Рахунок за гуманізм. Куди поїдуть українські біженці, якщо Варшава скоротить підтримку

Польський депутат Артур Дзямбор заявив, що соціальна підтримка громадян України здійснювалася "бездумно". А офіційний представник уряду і статс-секретар канцелярії прем'єр-міністра Польщі Пьотр Мюллер зазначив, що статус захисту для українців тимчасовий і втрачає чинність наступного року.

"Термін дії регламенту просто закінчиться на початку наступного року. На даний момент немає рішення про продовження того, що є в законі. Я думаю, що ці положення не будуть істотно розширені", — сказав Мюллер.

Такі заяви лунають на тлі зернової кризи і наближення парламентських виборів у Польщі. Фокус розбирався, як зміна риторики щодо українських біженців вплине на "дружбу" двох країн.

Поляки незадоволені обсягами допомоги, які отримують українці від їхнього уряду. [...] Варшава витратила на виплати українським біженцям 2,4 мільярда злотих (550 мільйонів доларів).

Біженці без соцвиплат?

У березні 2022 року Європейська комісія одноголосно ухвалила директиву про тимчасовий захист для українців, які шукають притулку в країнах ЄС. Документ надав доступ до шкіл, безкоштовного медичного обслуговування, сімейної допомоги, а також ринку праці. Минулого року ЄК продовжила дію директиви ще на рік — до березня 2024. І нещодавно знову запропонувала це зробити, оскільки ситуація в Україні, як і раніше, нестабільна, і біженці не можуть безпечно повернутися додому.

Польща одна з перших країн-членів ЄС, яка надала українцям максимальну підтримку. Від початку повномасштабного вторгнення Росії, у країні запрацювала широка програма допомоги, що включає одноразові виплати новоприбулим українцям у розмірі 300 злотих (2550 грн); безплатне житло та харчування впродовж 120 днів; доступ до безплатної медицини, освіти для дітей і ринку праці. Українці могли оформити "дитячі виплати" в розмірі 500 злотих (4250 грн), отримати пільги, зокрема на проїзд у транспорті. Поступово деякі види допомоги скоротили. Так, на початку вересня в Польщі закрили найбільший центр для біженців.

Польський соціолог Хенрік Доманський говорив у липні, що поляки незадоволені обсягами допомоги, які отримують українці від їхнього уряду. За словами заступника міністра сім'ї та соціальної політики Польщі Анни Шмідт, Варшава витратила на виплати українським біженцям 2,4 мільярда злотих (550 мільйонів доларів). Ймовірно, напередодні виборів, ця тема стала однією з провідних у боротьбі за голоси виборців.

Якщо Польща наважиться на такий крок, ймовірно, йтиметься про скорочення соціальних виплат для українців, які не влаштувалися на роботу.

"Це максималістські заяви, які звучать напередодні виборів. Я не думаю, що поляки скоротять підтримку українських біженців. Тому що це буде не тільки політично погано, а й не гуманно. Якщо такі заяви лунають, це поганий знак для емоційної атмосфери. Відносини України та Польщі глибокі, але не стабільні. І тому жодного шляху конфронтації не повинно бути. Потрібно шукати рішення, вони будуть непрості, але це питання не поступок, а балансу. І нам доведеться чимось тимчасово пожертвувати", — каже Фокусу колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Поки що скорочення підтримки біженців перебуває на стадії обговорення. Жодних офіційних рішень озвучено не було.

За словами експерта Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, навіть якщо Польща наважиться на такий крок, імовірно, йтиметься про скорочення соціальних виплат для українців, які не влаштувалися на роботу.

"Ніхто українців виганяти не буде. Але проблема в тому, що до Польщі приїхали люди, які користуються соціальною підтримкою, але при цьому не працюють. Якщо врахувати, що понад 70% українців у Польщі знайшли роботу, таке рішення не матиме значного впливу. Якщо скоротять допомогу, йтиметься про соціальні виплати. Якщо людина працює офіційно і платить податки, проблем не буде", — каже Фокусу Воскобойник.

Кожна країна хоче скоротити витрати і прагне до того, щоб іноземці, які залишаються на тривалий період, влаштовувалися на роботу і платили податки. Але жодна країна ЄС не буде виступати за те, щоб "виштовхнути" українців, оскільки демографічна криза є скрізь.

Де шукати допомоги

На тлі триваючої війни українці шукають кращого життя на чужині. За словами Воскобойника, кількість біженців, які залишаються в Польщі, скорочується. Ті, хто прийняв рішення виїхати до ЄС, обирають країну з кращими умовами. Багато хто їде до Німеччини.

"Німеччина завжди була країною, куди українці хотіли поїхати. Там вищий рівень зарплат, вищі "дитячі виплати", вищий соцзахист і виплати з безробіття. Німеччина, на відміну від Польщі, надає безоплатне житло українцям, які отримали статус тимчасового захисту, значно спрощує умови працевлаштування, поки що не так, як Польща, але все одно приваблює більше людей", — каже експерт.

За офіційними даними Євросоюзу наприкінці червня 2023-го, у Німеччині було зареєстровано 1,1 млн українських громадян, а в Польщі — 975 тисяч. Із серпня 2022 року чисельність біженців з України в Польщі скоротилася на 350 000, а в Німеччині збільшилася на 410 000.

12 вересня Центр східноєвропейських досліджень Університету Варшави опублікував інформацію про те, що з 350 000 українців, які виїхали з Польщі, 150 000 залишилися в Німеччині. За словами керівника економічного розвитку в EWL Міхаліни Сілевич, українці не вважають Польщу своїм пріоритетом, і уряду країни потрібно турбуватися про це.

Серед переваг Німеччини, крім заробітної плати і соцвиплат, українці згадали безкоштовні курси з вивчення мови, які держава організувала, щоб допомогти біженцям швидше інтегруватися в суспільство і знайти роботу. Для порівняння, влада Польщі таких курсів не пропонувала.

Воскобойник додає, що кожна країна хоче скоротити витрати і прагне до того, щоб іноземці, які залишаються на тривалий період, влаштовувалися на роботу і платили податки. Але жодна країна ЄС не виступатиме за те, щоб "виштовхнути" українців, тому що демографічна криза є скрізь. А люди — це головна перевага будь-якої країни. Саме вони рухають економіку вперед.

"Українці, які виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення, користуються спрощеною системою працевлаштування. Раніше місцеві роботодавці аналізували позиції на ринку праці, насамперед пропонували роботу місцевим, потім — іноземцям. Коли запровадили статус тимчасового захисту, від таких досліджень ринку відмовилися, і українці влаштовувалися на роботу на рівні з поляками. Здебільшого наші співвітчизники займаються в Польщі фізичною працею, таких працівників не вистачає, а тому навряд чи поляки змінять цю систему", — додає експерт.

Нагадаємо, поки що Україні та Польщі не вдається подолати зернову кризу. Після того як країна продовжила ембарго на експорт агропродукції, всупереч рішенню Єврокомісії, Київ звернувся з позовом до Світової організації торгівлі (СОТ). У відповідь Польща, а разом з нею Угорщина і Словаччина відмовилися від роботи координаційної платформи ЄК щодо українського зерна.

Фокус раніше писав, як складні відносини з Польщею та іншими європейськими сусідами України можуть вплинути на інтеграцію країни в Євросоюз.

Також Фокус розбирався, чи зможе Угорщина перешкоджати вступу України до ЄС.