Потрібні робочі руки та молодь: Європа чекає тільки на тих, хто працює

Експерти відзначають зміну настроїв українських біженців щодо роботи. Якщо ще кілька місяців тому українські та європейські ЗМІ активно обговорювали, що українці у Європі не дуже поспішають виходити на роботу, то наразі чимало мігрантів хочуть працювати навіть попри наявні соцвиплати.

Літо у розпалі: Європа шукає працівників на сезонні роботи

Незважаючи на постійне зростання зарплат, польським роботодавцям дедалі важче знайти працівників на сезонні роботи. Влітку у Польщі можна заробити 5-9 тис. злотих (50-90 тис. грн), але цього виявляється замало для залучення потенційних працівників.

"Зараз на сезонних роботах можна заробити до 9 тисяч злотих. Це короткострокова робота в агросекторі, де зарплата залежить від кількості робочих годин і продуктивності. Така робота підходить людям, звичним до фізичної роботи. Зокрема, її обирають українці, що живуть в селах та мають власні господарства", — пояснила директорка рекрутації Міграційної платформи EWL Мар’яна Семенюк.

За її словами, також це може бути сезонна робота на будівництві чи, наприклад, логістичних складах з пакування одягу. З огляду на наближення сезону розпродажів кількість вакансій в сфері логістики збільшується.

Крім цього, польські роботодавці пропонують роботу на виробництві, в автомобільній галузі та сфері послуг, де також зростає кількість вакансій росте. Сфера послуг та готельний бізнес нарікають на те, що знайти працівників на зарплату у 6 тис. злотих нетто (60 тис. грн) вкрай складно. Дефіцит у транспортній галузі теж суттєвий: за ​​різними оцінками, не вистачає від 150 до 300 тис. водіїв.

"Польща вже другий рік поспіль відчуває серйозний кадровий голод у літній сезон, — констатує Мар’яна Семенюк. — Це пов’язано з тим, що українці, які зазвичай приїздили на сезонні роботи до Польщі, тепер обирають Німеччину, Нідерланди та інші країни Західної Європи, де заробляють вдвічі-втричі більше. Адже після повномасштабного вторгнення ці ринки праці для українців відкриті".

За даними EWL, які отримала кореспондент Фокусу, станом на березень у Польщі було 50,5 тис вакансій. Країна намагається вгамувати свій кадровий голод залученням працівників з Азії та Латинської Америки. За останні два роки кількість дозволів на роботу в Польщі, виданих азіатам та латиноамериканцям, зросла майже вчетверо й зростатиме далі.

Безкоштовне житло та відсутність мовного бар’єру: що пропонує Литва

Роботу в Литві знайшли 32,4 тис. українців зі статусом тимчасового захисту, повідомляє EWL. В країні готові працевлаштувати ще більше внаслідок очікуваного зростання економіки на 1,6% цьогоріч. Наразі для громадян України, зареєстрованих у службі зайнятості, є майже 2 тис. пропозицій. Насамперед Литва потребує працівників у сферах виробництва, будівництва, охорони здоров’я, виробництва продуктів харчування, гостинності.

Литовські роботодавці пропонують українцям без знання мови і досвіду роботи працевлаштування на підприємствах автомобільної галузі та харчової промисловості із зарплатою 900 євро чистим на старті. Потім за рахунок бонусів і премій зарплата зростає, на деяких вакансіях вона сягає 1300-1500 євро нетто. Наприклад, працівнику на завод з виробництва морозива пропонують зарплату від 900 євро чистими, плюс обіди на роботі за 1,5 євро та можливість пригощатися продукцією заводу. А, скажімо, на пакуванні курятини можна заробити від 900 євро до 1300 євро нетто за рахунок додаткових годин.

В Литві є сезонні роботи на 1,5-2 місяці, але зазвичай литовські роботодавці надають перевагу тим, хто планує працювати більше ніж 3 місяці. Інколи місцеві роботодавці проводять короткі телефонні розмови з кандидатами, де запитують про попередній досвід роботи.

"Литовський ринок праці насичений різного роду вакансіями для українців. Литва залишається однією з країн, де найлегше працевлаштуватися громадянам України. Це можна зробити за один день на основі тимчасового захисту або гуманітарної візи. Також для працівників надають житло безкоштовно або за невисоку доплату. І часто це житло готельного типу у великих містах чи передмістях, бо саме там розташовані підприємства", — розповіла керівниця міжнародної рекрутації EWL Маргарита Нестеренко.

