Українські біженці в Чехії отримуватимуть допомогу та житло по-іншому: що зміниться з 1 серпня

З 1 серпня уряд Чехії підвищить виплати для українських біженців до 6000 крон (10 510 грн) для найуразливіших груп і до 4000 крон (7000 грн) для решти. Однак з 1 вересня буде скорочено термін надання безкоштовного житла до 90 днів для всіх біженців. Це рішення зазнало критики, оскільки може залишити багатьох без житла і сприяти збільшенню випадків нелегального працевлаштування. Про це повідомило ukraina.radio.cz.

Тепер виплати не залежать від того, чи зареєстровано житло, в якому проживають біженці, у спеціальному реєстрі. Це спрощує процес отримання допомоги та усуває бюрократичні перепони.

На гуманітарну допомогу можуть претендувати тільки домогосподарства біженців, чиї доходи не перевищують прожиткового мінімуму і витрати на житло, встановлені міністерством праці Чехії. Розмір допомоги визначатиметься як різниця між зазначеною сумою і доходами сім'ї.

Це дає можливість цілеспрямовано підтримувати найбільш вразливі групи населення, забезпечуючи їх необхідними ресурсами для життя. До 1 вересня в Чехії діють такі правила надання безкоштовного житла:

• 150 днів для більшості людей зі статусом тимчасового захисту;
• безстроково для вразливих категорій: дітей і підлітків до 18 років, студентів, вагітних жінок, літніх людей, старших за 65 років, людей з інвалідністю, осіб, які доглядають за ними, або осіб, які доглядають за дітьми до 6 років.

З 1 вересня термін безкоштовного проживання буде зменшено до 90 днів для всіх біженців, включно з вразливими групами. Тим, хто вже використав 90 днів безкоштовного житла до вересня, доведеться залишити його або почати оплачувати оренду.

Ці зміни зазнали критики з боку профспілок, консорціуму із 17 організацій, що працюють із мігрантами, та уповноваженого з прав людини в Чехії. Вони вважають, що такі заходи можуть залишити без житла людей, які не можуть працювати і не мають права на гуманітарну допомогу. Омбудсмен попереджає, що українцям може загрожувати нелегальне працевлаштування, експлуатація або вимушене повернення на батьківщину.

Нагадаємо, у червні повідомлялося, що в Польщі погіршується ставлення до біженців з України. Зокрема, 61% поляків хочуть, щоб переселенці повернулися додому після війни, тоді як лише 17% респондентів готові прийняти українців із можливістю розселення.