Чотири місяці після вибухів: у Вишневому після детонації досі не розібрали завали (відео)
Після чотирьох місяців з моменту детонації боєприпасів внаслідок російського удару у Вишневому будівельне сміття так і лежить на подвір'ях, а фундамент не залили навіть перед холодами. Тоді загинуло девʼятеро людей, понад сотню будинків знищило або пошкодило, а шістсот мешканців довелося терміново евакуювати.
Мешканці Вишневого на Київщині через чотири місяці після вибухів на складах боєприпасів досі не отримали обіцяної допомоги з відновленням житла. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на відео місцевих.
За словами одного з жителів, замість відбудови людям залишили будівельне сміття, яке так і не вивезли, а фундамент не залили навіть перед настанням зими.
Масштаб руйнування у Вишневому
Як повідомляв Київ 24, у Вишневій громаді пошкодження зафіксували на 1255 об'єктах нерухомості — це 196 приватних будинків і 1059 квартир та інших житлових приміщень. На момент підготовки розслідування люди подали 1255 заяв на компенсацію за пошкоджене майно, з яких розглянули 1152.
Окремо йдеться про 117 знищених об'єктів: 101 приватний житловий будинок і 16 квартир або інших приміщень. Щодо них надійшли 97 заяв — 52 на житлові сертифікати і 45 на грошову компенсацію.
На момент публікації матеріалу, лише частина мешканців лише нещодавно почала отримувати відповіді на свої звернення. Коштів на рахунки людей, за інформацією журналістів, досі не надійшло.
Фінансування держави на відновлення після трагедії
Варто зазначити, що фінансування відбудови Вишневого ухвалювали на двох рівнях – державному й місцевому.
Першим рішенням стало розпорядження Кабінету Міністрів № 884-р від 3 вересня 2026 року: з державного бюджету виділили 2,3 млрд гривень на компенсації за пошкоджене житло, які виплачують через програму "єВідновлення".
Наступне розпорядження, № 1077-р від 15 жовтня, передбачило 513 млн гривень із резервного фонду – цього разу на компенсації за повністю знищене житло для мешканців Вишневої та Дмитрівської громад. Сума спільна для Вишневого й села Мила, тобто частка кожного населеного пункту окремо не вказана.
Окремо працює місцевий бюджет: Вишнева міська рада спрямувала понад 8 млн гривень на матеріальну допомогу 337 постраждалим у межах програми соцзахисту "Турбота" на 2026–2028 роки.
Проте, згідно з кадрами з місця подій, відновлювальні роботи Вишневого після трагедії так не розпочали, а будівельне сміття масштабно так і не вивезли.
Чому компенсації не вистачає
Спільна проблема для Вишневого та Милої, як зазначає Київ 24 – розрив між розміром державної допомоги й реальною ціною ремонту. У межах програми "єВідновлення" максимальна компенсація за пошкоджене житло становить 500 тисяч гривень, однак навіть відновлення будинку, який не зруйнований повністю, нерідко коштує дорожче.
Детонація у Вишневому: що відомо
Масштабні вибухи з тривалою детонацією сталися у Вишневому в ніч на 6 липня. Причиною став російський обстріл. Внаслідок атаки снаряди влучили у складські приміщення підприємства, спричинивши сильну пожежу й багатогодинну детонацію, під час якої уламки розліталися по всьому місту.
Внаслідок вибухів загинули девʼятеро людей, ще 29 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Через загрозу повторної детонації терміново евакуювали понад 600 мешканців, причому понад сотня з них під час вибухів перебувала безпосередньо в укритті в епіцентрі подій.
Повністю знищено або пошкоджено понад 100 житлових будинків. Вибухова хвиля та уламки понівечили приватні садиби, багатоповерхівки й автомобілі. Вогонь і детонація охопили 13 гектарів житлової забудови, знищивши будівлі на п'ятьох вулицях міста. Загалом пошкодження зафіксували на понад 200 об'єктах, включно з великими промисловими та складськими будівлями.
Тоді Володимир Зеленський заявляв, що за фактом подій відкрито кримінальну справу, винних притягнуть до відповідальності, а також будуть звільнення.
Раніше повідомлялося, що в Києві та Вишневому ліквідували наслідки одного з наймасштабніших російських обстрілів: журналісти показували кадри зруйнованих житлових будинків, де ще за кілька днів до того жили родини.
Також Фокус з'ясовував, хто вирішує, де зберігати боєприпаси під час війни, і хто відповідає, коли склад стає загрозою для цілого міста. Вишневе та Мила показали, до чого призводить вторинна детонація, якщо снаряди тримають поруч із житловими кварталами.