РФ спробує влаштувати "пекло": взимку Україна може залишитися без світла та газу, — ексміністр
Україна може зіткнутися взимку не лише з дефіцитом газу та перебоями з опаленням, а й із загрозою значно серйознішого масштабу — порушенням роботи систем водовідведення. У разі ударів по ключових об’єктах інфраструктури це здатне спричинити масштабні екологічні та гуманітарні наслідки.
Про це в інтерв’ю виданню "Телеграф" розповів колишній міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України Юрій Костенко. Хоча перебої з газопостачанням виглядають цілком імовірними і можуть призвести до запровадження погодинної подачі ресурсу для населення, за його оцінкою, головна небезпека полягає в іншому. Йдеться про вразливість каналізаційної системи, яка залишається поза широкою увагою. Ключовим елементом цієї інфраструктури є Бортницька станція аерації — єдиний комплекс, який очищує стоки столиці. У разі його пошкодження наслідки можуть набути ознак техногенної катастрофи.
Як приклад Костенко навів ситуацію з 1990-х років у Харкові, коли через зупинку колектора місто залишилося без водопостачання, а система каналізації фактично припинила функціонування. Зрештою, у місті стрімко погіршилися санітарна ситуація та настала екологічна криза.
"Про це поки що мовчать, але наскільки розумію всю ситуацію, Росія готує і ці сценарії атак", — заявив він.
Він також не виключає, що Росія може цілеспрямовано розширювати перелік об’єктів для атак, включаючи газову інфраструктуру. У такому разі сценарій із перебоями у подачі газу буде подібним до вже пережитих відключень електроенергії. Знищення розподільчих мереж і ключових вузлів, за його словами, є технічно досяжним і вже відпрацьованим ворогом.
А от пради стосовно тимчасового виїзду містян у сільську місцевість, Костенко назвав "відірваністю реальності". Він зауважив, що далеко не всі мають доступ до житла з пічним опаленням, а ціни на дрова через високий попит значно зросли, подекуди перевищивши вартість газу.
Також ексміністр звернув на різницю у підходах до підготовки міст. За його словами, Харків після перших масованих ударів у 2022 році почав активно впроваджувати рішення з децентралізації енергопостачання,зокрема: розвивав когенерацію та розміщував обладнання в захищених місцях. Натомість Київ, як він вважає, не здійснив достатніх кроків у цьому напрямку, і це позначилося на проходженні опалювального сезону.
Серед першочергових заходів Костенко назвав посилення систем протиповітряного захисту для прикриття критичної інфраструктури, розвиток малої генерації та локальних джерел енергії, а також активніше використання внутрішніх ресурсів — зокрема видобутку газу та виробництва біогазу. Крім того, він наголосив на важливості поглиблення енергетичної співпраці з європейськими країнами.
Водночас ключовою проблемою, за його словами, залишається відсутність скоординованої державної політики. Так, без системного планування та належної взаємодії між центральною владою і громадами підготовка до можливих викликів залишається недостатньою.
Та все ж, на його думку, українці вже навчилися адаптуватися до кризових умов і знаходити індивідуальні рішення для виживання. Проте ефективна підготовка до наступної зими значною мірою залежатиме від здатності держави забезпечити захист інфраструктури та впровадити комплексні рішення для мінімізації ризиків.
До цього президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький розповідав, що ризики зупинки систем водопостачання в українських містах стають дедалі реальнішими та можуть мати критичніші наслідки, ніж тривалі відключення електроенергії. За його словами, у разі масштабних атак або збоїв країна може зіткнутися з явищем "вотер-ауту".
Раніше Фокус писав, що, на думку експертів, росіяни, ймовірно, зроблять своїми цілями на весняну кампанію системи водопостачання та транспорт. А вже влітку ворог може відновити удари по українській енергетиці.