Вступ України до ЄС: Київ не розуміє умов вступу і відстає в боротьбі з корупцією, — FT

Про це повідомили журналісти Financial Times.

За їхніми даними, відмова лідерів ЄС пришвидшити процес вступу України викликала роздратування в Києві, а більш скептична риторика української влади ускладнює пошук компромісу.

Українські посадовці на зустрічах із представниками ЄС і США критикували Європейську комісію за підхід до розширення та вимагали чіткіших строків. Вони наполягають, що Євросоюз потребує України так само, як і Київ прагне членства.

Один із європейських чиновників зазначив: “Членство — це не подарунок”, додавши, що в Києві можуть неправильно розуміти цей процес.

Інші співрозмовники видання заявили, що позиція української сторони звучить як “ви нам винні”, що не сприяє переговорам.

“У нас є справжня проблема. Зеленський і його оточення ніколи повністю не розуміли, як працює розширення”, — сказав один із чиновників.

На початку квітня лідери ЄС погодили кредит на €90 млрд для України після поразки на виборах прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який раніше блокував це рішення. Участь Зеленського у саміті на Кіпрі частково знизила напруження, однак розбіжності щодо вступу залишилися.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що швидкий вступ України “нереалістичний”, і додав, що ціною миру може стати втрата частини територій. Україна отримала статус кандидата в червні 2022 року, але вимогу Києва про вступ до 2027 року в ЄС відхилили.

Франція і Німеччина запропонували поетапну модель із “символічними” перевагами та поступовим доступом до механізмів ЄС, що може зайняти щонайменше десятиліття. Зеленський відповів, що “Україні не потрібне символічне членство” і наголосив: “Ми захищаємо Європу не символічно — люди реально гинуть”.

За даними FT, українським дипломатам доручили не обговорювати альтернативні моделі та говорити лише про повне членство. На саміті в Кіпрі лідери ЄС намагалися знизити очікування Києва.

У ЄС також вказують на уповільнення реформ в Україні, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Крім того, Київ не виконав частину умов для розширення доступу до ринків ЄС і виступає проти підвищення податків для бізнесу, що є умовою отримання частини кредиту.

Європейські дипломати наголошують, що процес вступу має залишатися заснованим на досягненнях, а ЄС нині є ключовим партнером України на тлі зменшення підтримки з боку США.

Найближчі союзники України, зокрема Швеція та Данія, нині виступають за завершення переговорів щодо вступу до кінця 2027 року. Водночас старт переговорів за договором про приєднання потребує згоди ключових країн ЄС, і наразі така перспектива виглядає малоймовірною.

Тим часом Ісландія та Норвегія, які раніше відмовлялися від членства, знову активізували обговорення вступу до ЄС. Зокрема, Ісландія вже прискорила підготовку до референдуму щодо відновлення переговорів. Міністерка закордонних справ країни Торгердур Катрін Гуннарсдоттір пояснила, що це пов’язано з геополітичною нестабільністю та прагненням посилити безпеку.

Раніше єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос заявляла, що Україна не зможе приєднатися до блоку до 2027 року, оскільки для цього потрібні мир і проведення реформ. Вона підкреслила, що, попри стратегічне значення України для ЄС, членство можливе лише після завершення війни та виконання ключових внутрішніх змін.

Зі свого боку президент України Володимир Зеленський заявляв, що Київ прагне отримати чітку дату вступу до ЄС і розраховує на 2027 рік. Він наголошував, що затягування процесу з боку Брюсселя створює ризики та може дозволити Росії роками блокувати євроінтеграцію України.