Агроекспорт обвалився: що сталося із зерном і чому пшениця дорожчає у світі, але дешевшає в Україні
Агроекспорт України обвалився майже вдвічі. Порти втратили 95% обсягів. Що відбувається на кордоні, як змінився ринок країни та куди тепер їдуть мільйони тонн збіжжя, читайте далі.
У серпні український агроекспорт помітно втратив темпи. Впродовж 27 днів місяця країна експортувала 1,726 млн тонн агропродукції. Порівняно із липнем цей показник становив 3,287 млн тонн і втратив понад 47% фізичних обсягів. Про це свідчать дані огляду SPIKE BROKERS у Weekly Commodity & Logistics Market.
"Водночас падіння експорту в грошовому вимірі виявилося значно меншим. За 27 днів серпня експорт товарів груп 01-24 УКТ ЗЕД оцінювався у 1,060 млрд доларів проти 1,424 млрд доларів за аналогічний період липня, що відповідає скороченню на 25,6%", — свідчить інформація в огляді.
Аналітики ринку в своєму огляді пояснили різницю передусім зміною структури експорту. Адже частка дорогих товарів у кошику зросла. Умовна вартість однієї тонни експортної продукції збільшилася приблизно з 433 доларів до 614 доларів. Проте цей показник не можна трактувати як безпосередню зміну світових цін.
Зернові стали головною опцією падіння
Найбільше просів експорт основних зернових культур. Постачання пшениці, кукурудзи та ячменю разом скоротилися з 2,427 млн тонн у липні до 740 тис. тонн у серпні, що становить майже 70% падіння.
Найбільший внесок зробила кукурудза. Її експорт за 27 днів серпня становив лише 190 тис. тонн, що на 84% менше за аналогічний період липня.
Пшениці експортували 487 тис. тонн, або на 49,8% менше місяць до місяця. Експорт ячменю впав на понад 74% — до майже 63 тис. тонн. Так, частка трьох ключових зернових у загальному агроекспорті скоротилася з майже 74% у липні до близько 43% у серпні.
Ріпак різко змінив структуру експорту
На тлі падіння зернових у серпні почалася активна сезонна переорієнтація на ріпак. За даними аналітиків, впродовж серпня Україна експортувала 255 тис. тонн насіння ріпаку. Для порівняння, за аналогічний період липня було відвантажено лише близько 12 тис. тонн. тож частка ріпаку в загальному агроекспорті зросла з 0,4% до 14,8%.
Ще суттєвіше збільшилися поставки ріпакової олії — до 69 тис. тонн проти 15 тис. тонн у липні.
"Продукти переробки загалом демонструють значно стабільнішу динаміку, ніж зерновий сегмент. Експорт трьох основних рослинних олій — соняшникової, ріпакової та соєвої — становив 234 тис. тонн, що лише на 16,7% менше за липневий показник", — зазначено у огляді агроринку.
Макухи соняшникової та соєвої експортували 153 тис. тонн. Тут падіння становило лише близько 6%.
Водночас усередині сегмента відбуваються протилежні процеси. Поставки соняшникової олії скоротилися на понад 40%, тоді як експорт соняшникового шроту зріс на 28% — до 83 тис. тонн.
Куди Україна постачає агропродукцію: топ країн за обсягами
Змінилася і географія українського агроекспорту. У серпні найбільшими напрямками за фізичними обсягами стали:
- Німеччина — 195,7 тис. тонн;
- Італія — 159,7 тис. тонн;
- Польща — 151,9 тис. тонн;
- Нідерланди — 147,2 тис. тонн;
- Іспанія — 125,3 тис. тонн.
У липні найбільшим напрямком була Туреччина (понад 544 тис. тонн). А у серпні поставки до цієї країни скоротилися до 114 тис. тонн, тобто приблизно на 79%.
Водночас Німеччина збільшила приймання української продукції приблизно в чотири рази. Аналітики зазначають, що це пов'язано із сезонним зростанням експорту ріпаку.
Тож український експортний потік дедалі більше зміщується у бік Європи. Тим часом великі партії зернових на традиційні морські напрямки скорочуються.
Автотранспорт працює активніше, залізниця — значно слабше
На відміну від загального експорту, автомобільні перевезення у серпні показали зростання. Цього місяця через автомобільні пункти пропуску було вивезено понад 279 тис. тонн агропродукції. Зазначимо, що за аналогічний період липня — 251 тис. тонн. Це свідчить, що автоекспорт збільшився на 11%.
А ось залізниця, навпаки, демонструє суттєве падіння. Станом на 26 серпня залізницею перевезли 951 тис. тонн зернових вантажів. Це на понад 40% менше, ніж за аналогічний період липня, і на 57% менше за серпень 2025 року.
Середньодобове навантаження за 25 діб становило 37,6 тис. тонн — на 25,7% нижче липневого рівня
Тим часом на західному кордоні ситуація дещо інша. Середньодобова передача зернових вагонів через західні переходи за 25 діб серпня становила 173,7 вагона, тоді як у липні — 71,3 вагона, що свідчить про зростання у 2,4 раза.
Одночасно в напрямку прикордонних переходів накопичилося 9822 вагони, з яких 1508 — із зерновими вантажами.
Підвезення зерна до портів різко скоротилося
Найбільший провал зафіксовано на залізничному напрямку до портів. За поточний період серпня залізницею в напрямку портових станцій, включно з внутрішнім підвозом до Ізмаїла, перевезено близько 230,6 тис. тонн зерна. У липні за аналогічний період цей показник становив 1,265 млн тонн, тобто падіння понад 80%.
