Торгова війна України та Польщі: топ 5 питань, на які варто знати відповідь

Європейська комісія не продовжила дію заборони на імпорт українського зерна у країни Європейського союзу. Проте прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що з 16 вересня його країна запровадить ембарго на українське зерно. "Ми продовжимо заборону на імпорт українського зерна попри незгоду ЄК. Ми не слухатимемо Берлін, ми не слухатимемо фон дер Ляєн, Туска чи Вебера. Ми це зробимо в інтересах польського фермера", — повідомив Моравецький.

Не лише Польща хоче продовження дії заборони на імпорт української агропродукції. У Словаччині й Угорщині теж дотримуються позиції, що вітчизняних фермерів потрібно захистити від продукції з України. Наприклад, за словами прем'єр-міністра Словаччини Людовіта Одора, заборона на ввіз української продукції діятиме в Словаччині до кінця 2023 року, аби "запобігти надмірному тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо до вітчизняних фермерів".

В Угорщині теж кажуть, що кордони для української агропродукції відкривати не збираються. За словами міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя, Угорщина взагалі хоче закрити свої кордони для 24 українських товарів, серед яких — зернові, ріпак, соняшник, борошно, олія, мед, яйця та м'ясо.

В Україні миритися з доволі недружньою позицією сусідів не збираються. Як заявив в інтерв'ю Politico заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка, Україна 18 вересня розпочне процедуру подання позову до Світової організації торгівлі (СОТ) проти Польщі, Угорщини та Словаччини, тобто країн, які продовжили дію заборони на імпорт українського зерна всупереч рішенню Єврокомісії.

Фокус шукав відповіді на важливі питання, що пов’язані із забороною країн ЄС на імпорт української агропродукції.

Чому виникла заборона на ввіз до ЄС української агропродукції та як можна вирішити це питання?

Реакція уряду Польщі та невеликих європейських країн була цілком прогнозованою, каже економічний експерт, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.

"Замість того, щоб будувати транспортні коридори в Гданськ, щоб вивезти нашу сільськогосподарську продукцію в Балтійський регіон, відповідальні люди в уряді України займалися бозна-чим, залишивши агробізнес наодинці із проблемою. Ринок Польщі — досить насичений, там є свої виробники, ринки ж Угорщини, Словаччини та Болгарії — досить маленькі, вони не здатні витримати навалу нашої сировини та продуктів харчування, — розповідає Віталій Шапран. На його думку, уряд Болгарії поки що тримає оборону, але перебуває під шаленим тиском місцевих фермерів. — Проблему потрібно вирішувати кардинально, а не погрожувати судами нашим друзям і маленьким ринкам, де населення всієї країни всього у 2-3 рази більше за населення Києва", — впевнений експерт.

Він вважає, що до наших партнерів потрібно ставитися вибірково та варто йти в арбітраж проти Угорщини. А от зацікавленість Польщі та Словаччини — в тому, щоб не було навали нашої продукції на їхні ринки, і це варто використати виключно як інструмент до залучення їх до розбудови транзитних коридорів. "Економіка — це бізнес, тож варто сідати за стіл переговорів і шукати спільні інтереси, а не махати шашками, тим більше що в нас є на кого махати", — впевнений експерт.

На думку фінансового аналітика Андрія Шевчишина, Україна йде правильним шляхом, намагаючись відстояти інтереси українських виробників, зокрема шляхом арбітражу СОТ.

"Нам потрібно вирішити питання вивозу агропродукції в ЄС. Ми не маємо великого вибору для експорту чи транзиту, окрім як спрямовувати наше збіжжя на Європу. Хіба що вивозити через Чорне море за допомогою захисту військових літаків чи кораблів інших країн. Ми заручники цієї ситуації. Те, що Україна подає до арбітражу, це цивілізований шлях. Проте розглядати заяву України там можуть роками. Але потрібно щось робити", — вважає Андрій Шевчишин.

Як заборона країн ЄС на імпорт української продукції здатна вплинути на агрокомпанії та стан агрогалузі?

Звісно, те, що компанії втрачають частину європейського ринку, погано позначається на їхньому фінансовому стані та рівні податків, які вони сплачують до державного бюджету. Ситуація ще складніша, адже в липні припинив діяти зерновий коридор у Чорному морі, бо РФ відмовилася продовжувати участь у так званій "зерновій угоді". Але експерти кажуть, що врешті проблемну ситуацію з імпортом агропродукції в Євросоюз ще можна виправити — головне, вдатися до активної дипломатичної роботи із залучення портів на Балтійському морі для вивезення української продукції в інші регіони — країни Європи, що досі купують українську агропродукцію, та в країни Африки й Азії.

