Поляки проти українських біженців: чому зростають негативні настрої в ЄС

У Польщі погіршується ставлення до українських біженців, про що повідомляє видання Rzeczpospolitа з посиланням на соціологічне дослідження.

За інформацією ЗМІ, тільки 17% поляків згодні прийняти українців із можливістю розселення — рік тому таких було 37%. А 61% хочуть, щоб біженці повернулися додому після війни.

Основна причина погіршення стосунків — претензії українців на рівні з поляками права у сфері соціальних виплат, відсутність подяки за допомогу, а також "східний менталітет і радянська культура", через що, на думку респондентів, українці не дбають про спільне благо.

Зниження лояльності з боку польського суспільства спостерігається за більшістю питань, зокрема, що стосується допомоги Україні. Лише 31% опитаних упевнені, що Польща має допомагати Україні — у січні 2023 року їх було 62%. Ще 43% вважає, що Варшава "скоріше повинна допомагати", а 19% категорично проти допомоги Україні.

Крім того, 72% респондентів вважають, що, незважаючи на російсько-українську війну, Польща має насамперед дбати про власні інтереси.

Єдине питання, яке зберігає підтримку поляків — шкільне навчання українських дітей. 82% підтримують це питання. Однак половина вважає, що українці мають навчатися за польською програмою, а 40% — за новою програмою, узгодженою Києвом і Варшавою.

Чому знижується підтримка

За словами політолога Ігоря Рейтеровича, є дві ключові причини, чому симпатія поляків щодо українських біженців поступово меркне. Насамперед, це результат політики правих.

Напередодні парламентських виборів у Польщі вони провели активну кампанію, сфокусовану, зокрема, на питаннях допомоги українським біженцям і підтримки Києва. Лунали заяви політиків про те, що соціальна підтримка українців здійснюється "бездумно", а статус захисту — тимчасовий і його термін дії незабаром може бути завершено. Усе відбувалося на тлі зернової кризи, що посилювало градус напруги між двома країнами, які налагодили відносини на тлі російсько-української війни.

"Польща взагалі специфічна країна, коли справа стосується мігрантів. І з українцями якраз не так багато проблем. Тому що в нас одна віра, схожий менталітет. Але каменем спотикання стає економічний фактор — українці ініціативні, готові ризикувати, підтримувати один одного. Це створює елемент конкуренції всередині країни. І розбіжності на цьому ґрунті підживлюють праві політики", — міркує Рейтерович у бесіді з Фокусом.

Відомо, що майже 80% українських біженців, які живуть у Польщі, працевлаштовані, а більшість із них отримують середню зарплату в країні. Хоча нерідко й виконують роботу, нижчу за свою кваліфікацію, про що навесні 2024 року розповідала представниця української діаспори в Польщі Наталія Панченко. Вона також зазначала, що зниження симпатії з боку поляків до українців може бути пов'язане, зокрема, з російською пропагандою, а також великим напливом біженців із різними соціальними статусами, що спричинило конфлікти на різних рівнях.

Експерт зазначає, що праві політики приватно використовують у своїх кампаніях наявні проблеми і доводять їх до абсурду. І якщо хоча б частина суспільства — консервативна і трохи шовіністично налаштована — підтримує їх, це впливає на загальні настрої в країні.

"Поляки не люблять приймати з боку людей, і це пов'язано з особливостями їхнього суспільства. У країні проживає понад 90% католиків, суспільство гомогенне, воно складно піддається впливу ззовні. Однак польський бізнес зацікавлений у зовнішній робочій силі. І звідки вони її отримають? Українці — це мігранти, які без проблем інтегруються в соціум. Однак окремі політики продовжать качати деякі моменти і заробляти собі дивіденти", — продовжує політолог.

Українці адаптуються та інтегруються

Експерти говорили Фокусу, що західні країни зацікавлені в українських біженцях, проте в тих, хто адаптувався до нових умов, вивчив мову й офіційно працевлаштувався, щоб платити податки. За словами політолога Володимира Фесенка, Євросоюз багато разів стикався з хвилями міграції з різних країн, і підхід до біженців вироблений роками. Спочатку їм пропонують допомогу, щоб люди могли адаптуватися, вивчити мову і працевлаштуватися. А далі ті, хто справді хочуть залишитися, отримують таку можливість, завдяки власному прагненню та старанності.

А ті, хто цього робити не хочуть, змушені повернутися додому, бо виплати і допомогу поступово скорочують, а з боку місцевого населення посилюється роздратування щодо тих, хто відмовляється асимілюватися.

"ЄС уже стикалася із серйозною проблемою, коли приймала хвилю міграції з Близького Сходу. Люди приїжджали, проте відмовлялися інтегруватися в соціум. Ще колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель говорила, що політика мультикультуралізму провалилася, бо мігранти не змогли інтегруватися в європейське суспільство", — продовжує Рейтерович.

Експерт вважає, що з українцями цього не минеться, оскільки багато хто вже влаштувався на роботу, платить податки, вчить мову.

"Єдиної політики щодо українських біженців у ЄС не буде. Але думаю, що багато хто віддаватиме перевагу "німецькому плану". Зокрема Польща, оскільки українці роблять внесок в економіку країни", — резюмує політолог.

Фокус раніше писав, що кількість біженців, які залишаються в Польщі, скорочується, оскільки багато хто шукає кращого життя в Німеччині.

Також Фокус пояснював, чому українських біженців не можуть примусово повертати додому.