Зерно розбрату: чому Польща проти вступу України до ЄС

Польща погрожує заблокувати вступ України до ЄС на тлі зернової кризи. У торговельній війні Варшаву підтримує Словаччина та Угорщина. Експерти вважають, що замість того, щоб множити ворогів на кордоні, українському уряду потрібно шукати компроміси в цих суперечках.

Електоральні очікування

Зернова криза, яка призвела до погіршення і так не простих відносин Києва і Варшави, частково пов'язана з польською електоральною кампанією. 15 жовтня в країні відбудуться парламентські вибори. Правляча партія прем'єр-міністра Матеуша Моравецького сподівається переобратися і докладає максимум зусиль. Ставку роблять на електоральне ядро, а саме, місцевих фермерів. Звідси жорстка риторика на адресу України, якою уряд Моравецького хоче показати, наскільки авторитетно й ефективно захищає інтереси аграріїв.

"У них немає вибору, ми їх поставили в такі умови — замість того, щоб промовчати, знаючи, що польський народ буде зосереджений на виборах, ми змусили правлячу владу робити різкі заяви, щоб виглядати в очах свого електорату впевнено. Ми робимо політично емоційні заяви, викликаючи реакцію польської влади. І вони реагують відповідним чином", — каже Фокусу політичний аналітик Олег Постернак.

За словами експерта, Варшаву сильно зачепило рішення України звернутися до Світової організації торгівлі. Україна збирається подати позов проти Польщі, Угорщини та Словаччини, і вжити заходів у відповідь щодо цих держав після односторонньої заборони на імпорт української агропродукції. Тепер якщо уряд Моравецького піде на поступки, це буде серйозний удар по правлячій партії. Щоб зберегти відносини з Польщею, українській владі потрібно було не агресивно лобіювати тему зерна, а докласти зусиль, щоб знайти компроміс.

"Українська влада, зокрема, прем'єр-міністр Денис Шмигаль, підливали масла у вогонь, забувши, що польсько-український кордон — основний логістичний ланцюжок для військової допомоги. Вибори у Варшаві закінчаться 15 жовтня. І незалежно від їхніх результатів, відносини з Польщею можна було зберегти", — продовжує експерт.

Україна вже запропонувала Євросоюзу компромісний сценарій. 19 вересня прем'єр-міністр заявив, що уряд представив Європейській комісії план дій щодо контролю за експортом 4 груп агротоварів з України. На думку глави Кабміну, контроль допоможе запобігти будь-яким спотворенням ринку в сусідніх державах-членах ЄС. Водночас Шмигаль повторно пригрозив Польщі та Угорщині забороною імпорту в Україну певних категорій товарів, якщо країни не скасують зернове ембарго.

Для Польщі, Україна в ЄС і НАТО — мрія. У разі нової агресії з боку Росії, основний удар знову приймемо ми.

Вирішення проблеми

З Варшавою, на відміну від Будапешта, який не припиняє маніпуляції довкола теми нацменшин, компроміс знайти легше, каже Фокусу експерт з питань зовнішньої політики та безпеки Олександр Хара. Європейські перспективи Києва будуть реалізовані не завтра, незважаючи на те, що переговори мають розпочатися вже взимку. Риторика Варшави неприємна, оскільки Київ потребує підтримки, але різниця в тому, що для України кожен долар, зароблений чесною працею — можливість придбати нове озброєння, щоб протистояти Росії, а для Польщі — питання політичної доцільності.

"У перспективі для Польщі, Україна в ЄС і НАТО — мрія. У разі нової агресії з боку Росії, основний удар знову приймемо ми. Але зараз у нас війна, у них — ні, і, незважаючи на величезну допомогу, за яку ми безмежно вдячні, ми можемо використовувати правовий механізм, щоб захищати власні інтереси", — каже Хара.

Навіть якщо Україні не вдасться компромісно вирішити зернову кризу, Київ не втратить військової допомоги Варшави.

Постернак додає, що Варшаві вигідний вступ України до ЄС, але на умовах Польщі.

"Їм вигідне створення осі Київ-Варшава, як альтернативи осі Париж-Берлін, яка домінує", — каже Постернак.

За словами експертів, навіть якщо Україні не вдасться компромісно вирішити зернову кризу, Київ не позбудеться військової допомоги Варшави. Польща може символічно натякати, що тимчасово перекриє логістику, але насправді, як ніхто інший, зацікавлена в перемозі України. Тому ймовірність, що через зернові непорозуміння Варшава закриє єдиний і головний шлях постачання озброєння Україні, наближається до нуля. До погроз Польщі варто ставитися як до тимчасового явища. А до заяв про блокування європейських перспектив України — філософськи.

"Треба шукати компромісний вихід. Один із них — компенсація польським фермерам, це гарна ідея. Тоді і поляки не втратять ні у фінансовому, ні політичному плані, і Україна отримає долари за свою продукцію", — міркує Хара.

Куди вища ймовірність погіршення відносин України з іншою прикордонною країною — Словаччиною. Уже 30 вересня там відбудуться парламентські вибори і, в разі перемоги лівоцентристської партії Роберта Фіцо "Курс — Соціальна демократія", україно-словацька військова дружба може опинитися під питанням.

"Ми множимо ворогів на кордоні, у цьому небезпека. Росія — агресор, Білорусь — їхній сателіт, з Польщею тимчасово напруга, Словаччина — потенційно може виявитися ворожою, Угорщина — у напрузі багато років, навіть із Румунією було непорозуміння, коли українська влада наполягала, що [російський] БПЛА впав на кордоні, а там заперечували. Можливо, уряду України варто бути обережнішим? Адже українцям потрібна військова допомога", — задається питанням Постернак.

Раніше Фокус детально розбирав причини зернової кризи і можливі сценарії подальших дій країн ЄС, з якими у Києва загострилися відносини.

Також Фокус писав, чому Угорщина може заблокувати процес переговорів про вступ України до ЄС у грудні, використовуючи як привід тему нацменшин, на якій давно спекулює.