедент як би підштовхує ЄС до конфіскації російських активів, це дуже важливо, оскільки в США та Канаді питання конфіскації російських активів вже вирішено на законодавчому рівні, а в ЄС ще ні. По-друге, рішення G-7 призводить до того, що більшу частину 2025 року Україна буде оборонятись, наступати, компенсувати збитки від війни своїм громадянам фактично за кошти країни-агресора", — пояснює Віталій Шапран, екс-член Ради НБУ.

Але є і ризики внаслідок рішення про передачу 50 млрд доларів. "Оскільки джерелами фінансування кредиту будуть кошти наших партнерів із G7, є потенційний ризик, що перенаправлення ресурсів на цей кредит може теоретично послабити обсяг майбутньої допомоги за поточними статтями", — каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

Боргове навантаження і гранти: чи вистачає Україні грошей на зарплати, пенсії та фінансування оборони

У 2024 році Україна вже забезпечена коштами на покриття державних видатків, кажуть опитані Фокусом експерти. "На відміну від попереднього року, є проблема з ритмічністю допомоги — ми можемо в один місяць отримати рекордні обсяги допомоги, а в наступний не отримати майже нічого, як уже відбулося в цьому травні (отримали тільки $20 млн кредиту від Світового Банку). Гірша ситуація з фінансуванням воєнних видатків — є розрив між потребами та обсягами, які ми маємо змогу зібрати з податків, мит та ОВДП. Міністерству фінансів треба шукати шляхи скорочення цього розриву, але з міжнародною допомогою у 2024 році це не пов’язано", — зазначає Максим Самойлюк.

Віталій Ваврищук каже, що у 2024 році Україна отримає практично весь обсяг зовнішньої допомоги, що закладений у законі про державний бюджет, а її обсяг перевищить 35 млрд доларів. "Найбільші суми надійдуть від США та ЄС. Заплановані сукупні обсяги зовнішнього фінансування у другому півріччі будуть майже вдвічі більшими, ніж у першому півріччі. Безповоротної допомоги цьогоріч буде небагато, її частка у загальному зовнішньому фінансуванні навряд чи перевищить 15%. У перші два роки великої війни частка грантів сягала 30-40%. Це переважно були гранти від США", — зауважив експерт.

Головним чином, потреби держбюджету цьогоріч будуть закриті, завдяки хоча й запізнілому, але все ж ухваленню пакету допомоги від США.

"Більш того, оскільки пакет від США більше розглядається як результат оптимістичного сценарію, є можливість зменшити надходження в поточному року від інших джерел (наприклад, Ukraine Facility від ЄС), щоб більш оптимально перерозподілити ці кошти не тільки на поточний, а і на декілька наступних років, тим самим забезпечивши сталість покриття дефіциту бюджету у середньостроковій перспективі", — зазначив Олександр Печерицин.

Загалом на наступний рік наразі із зовнішньої фінансової підтримки відомо лише про підтверджені близько $3 млрд від МВФ та близько 12,5 млрд євро від Європейського Союзу. Саме тому озвучене рішення G7 про 50 млрд доларів дуже важливе. "Велика частина потреби не покрита. Виділення нам $50 млрд дозволить одразу і профінансувати цивільні бюджетні видатки, і забезпечить ресурс для збільшення видатків на оборону (якщо це буде дозволено)", — каже Максим Самойлюк.

Щодо грантової допомоги, обсяги якої поступово скорочуються, то у 2024 році важливим джерелом надходжень стала програма на 760 млн доларів США від Японії та Норвегії (465 млн дол. та 295 млн дол. відповідно) через проєкт Світового банку PEACE. Ці гроші мають бути спрямовані на часткову компенсацію видатків держбюджету, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та зарплати педагогів. Окремо гранти отримують органи місцевого самоврядування в країні – на потреби, пов’язані із енергетикою та відновленням. Наприклад, Харків отримає 47 мільйонів євро від Світового банку на закупівлю нового обладнання, децентралізацію систем тепло-, водо- та енергопостачання.

Проте все ж останні два роки левова частка фінансування України відбувається за кредитними угодами, а боргове навантаження зростає. Станом на початок травня 2024 року, відповідно до даних Мінфіну, державний борг становив 5,924 трлн грн. "Наш поточний прогноз боргу на 2024 рік становить 93,5% від ВВП, проте вже у наступному році це співвідношення може збільшитись майже до 100%", — повідомив Олександр Печерицин.