Ринок праці України восени 2025: які пропонують зарплати та як мотивують персонал

Зарплати в Україні зростають, міграція сповільнюється, але кадрів усе ще бракує, свідчить макроекономічний звіт НБУ, що було оприлюднено у вересні. Попри збільшення кількості резюме, роботодавці скаржаться на відтік персоналу. За даними НБУ, кількість нових резюме зросла на 28% рік до року, тоді як вакансій стало лише на 3% більше.

Ба більше, знайти кваліфікованих спеціалістів зараз простіше, ніж некваліфікований персонал, який потребуватиме навчання і стажування. І хоча фахівці називають таку тенденцію тимчасовою, адже сезонний попит на тимчасових робітників у сільському господарстві, будівництві спадає, однак виїзд молодих чоловіків за кордон, про що Фокус писав раніше, загострив проблему загалом.

Зарплати в Україні 2025: який зараз середній оклад

За даними сервісу пошуку роботи Work.ua, середня очікувана і запропонована зарплата у жовтні становить близько 26 000 грн, що на 19% більше, ніж рік тому і на 1 000 грн більше, ніж у серпні 2025-го. Реальне зростання зарплат, за оцінкою НБУ, — близько 5%.

Також у серпні Держстат повідомив, що середня зарплата у липні сягнула 26 500 грн, що є найвищим показником від 2022 року. Аналітики пояснюють підвищення тим, що бізнеси змушені збільшувати оплату, аби утримати працівників у конкурентних умовах.

Міграція українців сповільнюється

Відтік населення за кордон продовжується, але темпи міграції зменшуються. За даними ООН, станом на початок вересня за межами України, переважно у Німеччині, Польщі та Чехії, перебуває близько 5,7 млн осіб.

Згідно з даними "Опендатабот", що посилається на Державну прикордонну службу, у першому півріччі 2025 року Україну залишили приблизно 250 000 громадян, що майже вдвічі менше, ніж за той самий період торік.

Тож, попри зростання зарплат і стабілізацію міграційних процесів, дефіцит кадрів в Україні 2025 року залишається суттєвим. Роботодавці дедалі активніше конкурують за працівників, пропонуючи вищу оплату, гнучкі умови та можливості розвитку.

Водночас експерти наголошують: утримати персонал можна лише через системні HR-стратегії, інвестиції у навчання та підвищення мотивації.

Молоді чоловіки на ринку праці: не дефіцит, а рухливість

Попри гучні заяви про "кадровий голод", HR-експертка Домініка Іванова-Бекар, засновниця агенції Bekar Consulting, зауважила у коментарі Фокусу, що чоловіки 18-22 років — досить небагаточисельна категорія на ринку праці України.

"Ця вікова категорія не займає настільки великого сегмента ринку праці, адже багато хлопців у цьому віці ще навчаються. Вони або не працюють зовсім, або мають неповну зайнятість із гнучким графіком", — пояснює експертка.

За її словами, випадків, коли бізнеси були змушені закриватися через звільнення або відтік молодих працівників, наразі не зафіксовано. Натомість окремі галузі, де традиційно залучали молодь, а саме HoReCa, логістика, служби доставки, виробництво, сьогодні дійсно відчувають нестачу персоналу. Особливо це помітно у регіонах, що межують із зоною бойових дій, де частина працездатного населення евакуювалася або мобілізована.

Хто сьогодні працює і скільки заробляє: зарплатна мапа України

Рівень оплати праці восени 2025 року продовжує зростати, але нерівномірно. За даними сервісів пошуку роботи Work.ua і DOU.ua, роботодавці в Україні готові платити в середньому від 20 000 грн у сфері обслуговування до понад 90 000 грн у висококваліфікованому ІТ-сегменті. Проте для молоді без досвіду чи з базовими навичками цифри інші.

Як розповіла HR-експертка Домініка Іванова-Бекар, орієнтовні зарплати по категоріях в індустрії гостинності та громадського харчування, а також в ІТ-галузі розподіляються наступним чином:

• молодший кухар отримує від 16 000 до 22 000 грн;
• член бригади ресторану швидкого харчування при повній зайнятості отримує від 23 000 грн;
• офіціант — у межах 15 000-25 000 грн, без чайових;
• інженер технічної підтримки (початківець) — від 300 доларів (12 500 грн);
• Junior-розробник в ІТ — 900-1 000 доларів (понад 41 000 грн), залежно від міста та компанії.

За словами експертки, найвищі зарплати традиційно у Києві, Львові, Одесі, тоді як у менших містах і промислових регіонах рівень оплати може бути на 20-30 % нижчим. Проте навіть у столиці значна частина молодих спеціалістів обирає не постійне працевлаштування, а гнучкі або проєктні форми роботи — фріланс, підробітки, сезонну зайнятість.

Бізнес під тиском: як змінюється стратегія утримання кадрів

Актуальна ситуація із кадрами в Україні показала: утримати працівника вигідніше, ніж шукати нового.

"Розумні роботодавці — ті, хто мають HR-стратегію. І зараз вони повинні зробити ще більший акцент на політиці DIY. Це не просто модний тренд, а реальний інструмент, який допомагає диверсифікувати ризики втрати персоналу", — наголошує Домініка Іванова-Бекар.

Аббревіатура DIY у HR-контексті розшифровується як Diversify It Yourself, тобто "диверсифікуй сам". Це стратегія, побудована на усвідомленому формуванні різноманітних команд, які поєднують людей різного віку, статі, досвіду, освіти й мотивацій.

• Diversification — різноманітність як стабільність

Компанія не покладається лише на одну групу працівників. Якщо, наприклад, у команді є студенти, молоді батьки, люди старшого віку та фахівці з різних регіонів — навіть у кризовий період бізнес залишиться працездатним.

• Individualization — індивідуальний підхід

Роботодавці створюють гнучкі умови праці, які відповідають потребам різних працівників. Для молоді це може бути часткова зайнятість чи навчальні програми всередині компанії. Для старших працівників — стабільність і соціальні гарантії.

• Yield — інвестиції в утримання

Йдеться про системне підвищення лояльності персоналу: навчання, менторство, бонуси, можливість росту, корпоративна культура, що підтримує людей навіть у стресові часи.

"DIY-підхід дозволяє створювати робоче середовище, у якому працівники відчувають себе частиною спільноти. Це не лише знижує плинність кадрів, а й формує бренд роботодавця, який притягує нові таланти", — додає Іванова-Бекар.

Молодь і мотивація: чому вони не залишаються надовго

Для покоління Z ключову роль відіграють гнучкість, сенс і розвиток. Вони хочуть бачити перспективу, а не лише зарплату. Саме тому класичні методи утримання — підвищення ставок чи бонуси — вже не дають очікуваного ефекту.

HR-аналітики відзначають, що найуспішніші компанії впроваджують інклюзивні програми розвитку, де молоді працівники бачать для себе траєкторію росту — від стажера до керівника проєкту. Навіть невеликі кроки, як-от система наставництва, оплачувані курси чи гейміфіковані KPI, можуть суттєво вплинути на лояльність персоналу.