Відпустки, цифрові трудові відносини і нові гарантії: що змінює проєкт Трудового кодексу

Верховна Рада сьогодні, 30 червня, може розглянути у першому читанні законопроєкт №14386 про новий Трудовий кодекс України. Документ пропонує комплексне оновлення правил працевлаштування, робочого часу, відпусток, оплати праці та цифрового оформлення трудових відносин. Про це повідомляє РБК-Україна.

Чому пропонують новий Трудовий кодекс

Необхідність оновлення пояснюють тим, що чинний Кодекс законів про працю був ухвалений у 1971 році. Попри численні зміни, він значною мірою базується на застарілих підходах до організації праці та не повністю відповідає сучасній структурі ринку праці.

Новий документ має об’єднати розрізнені норми трудового законодавства в єдину систему. Окремий акцент зроблено на гармонізації із законодавством Європейського Союзу та міжнародними трудовими стандартами.

Також проєкт враховує сучасні форми зайнятості — дистанційну роботу, гнучкі графіки, електронний документообіг і нові моделі договорів, які вже фактично використовуються на ринку.

Письмовий трудовий договір як базова норма

Законопроєкт передбачає, що трудові відносини оформлюються у письмовій формі для всіх працівників.

У трудовому договорі мають бути визначені основні умови:

• посада та місце роботи;
• дата початку роботи;
• розмір і структура заробітної плати;
• режим робочого часу;
• тривалість відпустки;
• строк дії договору (за потреби);
• інші суттєві умови праці.

Окремо передбачено, що роботодавець має інформувати працівника до початку роботи про умови праці, правила внутрішнього розпорядку, систему оплати, гарантії та професійні ризики.

Як пропонують визначати трудові відносини

Проєкт вводить критерії, які мають допомогти відмежувати трудові відносини від цивільно-правових договорів або формату ФОП.

Якщо наявні щонайменше п’ять із восьми ознак, зокрема:

• особисте виконання роботи;
• підпорядкування внутрішнім правилам роботодавця
• визначений графік роботи;
• регулярна оплата праці;
• забезпечення робочим місцем або інструментами.

Такі відносини можуть визнаватися трудовими незалежно від формального оформлення.

Види трудових договорів і формати зайнятості

Документ систематизує основні форми трудових договорів. Серед них:

• безстрокові;
• строкові;
• сезонні;
• сумісництво;
• дистанційна та надомна робота;
• учнівські договори;
• договори з нефіксованим робочим часом.

Проєкт також передбачає більшу гнучкість у визначенні умов праці в межах договору — зокрема щодо графіка, оплати та організації роботи, за умови дотримання базових гарантій працівника.

Робочий час і режими роботи

Загальна тривалість робочого тижня залишається на рівні 40 годин.

Водночас встановлюються обмеження:

• до 48 годин на тиждень з урахуванням понаднормової роботи;
• до 12 годин тривалості зміни.

Проєкт деталізує різні режими роботи:

• гнучкий графік;
• змінний режим;
• підсумований облік робочого часу;
• неповний робочий час.

Гнучкий графік може визначатися в договорі з фіксацією обов’язкових годин присутності та правил обліку робочого часу.

Дистанційна та надомна робота

Окремий блок присвячений сучасним форматам зайнятості.

Документ:

• розмежовує дистанційну та надомну роботу;
• передбачає використання електронного документообігу;
• визначає порядок взаємодії між працівником і роботодавцем;
• регулює забезпечення обладнанням;
• допускає комбінування офлайн і дистанційної роботи.

Електронні документи можуть визнаватися письмовою формою за умови використання електронного підпису або підтвердженої електронної комунікації.

Заробітна плата та гарантії

Заробітна плата визначається як структура, що включає:

• основну зарплату;
• додаткові виплати;
• компенсаційні та заохочувальні надбавки.

Зберігаються ключові державні гарантії:

• мінімальна заробітна плата;
• оплата нічної, понаднормової та святкової роботи;
• індексація зарплати;
• компенсації за затримку виплат.

Окремо передбачаються інструменти для більшої прозорості оплати праці, зокрема інформування щодо гендерного розриву в компаніях із понад 50 працівниками.

Відпустки: що змінюється

Проєкт передбачає оновлення підходів до відпусток і соціальних гарантій.

Зокрема, пропонується збільшити мінімальну тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки з 24 до 28 календарних днів.

Окремо переглядаються сімейні відпустки. Йдеться про більш гнучкий підхід до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами: її загальна тривалість зберігається на рівні не менше 126 календарних днів (140 днів — у разі ускладнених пологів або народження кількох дітей). Частину допологової відпустки за бажанням працівниці та за відсутності медичних протипоказань пропонується переносити на післяпологовий період без зміни загальної тривалості.

Також пропонується запровадити новий формат відпустки для догляду за дитиною. Загальна тривалість становить до чотирьох місяців, які можуть розподілятися між батьками. Скористатися нею можна буде до досягнення дитиною восьми років. Кожен із батьків матиме право на частину цієї відпустки, а для одиноких матері або батька передбачено повний обсяг.

Чинна відпустка для догляду за дитиною до трьох років зберігається.

Звільнення та призупинення трудових відносин

У разі скорочення персоналу роботодавець має попередити працівника не пізніше ніж за 60 днів. Передбачається можливість скорочення цього строку з компенсацією.

Вихідна допомога встановлюється на рівні не менше 30 середньоденних заробітних плат.

Документ також визначає підстави для призупинення трудових відносин, зокрема під час воєнного стану, мобілізації, надзвичайних ситуацій або виконання державних обов’язків. У таких випадках за працівником зберігаються місце роботи та посада.

Цифрові трудові відносини та контроль

Проєкт розширює можливості електронного оформлення трудових відносин.

Працівників пропонується інформувати та ознайомлювати з документами через електронні засоби комунікації, визначені трудовим або колективним договором, а також із використанням електронного підпису.

Також вперше пропонується врегулювати моніторинг робочої комунікації. Роботодавець зможе здійснювати контроль корпоративного листування лише як винятковий захід, за умови попереднього повідомлення працівника та обґрунтування такої необхідності.

Коли можуть запрацювати зміни

У разі ухвалення законопроєкт не набуде чинності одразу. Передбачено перехідний період: нові норми планують застосовувати після завершення або скасування воєнного стану та додаткового етапу адаптації.

Раніше Фокус писав, що уряд затвердив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, яка передбачає поетапне підвищення мінімальної заробітної плати, а також зростання середньомісячної зарплати в Україні до 44 083 грн до кінця прогнозного періоду.