Особливо різко скоротилися обсяги у Великій Одесі. Сукупно вони становили лише 55,7 тис. тонн проти 1,238 млн тонн у липні, тобто падіння сягнуло 95,5%.
Зокрема:
- Чорноморськ-Порт-Експорт — 31,6 тис. тонн, падіння на понад 93%;
- Одеса-Порт — 17 тис. тонн, падіння 92%;
- Чорноморська для ТІС — 6,6 тис. тонн, падіння на майже 98%.
Світові ціни на зерно зростають, але український ринок рухається у протилежний бік
На світових біржах минулий тиждень завершився сильним зростанням зернових котирувань. Проте українські базиси не повторили цей рух.
За даними SPIKE, кукурудза CBOT за тиждень подорожчала приблизно на 5,5–-5,8%, європейський листопадовий контракт — приблизно на 4%.
Водночас SPIKE FCA Чоп виріс лише на 5 доларів.
Розбіжність ще помітніша на пшениці.
- Chicago додав понад 12%;
- MATIF — близько 5-7%;
- SPIKE CPT Одеса/Ізмаїл 11,5% знизився на 10 доларів за тонну.
Фуражна пшениця також здешевшала на 10 доларів. Тож зростання світових біржових цін поки не трансформується у відповідне підвищення закупівельних цін на українському ринку. Логістичні обмеження та слабший фізичний експорт залишаються важливими факторами тиску на українські базиси.
Кукурудза: світовий ринок росте, Україна має проблеми з логістикою
Кукурудза на CBOT завершила вже третій тиждень поспіль зростанням.
"Вересневий контракт піднявся до 512 центів за бушель, грудневий — до 536,5 цента. Протягом п'ятниці грудневі котирування доходили до 541,25 цента. У Європі листопадовий контракт MATIF завершив тиждень на рівні 271,25 євро. На цьому тлі українські котирування рухалися по-різному: SPIKE CPT Одеса знизився до 185 доларів. Водночас FCA Чоп зріс до 225 доларів", — пишуть аналітики ринку.
Одним із факторів підтримки світового ринку є погіршення стану посівів, пояснюють експерти. У Франції частка кукурудзи в категорії good/excellent скоротилася до 28% проти 62% роком раніше.
Американський Midwest також входить у завершальну фазу вегетації на тлі спекотної та переважно сухої погоди.
Водночас український західний кордон уже активно торгує кукурудзою з поставкою наперед. На базисі FCA Захонь–Чоп–Батьово котирування на жовтень–грудень становили 188–191 євро, на січень-березень — 193–194 євро, на квітень-червень — 195–196 євро.
Проте цей напрям має фізичні обмеження, а саме, пропускну спроможність перевалки по обидва боки кордону, доступність залізничної логістики та парк євровагонів.
Пшениця різко додала в ціні на світових біржах
Ще сильнішим був рух пшеничних котирувань.
"Вересневий контракт CBOT за тиждень додав 85,5 цента за бушель і завершив торги на рівні 767 центів. Грудневий зріс на 84,75 цента — до 784 центів. MATIF вересень піднявся до 239,50 євро, грудень — до 251 євро. Водночас українська пшениця на базисі CPT Одеса втратила 10 доларів і опустилася до 185 доларів за тонну для 11,5% білка. Фуражна пшениця також знизилася до 175 доларів", — йдеться в огляді.
Підтримку світовим котируванням дають проблеми з погодою та перегляд прогнозів запасів. У США зберігається дефіцит вологи у Southern Plains, а частка площ HRS, які перебувають у посушливих умовах, сягнула 80% проти 13% роком раніше. Водночас оцінку кінцевих запасів пшениці в ЄС знизили до 11,3 млн тонн із 12,9 млн тонн місяцем раніше.
Попри це, український експорт пшениці залишається слабшим. В серпні за кордон відправили 486,6 тис. тонн проти 969,4 тис. тонн за аналогічний період липня. Тож, за підрахунками, падіння становило 49,8%.
Хто зараз купує українську пшеницю
Найбільшими покупцями української пшениці стали:
- Бангладеш — 251 тис. тонн;
- Індонезія — 243,5 тис. тонн;
- Алжир — 226,3 тис. тонн.
На ці три країни припало близько 74% усього серпневого експорту пшениці.
Що падіння експорту означає для українського агроринку
Уся ця серпнева статистика показує, що проблема українського агроекспорту зараз полягає не лише у світовій кон'юнктурі. Навіть на тлі сильного зростання біржових котирувань фізичні обсяги українських відвантажень скорочуються, а внутрішні базиси окремих культур знижуються. І головний фактор тут структурна зміна експортного потоку, тобто зернові партії скорочуються, натомість різко зростає сезонний експорт ріпаку та окремих продуктів переробки.
Паралельно український ринок стикається з логістичними обмеженнями. Автомобільні перевезення дещо нарощують обсяги, передача вагонів через західний кордон прискорилася, однак доставка зерна до портів Великої Одеси зазнала майже повного обвалу порівняно з липневими показниками. Тому найближча динаміка українського агроекспорту залежатиме не лише від світових цін на зерно, а й від того, чи швидко вдасться відновити та збалансувати експортну логістику.
Нагадаємо, армія РФ завдала серйозної шкоди логістиці торговельних мереж України. Водночас міністр аграрної політики України Тарас Висоцький не розкрив, назвавши цю інформацію чутливою.