Середня українська сім'я витрачає на харчування половину своїх грошей, і, кажуть експерти, це означає, що живуть українці бідно. Але попри бідність чимало споживачів так і не навчилися правильно обирати продукти. До того ж останні два роки у житті українців надто багато стресу, який простіше за все "заїдати", тож кількість знов виграє у якості, а зайві витрати завдають шкоди гаманцю.
Дев'ять з десяти українських біженців планують залишитися в країні, в якій вони перебувають, щонайменше ще на півроку. І хоча автори опитування намагаються коментувати його з певним оптимизмом, такі результати навряд чи свідчать про наміри та бажання українців повернутися додому.
У період криз актуальність тих чи інших інвестиційних напрямів змінюється. Що сьогодні цікавить інвесторів найбільше, які плюси та мінуси мають депозити, ОВДП, нерухомість та банківське золото, та й взагалі: як під час війни захистити свої гроші? У відповідях на ці питання Фокус розбирався разом з експертами.
Вітчизняні забудовники успішно протидіють кризі на ринку, яку спричинила війна. Деяким гравцям ринку нерухомості вдалося не тільки вистояти у надскладних умовах, а й продовжувати роботу, будуючи нове житло для українців. Водночас, попри війну, зростає попит з боку покупців на нове житло, хоча деякі питання трохи стримують рух від бажання до рішучих дій.
Після пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок російських атак компанія "Укренерго" знов звернулася до споживачів з проханням обмежити енергоспоживання у пікові вечірні години — з 19 до 22. Чи дійсно це допоможе енергосистемі та коли українці відчують серйозні наслідки дефіциту електроенергії?
Наслідки березневих російських атак на енергетичну інфраструктуру України вкрай масштабні, зазначають експерти. Щодо головної мети обстрілів, націлених на енергетичні об’єкти, то припущення висловлюються різні — від часткового або тотального блекауту до більш активного використовування українських АЕС.
У Міненерго не виключають можливості підвищення тарифу на електроенергію для населення. Наразі уряд вивчає різні варіанти фінансування ремонту енергооб'єктів, які були пошкоджені. Але досвідчені українські споживачі майже не сумніваються: на них вже зовсім скоро чекає неприємний сюрприз.
Споживацька активність в Україні поступово відновлюється. А деякі показники, наприклад, частота купівлі продуктів харчування, вже сягнули довоєнних рівнів. Невід’ємною частиною споживацької поведінки українців залишається громадянська позиція: наразі донати стали майже такими ж популярними, як продукти.
Українці переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів скорочується, натомість зростає популярність приготування їжі вдома. А одним з найголовніших критеріїв вибору продуктів є ціна: три чверті українців купують недорогі інгредієнти для приготування їжі, тоді як серед респондентів 58+ цей показник складає 92%.
Українські споживачі — стійкі, адаптивні та небайдужі. Попри погіршення економічного стану, населення не тільки виживає, але й продовжує донатити: 92% українців спрямовують гроші на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій, причому третина опитаних роблять це систематично.
