Дороге м'ясо, недешевий сир: як зміняться ціни на головні продукти восени

Інфляція, яка стала атрибутом воєнного часу, в останній місяць літа змінилася на дефляцію, опустившись до мінімального рівня з квітня 2021-го. За даними Держстату, споживчі ціни в останній місяць літа порівняно з липнем цього року знизилися на 1,4%, а річна інфляція сповільнилася з 11,3% до 8,6%. Як зазначили в НБУ, інфляцію у серпні, зокрема, гальмувало розширення пропозиції продуктів харчування на внутрішньому ринку. Тобто, літній врожай допоміг цінам на деякий час зупинити свій ріст.

"Швидше сповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією продуктів харчування, а також подальшим поліпшенням інфляційних очікувань, у тому числі з огляду на сприятливу ситуацію на готівковому валютному ринку", — йдеться у Щомісячному макроекономічному та монетарному огляді регулятора.

Темпи зростання цін на продовольство знижувалися також завдяки послабленню тиску з боку витрат, оптимізації виробничих та логістичних ланцюгів, зазначили в Нацбанку.

Дешевий "борщ": що було з цінами на овочі та м’ясо у серпні

У Національному науковому центрі "Інститут аграрної економіки", посилаючись на офіційні дані Мінфіну, на кінець серпня констатують зниження цін на овочі борщового набору. Найбільше за місяць подешевшали цибуля ріпчаста – до 12,10 грн/кг (-69,7%) та морква – до 10,53 грн/кг (-62,2%). Також втратили в ціні капуста білокачанна – до 9,29 грн/кг (-46,9 %), буряк – до 8,69 грн/кг (-56,0 %), картопля – до 11,60 грн/кг (-26,1 %).

У серпні у торговельній мережі зберігалося коливання цін на основні види м’яса, розповіли в ННЦ. Так, вартість курячих гомілок та стегон зменшилася на 5,8-9,7%, вони коштували 74,95 грн/кг і 100,45 грн/кг відповідно. Ціни на яловичину – ребра та гуляш – зросли на 0,6-0,9%, порівняно з початком літа і становили відповідно 160,48 грн/кг і 245,16 грн/кг.

"У серпні порівняно з червнем 2023 року відбулося прогнозоване науковцями Інституту аграрної економіки незначне здорожчання окремих видів свинини. Так, свинячі ребра, підчеревина, ошийок, лопатка додали в ціні від 0,8% до 2,4%. Разом із цим, свиняча грудинка та сало солене стали дешевшими на 6,0% і 6,9%", — зауважила провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ ІАЕ Наталія Копитець.

Гречка — дешевше, батон — дороже: що відбувалося з цінами на крупи та хліб

Цінники на крупи зберігають стабільність, зазначають в Інституті аграрної економіки. Так, з початку року гречка подешевшала на 33,5%, зокрема, в серпні — на 5%, – до 45,83 грн/кг, рис з січня втратив в ціні 11,6% і коштує 53,02 грн/кг. Подорожчало за рік лише пшоно – з 26,08 грн/кг до 30,35 грн/кг (+16,4 %).

Борошно пшеничне, яке протягом року стабільно дешевшало – з 16,85 грн/кг до 16,29 грн/кг, у серпні додало в ціні 5 копійок, кілограм у середньому коштував 16,34 грн, констатує головна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ Світлана Черемісіна. Разом з тим, усі види продукції хлібопекарської галузі продовжують дорожчати. Так, за останній місяць літа батон додав в ціні 1,2% – до 22,65 грн за 500 гр, хліб житній подорожчав на 0,8% до 36,32 грн/кг, ціна хліба пшеничного з борошна першого ґатунку зросла на 0,7% – до 35,11 грн/кг, а з борошна вищого ґатунку на 0,3 % – до 42,07 грн/кг.

Середня ціна макаронних виробів варіюється від 23 до 25 грн/кг, і очікувано не ростиме, додав аналітик УКАБ Максим Гопка.

Дорогий рис, м’ясо та молоко: яких цін в супермаркетах очікувати

"У цьому сезоні нас порадували ціни на овочеві та коренеплоди. Завдяки гарному врожаю та збільшенню посівних площ під цими групами товарів, маємо підстави для обережного оптимізму щодо цін на наступні три місяці. Можна сказати, що картопля, цибуля, морква, буряк будуть нижчими в ціні, ніж в минулому сезоні", — зазначив Максим Гопка.

За словами завідувачки відділу ціноутворення та аграрного ринку ННЦ Інни Сало, у вересні очікується подешевшання овочів борщового набору на 5 — 20%. Так, вартість капусти білокачанної та буряка знизиться до 8 грн/кг, цибулі ріпчастої – до 9 грн/кг, моркви й картоплы – до 10 грн/кг.

