Хліб по 100 гривень: як закриття Ормузької протоки знищить світовий урожай

Затяжна криза навколо Ормузької протоки може вдарити вже не лише по енергетиці, а й по світовому продовольчому ринку. ООН попереджає про можливі наслідки, пов'язані з порушенням експорту добрив та енергоносіїв, що, своєю чергою, викличе зростання цін на продукти харчування та зниження врожайності.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) попереджає, що перебої з постачанням нафти, газу та, головне, добрив можуть спровокувати найпотужнішу світову агропродовольчу кризу. Від перших днів блокади Іраном стратегічно важливої Ормузької протоки The Guardian писала, що ці дії завдають удару по глобальному ланцюгу постачання добрив. Якщо Іран продовжить фактично тримати протоку закритою, світові поставки добрив можуть серйозно постраждати. Як зазначають експерти, це створює ризики для врожаю та продовольчої безпеки, оскільки закриття протоки вже впливає на постачання аміаку та азоту — основних компонентів для виробництва багатьох синтетичних добрив.

Історично склалося, що регіон Перської затоки є ключовим світовим центром саме виробництва добрив. Він забезпечує майже 50% світових продажів сірки, близько однієї третини сечовини та приблизно 25% аміаку, що надходить на світовий ринок. Через конфлікт багато заводів з виробництва добрив у Катарі та сусідніх країнах були змушені тимчасово призупинити роботу.

За даними The Guardian, близько половини світового виробництва продовольства залежить від синтетичного азоту — без добрив урожайність знизиться. Це призведе до дефіциту та зростання цін на базові продукти — хліб, макарони, картоплю, — а також до подорожчання кормів для тварин.

Але при цьому виробництво добрив в інших країнах уже ускладнюється нестачею сировини та зростанням цін на енергію. Адже природний газ становить від 60% до 80% собівартості азотних добрив.

Сценарій дефіциту продовольства вже розвивається

Згідно з аналітичними звітами та публікаціями авторитетних міжнародних організацій та галузевих експертів за березень-квітень 2026 року, навіть тимчасові збої в постачанні позначаються на зростанні собівартості сільгоспвиробництва: дорожчають паливо, логістика та самі добрива.

Світовий індекс цін на добрива вже зріс на 26,2%, причому вартість карбаміду (сечовини) підскочила на 53,7%.

Експерти попереджають про серйозні наслідки для врожайності:

• нестача азотних, фосфатних і калійних добрив може знизити світові врожаї сільськогосподарських культур на третину;
• якщо фермери використовуватимуть менше ресурсів, урожайність знизиться наприкінці цього року та у 2027 році, що призведе до зростання цін на продовольчі товари та роздрібної інфляції протягом наступних кількох років.

"Сценарій дефіциту продовольства вже розвивається, і без скоординованих глобальних дій щодо усунення вразливості ланцюгів постачання ми можемо зіткнутися з ситуацією, подібною до тієї, що була у 2008 та 2011 роках", — зазначив керуючий директор з товарних ринків Світового банку Віктор Гаспар.

Хто постраждає найбільше

Особливо вразливими вважаються бідні країни, де сільське господарство сильно залежить від імпортних добрив і палива. Насамперед це країни Азії та Африки, а також Бразилія та Індія.

В Африці близько 300 мільйонів людей уже стикаються з нестачею продовольства, а голод досяг тривожних масштабів у Бурунді, Демократичній Республіці Конго, Мадагаскарі, Сомалі та Південному Судані.

Американський аналітичний центр The Carnegie Endowment for International Peace зазначає, що зараз практично кожен етап виробництва продуктів харчування є вразливим до зростання цін на енергію.

І навіть Євросоюзу загрожує нормування товарів через блокаду Ормузької протоки, заявила голова Європейського центрального банку Крістін Лагард. Вона зазначила, що через протоку доставляється не лише левова частка енергоносіїв, а й третина добрив.

"Третина всіх добрив перевозиться через Ормузьку протоку. Якщо ціни на продукти харчування значно зростуть, це спричинить зростання інфляційних очікувань, оскільки ми знаємо, що люди звертають особливу увагу на дві речі: ціни на продукти харчування та ціни на бензин на заправках", — заявила Лагард.

Як криза впливає на інші галузі

Наприклад, для Швейцарії, де базуються великі сировинні трейдери та харчові корпорації, наслідки кризи стають дедалі помітнішими.

Через подорожчання виробництва скляних пляшок, яке залежить від ціни на газ, виробники вже попереджають про зростання цін на мінеральну воду, пиво та безалкогольні напої. Компанії вже переглядають енергетичні та логістичні стратегії.

Закриття аеропортів Перської затоки вдарило по продажах швейцарського шоколаду в магазинах duty free. Lindt зіткнулася з перебоями постачання в регіон, Läderach закрила магазин у Бахрейні. Компанії очікують зростання логістичних та енергетичних витрат.

Для виробництва пластику в Європі використовується до 6% імпортованих нафти та газу. Блокада Ормуза означає дорожчу логістику, перебої та подорожчання упаковки для продуктів харчування.

В Україні наслідки блокади відлуняться восени

В Україні блокада Ормузької протоки позначається як на паливному ринку, так і в сільському господарстві та може підвищити собівартість української агропродукції на 5-10%, а за негативного сценарію — до 20%. Через зростання цін на паливо та газ, а також дефіцит добрив аграрії менше засіватимуть площ. Тобто сільське господарство вже відчуває проблеми, зазначив у коментарі Фокусу член наглядової ради Міжнародного фонду Блейзер, економіст Олег Устенко.

"Зменшення площ посівів після зростання цін призведе до зменшення врожаю. І це стосується не лише наших фермерів, цього варто очікувати по всьому світу. Якщо врожаю менше, то ціна на нього зростатиме, і потрібно готуватися до того, що продовольча криза може розпочатися вже восени, після збору врожаю", — наголошує економіст.

Світове зростання цін на їжу змусить українських аграріїв більше продавати за кордон, через що їжа подорожчає і всередині України, а це викличе сильний стрибок інфляції, тому що продукти — це основна стаття наших витрат.

"Інфляція буде набагато більшою, ніж закладено в державному бюджеті. Це виклик для державної політики. У наших умовах, при обмеженому ресурсі, уряду доведеться зосередити увагу та допомогу на найбільш незахищених верствах населення — пенсіонерах, ВПО тощо", — наголошує Олег Устенко.

Економіст вважає, що дефіциту продовольства в Україні виникнути не може, дефіцит продуктів може бути в найменш розвинених країнах, але те, що ціна на вітчизняну продукцію зросте — це факт. Україна імпортуватиме продукти за цінами світового ринку, і наші ціни підтягуватимуться до них. Це насамперед стосується не овочів і фруктів, а зерна та продукції, виготовленої з нього: макарони, хліб тощо.

Нагадаємо, поки ситуація в Ормузькій протоці залишається кризовою. Президент США Дональд Трамп заявив, що продовжить перемир'я з Іраном на невизначений термін, щоб дати можливість для подальших мирних переговорів.