За словами експертки, на литовських підприємствах вже працюють перекладачі для українських працівників та прописують робочі інструкції українською. Крім того, часто можна порозумітися російською.

Німеччина та Нідерланди: воєнні біженці та економічні мігранти

За даними EWL, найчастіше українці у Німеччині працюють у сфері послуг (16%), готельному бізнесі (9%), торгівлі (8%), догляді за людьми похилого віку (8%) та промисловому виробництві (7%). Подібна ситуація у Нідерландах, де громадяни України працевлаштовані у сфері послуг (17%), готелях (10%), торгівлі (9%), промисловому виробництві (7%) і сільському господарстві (6%). На цих роботах українці заробляють у середньому 1334 євро нетто в Німеччині та 1304 євро нетто в Нідерландах.

Цікаво, що у Німеччині 78% назвали себе воєнними біженцями, 22% — економічними мігрантами. У Нідерландах — 88% та 12% відповідно. Середній вік громадян України в Німеччині становить 36 років, у Нідерландах — 38 років.

Три чверті респондентів у Німеччині та Нідерландах мають вищу освіту або досвід навчання у виші, більше половини повідомляють, що вільно спілкуються англійською. Це значно полегшує інтеграцію, а також відкриває додаткові можливості кар’єрного зростання в міжнародних компаніях. На думку Міхаліни Сєлевич, директорки з міжнародного розвитку EWL, внаслідок цього українці можуть внести значний потенціал на місцеві ринки праці з огляду на дефіцит спеціалістів у багатьох ключових галузях, як-от ІТ, машинобудування та охорона здоров’я, з яким стикаються Німеччина та Нідерланди.

Фінансову допомогу отримують 63% респондентів у Німеччині та 81% у Нідерландах. Натомість 44% опитаних у Німеччині та 40% у Нідерландах стверджують, що хоч така допомога дозволяє їм утримувати себе в країні перебування, вони вирішують працевлаштуватися.

Проте, незважаючи на такі благі наміри, більше третини українців у Нідерландах (35%) та 20% у Німеччині наразі не працюють. Серед головних причин — достатня фінансова допомога, обов’язки по догляду за дітьми та утримання родичами.

Плани Європи: до 1 млн мігрантів щороку

"Багато українців хочуть фінансової незалежності та стабільного життя в країнах прихистку. У Польщі, наприклад, приголомшливі 71% українських біженців вже працюють. Аналіз Deloitte показує, що їхній внесок у ВВП Польщі у 2023 році коливався в межах від 0,7% до 1,1%", – зауважила Міхаліна Сєлевич.

Щодо майбутнього, то, каже президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, Європа у стані демографічної кризи залучатиме трудових мігрантів — іншого виходу у більшості європейських країн просто немає. "За даними європейських демографів, Європа планує щороку залучати до 1 млн мігрантів з інших країн, — зазначив у розмові з Фокусом експерт. — Зрозуміло, що якщо внаслідок війни українці приїхали до європейських країн самі, без всякого додаткового залучання, та ще й 70% з них мають вищу освіту, це для ЄС досить непоганий варіант".

Якась частина з цих людей планує бути соціальними утриманцями, продовжує Василь Воскобойник. Такі біженці заходу не потрібні, тож для них умови перебування постійно погіршуватимуться. Європа не хоче, щоб її сприймали, як якийсь "оазис соціальної допомоги". Європейські країни зацікавлені у тих, хто вже вийшов або найближчим часом вийде на на ринок праці, а також у молоді, яка буде в них навчатися і, відповідно, в них же й працювати. Тож, підсумував експерт, перспективи для України невтішні: нам вже зараз потрібно думати, як конкурувати на міжнародному ринку праці, як повертати своїх громадян додому та яким чином ми можемо залучати іноземних спеціалістів.

Потрібно сказати, що зацікавленість навіть в тих українцях, що працюють, в різних країнах Європи, — нерівномірна. "Наприклад, в Норвегії з високим рівнем життя та чисельністю 5 млн, людей все задовольняє і ніхто "зайвий" їм не потрібен. Тому Норвегія пропонує чималий грант для тих, хто добровільно поїде додому, — відзначив Василь Воскобойник. — Раніше гроші за повернення запропонувала Швейцарія, нещодавно стимулювати українців повертатися вирішила Чехія. І вже по цим повідомленням можна дійти до висновків, які європейські країни зацікавлені у мігрантах хоча б на певний період часу, а які — ні".