"За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у вересні місяці цінова ситуація на крупи та борошно залишатиметься сталою. Гречка може подешевшати ще на 3-5%. Ціна на борошно залишатиметься стабільною. Цінова динаміка по інших видах круп (рис, пшоно) може зазнати незначного коливання в межах 0,5-2%. При цьому очікується подальше поступове зростання середньої ціни на хліб у діапазоні 0,5-1% на місяць", — каже Світлана Черемісіна.

На думку аналітика УКАБ Максима Гопки, цінники на рис можуть неприємно здивувати. Зокрема, через скорочення обсягів ввезення крупи з Китаю, Індії та Пакистану.

"В 2023 році очікується імпорт на рівні 73 тис. т, що на 17% менше показника 2022 року. Скорочення імпортних поставок зумовлене зростанням світових цін на рис та низькою платоспроможністю українців. Середня ціна на рис становить 60,70-79,00 грн/кг, вона буде змінюватися в залежності від змін цін на внутрішньому ринку експортера", — зауважив він.

Через стабільний попит та збільшення додаткових витрат до середини осені ціни на м’ясо можуть зрости на 4-5%.

"При зростанні виробничих витрат – здорожчання кормів, пального та електроенергії – у жовтні-листопаді 2023 року можливе підвищення цін на м’ясо – до 5%", — прокоментувала Наталія Копитець.

Разом з тим, варто готуватися до нових цінників на молочку. "Ціни на молочні продукти в першій половині осені можуть підвищитися через те, що останні півтора місяці була посуха, тому валовий надій молока на підприємствах зменшився. Це відчувають переробники, які підняли закупівельні ціни на сире молоко раніше сезонного тренду, акцентуючи увагу на зменшенні надою", — додали в УКАБ.

А от ціни на цукор будуть помірними, каже Гопка. Посівні площі під цукровий буряк українські аграрії збільшили на 35%. Однак на ціну можуть вплинути зміна вартості електроенергії на переробних заводах та витрати на логістику.

Курс, електроенергія та бензин: що підштовхуватиме ціни восени вгору

За прогнозами експертів, у вересні на валютному ринку стануться вагомі зміни, пов’язані з переходом НБУ до поступової лібералізації, плаваючого курсу. Це може вплинути на ціни на продукти харчування, кажуть експерти.

"Помітним фактором для цін на деякі імпортні товари може стати зміна курсу гривні на готівковому ринку. Досить багато в інформаційному просторі було ідей, що певний спекулятивний скачок готівкового курсу долара може відбутися саме на початку осені", — зауважив директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Разом з тим, попри запевнення деяких депутатів, що українцям можна не боятися нового підвищення тарифів на електроенергію і подорожчання інших енергоресурсів принаймні до кінця 2023 року, тарифи все ж можуть зрости.

"Єдиним фактором серед комунальних послуг, який буде впливати на вартість продуктового кошика в Україні, буде вартість електроенергії. Бо більшість інших послуг, по-перше, не будуть зростати, по-друге, мало впливають. Те, що електроенергія зростатиме, як на мене, доконаний факт. Тому нам потрібно очікувати не тільки зростання вартості електроенергії, а й продуктового кошика", — сказав експерт з питань ЖКГ Олег Попенко.

Крім того, на вартість товарів та послуг впливають ціни на пальне. З початку липня поточного року спостерігалася висхідна цінова динаміка на АЗС: за місяць літра пального подорожчала на 4 — 5 грн. Так, якщо станом на початок серпня А 95 коштував 48,9 грн/л, то на початок вересня — 52,98 грн/л, дизпаливо — 48,1 грн/л та 52,6 грн/л відповідно. Автогаз подорожчав менше — з 23,46 грн/л до 23,99 грн/л. Утім очікувати суттєвого подорожчання пального на початку осені не варто.

"Поки що немає факторів, які б однозначно говорили про подорожчання, — каже голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко. — Коливання на ринку нафтопродуктів не видно, курс більш-менш [стабільний]. А коливання цін на світових ринках не одразу доходять до нас — ми на периферії. Не думаю, що у вересні слід очікувати великих коливань".

За словами фахівця, на світових ринках можливі спекулятивні коливання цін на пальне, але вони, як правило, не закріплюються. Нині куди більший вплив на цифри на табло на українських АЗС мають доходи населення. Хоча має значення і маржа трейдерів, з якою вони погоджуються продавати пальне вітчизняним мережам АЗС.

"Собівартість покривається, а жадібність постачальників обмежена купівельною спроможністю українця", — вважає Дяченко.