"Без води місто за три дні замерзне": експерти про кризу водоканалів в Україні

Аварія на водогоні може серйозно ускладнити життєдіяльність міста. У жовтні у Львові 50 тисяч мешканців, тобто близько 10% населення, раптово залишилися без водопостачання. Протягом трьох днів їх обслуговували водовозки. Цей випадок став нагадуванням про важливе питання: наскільки надійною є система водопостачання в Україні?

Чи витримують мережі навантаження під час війни і в якому вони стані

Поки вся увага прикута до енергетичної безпеки, інша критична система — водопостачання та водовідведення функціонує на межі можливостей.

Від початку повномасштабної війни населення західних і центральних областей України значно зросло. За статистикою інформаційно-обчислювального центру Міністерства соціальної політики, 2024 року у Києві перебуває понад 415 тисяч внутрішньо переміщених осіб, у Львові — понад 207 тисяч, а до Одеси переїхали понад 217 тисяч. Зазначимо, що на 2025-й дані могли змінитися, адже, за словами заступниці міністра соціальної політики Тетяни Кірієнко, в Україні досі немає єдиної системи обліку даних переселенців. Проте дані споживання води та навантаження на водогони в цих містах опосередковано підтверджують факт збільшення населення.

Як збільшилося навантаження на водопостачання у містах України

* За даними КМДА, Мінсоцполітики, КП "Київводоканал", водоканалів Львова та Одеси, Асоціації водоканалів України, "Інфоксводоканал".

Такий приріст населення створив додаткове навантаження на системи водопостачання і водовідведення — інфраструктуру, яку десятиліттями не модернізували.

"Якщо з енергетикою чи теплом ще можна тимчасово вижити, то три дні без води — і місто паралізоване", — каже Фокусу експерт із ЖКГ, голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

Ситуація перейшла від поганої до дуже поганої

Від 2023 року одна за одною зупиняються великі обласні водоканали: Житомир, Полтава, а восени 2025-го аварія вибухнула у Львові.

"Ситуація з водопостачанням перейшла від поганої до дуже поганої. Системи без капітальних ремонтів, без серйозних вливань коштів. Більшість місцевої влади не розуміє масштаб проблеми й не закладає фінансування. Це дуже серйозне питання", — наголошує Попенко.

За його словами, на заході країни ситуацію ускладнив саме потік переселенців, адже водоканали не були готові до такого зростання споживання.

У багатьох регіонах мережі перевантажені, насоси працюють на межі потужностей, а системи резервування води відсутні.

Коли старі труби не витримують: як аварія у Львові оголила проблему української системи водопостачання

Після того, як 23-25 жовтня одразу чотири аварії на магістральних водогонах залишили без води понад 50 тисяч львів’ян, про проблеми інфраструктури водопостачання почали говорити на рівні із енергетичною. Проте на відміну від енергетики, де більшість проблем виникає через російські удари, критична "тиха інфраструктура" водоканалів страждає ще й через зношені мережі, недостатнє фінансування та десятиліття відкладених капітальних ремонтів. Тобто навіть без бойових дій старі труби та магістралі регулярно виходять з ладу, а війна і потік переселенців лише підсилюють ризики аварій.

"Загальна довжина мереж, які забезпечують Львів водою, понад 2 500 км, близько 500 км перебувають у критичному стані. Щороку ми оновлюємо лише 30–35 км мереж. Це дає певний результат, але масштаби колосальні. Повністю оновити напрямок, де сталася остання аварія, коштувало б понад 2 млрд грн, що значно перевищує можливості місцевого бюджету", — пояснює перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.

Для порівняння, увесь річний бюджет Львова становить 15 млрд грн. Саме тому місто залучає міжнародну допомогу: у партнерстві з данською компанією вже створено робочу групу, яка готує програму модернізації мереж і систем резервного живлення.

"Цей проєкт — приклад того, як міжнародне партнерство допомагає Львову рухатися до сучасної, надійної та сталої інфраструктури", — каже Москаленко.

За словами експерта з ЖКГ Олега Попенка, практика залучення міжнародної допомоги — лише одна зі складових комплексного вирішення проблеми.

"Щоб модернізувати водоканали, кожна область шукає кошти у кількох джерелах: місцевих бюджетах, державних програмах, власних ресурсах водоканалів і міжнародних грантах. Без залучення зовнішньої фінансової підтримки навіть часткова заміна критичних мереж практично неможлива", — додає він.

Київ: мегаполіс на межі ресурсів

У столиці фактичне населення разом із переселенцями перевищує 3,4 млн осіб. Таке зростання населення спричинило збільшення споживання води на 12–15%, тоді як понад 60% трубопроводів уже відпрацювали свій ресурс. Підприємство КП "Київводоканал" фіксує більше аварій: у 2025 році їх зафіксовано на 7% більше, ніж у 2023-му. Особливо уразливими залишаються нові житлові масиви Осокорки, Троєщина та Борщагівка. Міська адміністрація вже планує оновлення насосних станцій та створення резервних джерел живлення для Дніпровської водопровідної станції, але фінансування цих проєктів поки що обмежене, і система працює на межі можливостей.

Одеса: стара система під морським тиском

Ситуація в Одесі теж критична. Після руйнування енергомереж у 2024–2025 роках місто неодноразово залишалося без води через знеструмлення насосних станцій. За даними місцевого "Інфоксводоканалу", мережі зношені приблизно на 70%, втрати води сягають 40%, а споживання після прибуття переселенців зросло на 10–12%. Триває реконструкція Суворовського колектора за підтримки ЄБРР, проте реалізовано лише чверть проєкту, і система залишається вразливою.

Дніпро, Житомир, Полтава та малі міста

Не краща ситуація і в інших великих містах країни. У Дніпрі часткове оновлення мереж дещо зменшило аварійність, на 12%, але зношеність труб становить 55%. У Житомирі, незважаючи на модернізацію очисних споруд, старі магістралі перевантажені, а Полтава відчуває значне навантаження через переселенців, при цьому оновлюється лише 10–12 км труб на рік.

Малі міста, які прийняли від 5 до 20 тисяч переселенців — Червоноград, Ужгород, Полтава, Чернівці — перебувають у ще складнішому становищі. За оцінкою Асоціації водоканалів України, у 70% малих підприємств фіксують зростання споживання на 10–25%, тоді як понад 65% мереж давно відпрацювали свій ресурс. Більшість із них не мають коштів на капітальні ремонти й змушені латати старі труби замість системного оновлення. Таким чином, навіть невелика аварія може швидко паралізувати водопостачання та створити загрозу для життєдіяльності громади.

Фокус підсумував дані про стан водоканалів у ключових містах, де зношеність магістралей і недостатнє оновлення мереж роблять аварії неминучими.

*За даними Львівводоканалу, КП "Київводоканал", Одеського водоканалу, Полтававодоканалу, Чернівціводоканалу

За словами експертів, українські міста сьогодні живуть на "водному кредиті минулого". Поки під землею тече вода, проблема здається непомітною. Але варто лише одній магістралі зупинитись — і місто опиняється на межі колапсу.

"Водопровідна система — це серце міста. І якщо його не лікувати, одного дня воно просто зупиниться", — зазначили в Асоціації водоканалів України.