Робота є — людей немає: чи врятують економіку трудові мігранти з Азії

Після трьох років війни економіка поступово оживає, а попит на робочу силу зростає. І це вже помітно у статистиці: рівень безробіття в Україні стабільно знижується. Якщо у 2023 році він становив 17,4%, (за оцінкою Центру економічної стратегії), то у 2024 — вже 14,3%, а у 2025 році опустився до 12%. За прогнозом Національного банку, цей показник може впасти навіть нижче 11%.

Попри це, знайти хорошого працівника сьогодні складніше, ніж будь-коли. На «Єдиному порталі вакансій», який об’єднує пропозиції Державної служби зайнятості та шести провідних українських сайтів з пошуку роботи (work.ua, robota.ua та інших), наприкінці серпня налічувалося понад 242 тисячі пропозицій роботи — від водіїв, слюсарів і продавців до лікарів, інженерів та ІТ-фахівців. 

За даними Служби зайнятості, найбільше робочих місць пропонують у торгівлі — 43 тисячі (17% усіх вакансій), транспорті та логістиці — 26 тисяч (11%), промисловості — 20 тисяч (8%), а також у сфері ІТ — близько 6 тисяч (3%).

Серед найзатребуваніших професій — продавці (понад 21 тис.), водії (12 тис.), адміністратори та кухарі (по 7 тис.), слюсарі й вантажники (по 6 тис.), прибиральниці (5 тис.), швачки та електрики (по 2 тис.).

Стабільно високий попит спостерігається і на фахівців офісних та технічних напрямів: потрібно 7 тис. бухгалтерів, 6 тис. інженерів, по 3 тис. учителів, фармацевтів і механіків.

Медична галузь — окрема історія. На порталі розміщено понад 4 тис. вакансій для лікарів: шукають сімейних спеціалістів (338), терапевтів (207), анестезіологів (132), невропатологів (131), педіатрів (128) та хірургів (123).

Крім того, є близько 4 тис. пропозицій для медсестер, 2 тис. — для фармацевтів і 800 — для психологів.

Водночас, війна створила зовсім нові напрями зайнятості — від операторів безпілотників і бойових медиків до реабілітологів, психологів для ветеранів і фахівців із відновлення військової техніки.

Цікаво, що найвищі зарплати сьогодні отримують не офісні фахівці, а робітничі руки. Водії заробляють у середньому 33 тисячі гривень, електрики — 32 тисячі, зварники — 21 тисячу. Для порівняння: економістові пропонують 21 тисячу, бухгалтеру — 24, юристу — 22.

Та навіть за таких умов дефіцит кваліфікованих рук і голів лише зростає.

Масова еміграція українців: чисельність населення України може впасти до критичних 25 мільйонів 

Українці продовжують виїжджати за кордон. За даними Державної прикордонної служби, за перші шість місяців 2025 року країну залишили близько 250 тисяч осіб. Якщо ця тенденція збережеться, населення України може скоротитися до критичної позначки в 25 мільйонів людей. Про це повідомив Фокусу завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя Олексій Позняк.

«Міграційні тренди показують, що українці, які їдуть за кордон, — це переважно люди у розквіті кар’єри — ті, хто визначає майбутнє України. А це означає, що швидко заповнити прогалини на ринку праці навряд чи вдасться», — говорить експерт.

Після того як уряд дозволив виїзд за кордон чоловікам до 22 років, у службі зайнятості зафіксували зниження кількості молодих шукачів роботи.

Станом на 1 вересня 2025 року на обліку перебували 7,6 тисячі осіб віком до 22 років, а на кінець вересня — вже 6,5 тисячі.

Втім, як пояснюють у відомстві, таке скорочення не обов’язково пов’язане з виїздом молоді за кордон — частина юнаків і дівчат просто повернулася до навчання або продовжила здобувати професійну освіту.

Водночас Позняк застерігає, що відтік молодого покоління та жінок негативно вплине на народжуваність, що, у свою чергу, зменшить потребу в школах і дитячих садках.

“Цей демографічний удар може мати серйозні наслідки для економіки та, зокрема, для ринку праці, де з часом можуть виникнути ще більші проблеми з дефіцитом кадрів у певних професіях”,– говорить фахівець.

Чому міграція залишає глибокий слід на майбутньому країни?