"Логістика дуже дорога, проблеми зі зберіганням є в компаній, і вже відомо, що в деяких агрокомпаній є фінансові складнощі, багато компаній сектору постраждали і від обстрілів, і від проблем із продажем продукції, компанії потребують обігових коштів. Частка агрогалузі у ВВП — 15%. Врожаї в Україні хороші, очікування були гіршими. Поки цю частку агросектор не втратить, але така перспектива існує", — каже Андрій Шевчишин.

"Залежить від активності уряду і швидкості реакції, рік наші керманичі вже втратили, до того ж, якщо б коридор до Гданська запрацював цим літом, то росіянам не було б економічного сенсу так бомбити портову інфраструктуру на півдні України, та й переговори щодо "зернового коридору" пройшли б швидше. Коридор до Балтійського регіону — це стратегічний крок, який зробить українських експортерів сильнішими, ніж до війни. Очевидно, що ми вже втратили статус транзитної держави, ми маємо це якось компенсувати, коридор до Балтійського регіону нам допоможе", — каже Шапран.

Чи вірогідне розширення європейцями списку заборонених до ввезення продуктів?

Наразі йдеться про певний перелік агропродукції, проте, звісно, окремі країни можуть із огляду на "захист внутрішнього виробника" збільшувати кількість заборонених до ввезення українських продуктів.

"Так, дуже ймовірно, що такий самий крок зробить Болгарія та інші країни. Щоб локалізувати ефект від цієї проблеми, потрібно домовлятися з Польщею про коридор до Гданська, а з Єврокомісією — про його фінансування за рахунок бюджету ЄК і Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), це потрібно робити терміново. На період будівництва з Польщею та іншими країнами можна підписати тимчасову угоду про особливий період, де встановити ліміти на постачання нашої агропродукції на їхні ринки. Думаю, такий підхід спрацює з усіма, крім Угорщини, де до України специфічне ставлення", — вважає Віталій Шапран.

Як українські виробники повинні діяти в умовах відсутності портів Чорного моря та чинних у Європі заборон?

Експерти впевнені: до завершення війни проблеми з вивезенням української агропродукції продовжуватимуться. Проте й після війни можливі складнощі, адже країни ЄС навряд чи захочуть поступатися своєю часткою агроринку Європи на користь українських виробників.

"Найкращий спосіб — формування переробки продукції. Є великі запаси зерна, ріпаку, ми все це можемо переробляти. Потрібно йти в цьому напрямку, розвивати переробку", — каже Андрій Шевчишин.

На думку Віталія Шапрана, час вкладати кошти в переробку своєї сировини та робити так, щоб додана вартість їхньої продуктової лінії була більшою, а кінцевий продукт був орієнтованим на кінцевого споживача. "Іншого варіанту немає", — впевнений експерт.

Чи можуть європейські заборони вплинути на ціни на українському ринку через пересиченість ринку?

Вплив на внутрішні ціни вже є, кажуть опитані Фокусом експерти, заборона на вивіз агропродукції тисне на ціни – вони знижуються, зокрема дешевшають корми для птиці та худоби, що частково може впливати й на ситуацію з цінами на м'ясо, зростання яких невдовзі буде призупинене.

"Ризики в агрокомпаній зараз надто високі, накопичення на складах продукції тисне на ціни на внутрішньому ринку", — каже Андрій Шевчишин.

На думку Віталія Шапрана, збільшення агропродукції на складах в Україні тисне на ціни на внутрішньому ринку, які знижуються, ситуація досить небезпечна та потребує уваги уряду.

"Можливо, варто запропонувати виробникам викуповувати частину збіжжя в держрезерв у т.ч. за рахунок грантів від наших міжнародних партнерів. Ця ситуація довго не зможе тривати. По-перше, росіяни вже не так сильно контролюють Чорне море, як на початку агресії. По-друге, Туреччина як член НАТО продовжить тиск на росіян, і в них є чим тиснути, через Босфор проходять не тільки зерновози, але й нафтові танкери. Тож або ЗСУ, або Ердоган дотиснуть росіян", — резюмував Віталій Шапран.

Нагадаємо, у Болгарії фермери вийшли на протест через продовження імпорту агропродукції з України. Сільгоспвиробники та переробники не стали миритися з рішенням парламенту не продовжувати заборону на імпорт із України пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику, про яке стало відомо ще 15 вересня.

Раніше Фокус писав, що Угорщина, Польща та Словаччина відповіли Україні на погрози поскаржитися до Світової організації торгівлі (СОТ) через обмеження на ввезення зерна.