Чим довше триває міграція, тим більше українців залишатиметься за кордоном. Така закономірність спостерігається в багатьох країнах і в усі часи.

Олексій Позняк переконаний, що точно не повернуться в Україну ті жінки, які за цей час знайшли собі пару за кордоном. 

“Цей пласт мігрантів можна вважати втраченим. Вони створюють нові сім'ї та будують життя на новому місці, тому рішення повернутися додому для них, ймовірно, не буде актуальним” – говорить він.

Фахівець відзначає, що діти, які почали навчання в школах за кордоном, опанували мову та інтегрувалися в нове середовище, дедалі частіше пов’язують своє майбутнє саме з цією країною. Тож розраховувати, що в майбутньому вони повернуться й вийдуть на український ринок праці, не варто.

Що стосується пенсіонерів, то вони, як правило, перебувають за кордоном не самі, а в складі сімей. Тому їхнє рішення повернутися залежатиме від того, як вирішить родина в цілому.

«Тож спрогнозувати, скільки біженців повернеться, складно. Через війну ситуація постійно змінюється, це стане зрозуміло лише після завершення бойових дій», — зазначив фахівець.

Першими повернуться з чужини висококваліфіковані професіонали

Однак, на думку Позняка, є категорії людей, які найбільше зацікавлені у поверненні додому. Зокрема, це ті, хто до війни обіймав престижні, високооплачувані посади.

“Як правило, в Європі такі фахівці не можуть знайти роботу на відповідному рівні і змушені влаштовуватися на простіші посади – прибиральницею, продавчинею, або виконувати технічні роботи, – пояснює Олексій Позняк. – Це значне зниження соціального статусу, що для багатьох стає серйозним психологічним ударом. Тому перспектива повернення додому для них виглядає привабливоюʼ

Ще одним з факторів, що може вплинути на рішення українців залишити Європу, є доступність послуг, зокрема медичних. У багатьох країнах ЄС щоб потрапити до лікаря, необхідні місяці. Проте, як зазначає Позняк, основними чинниками залишаються безпека, робота та житло. 

“При чому важливим є не тільки можливість знайти роботу, а й соціальна ситуація в країні після війни. Це включає питання відновлення житла та робочих місць, а також готовність держави до післявоєнної відбудови і підтримки соціальних програм”, – зауважив експерт.

Залучення мігрантів – ключ до економічного та демографічного відновлення України 

Скільки необхідно часу, щоб повернути кількість населення в Україні на довоєнний рівень, спрогнозувати важко, говорить Олексій Позняк. Він зазначає, що після Другої світової війни на це знадобилося близько 10 років. Але тоді був високий рівень народжуваності й майже не було еміграції. 

“Сьогодні ж відновити чисельність населення лише за рахунок природного руху неможливо”,– зазначає Позняк.

Експерт вважає, що основним шляхом для демографічного відновлення стане залучення мігрантів. Тому уже зараз важливо закладати фундамент: розробляти іміграційну політику, яка після завершення війни дозволить забезпечити економіку достатньою кількістю робочих рук. 

“Якщо економіка розвиватиметься, а зарплати наблизяться до рівня ЄС, Україна стане привабливою для людей із бідніших країн, зокрема з Африки та Південно-Східної Азії, де ще зберігається висока народжуваність.Відповідно, мігранти могли б повністю заповнити нестачу на ринку праці,” – зазначає Позняк.

Фахівець наголошує, що поява іноземців на українському ринку праці повинна відбуватися поступово. Їх потрібно інтегрувати в суспільство, а не просто запускати на роботу. 

“Спочатку слід забезпечити тимчасове працевлаштування, а далі дозволяти залишатися на довший термін тим, хто дотримується законів і адаптується,” – пояснює Позняк. 

Він додає, що для успішної інтеграції частка мігрантів у суспільстві не повинна перевищувати 10% населення. Такий баланс допоможе забезпечити економіку робочою силою і одночасно мінімізувати соціальну напругу. 

Однак залучення мігрантів — це справа не одного року. А що ж робити вже сьогодні, щоб розв’язати проблему нестачі робочих рук?

Олексій Позняк вказує кілька шляхів: підвищувати продуктивність праці, залучати тих, хто зараз не працює, і головне — стимулювати українців повернутися додому після війни і створювати сприятливі умови для повернення.