Розділи
Матеріали

Чи буде дефіцит соняшникової олії в Україні: що кажуть експерти про ціни

Дар'я Бережна
Ілюстрація на тему ситуації з цінами на соняшникову олію | Фото: колаж Фокус

Російські атаки на підприємства олійно-жирової галузі змушують українських виробників зупиняти заводи, що створює ризики для експорту та аграрного сектору. Водночас дефіциту соняшникової олії в українських магазинах наразі не очікують.

Експерти розходяться в оцінках економічних наслідків цієї ситуації та пропонують різні способи підтримки галузі, пише Укрінформ, який опитав аналітиків. Попри зупинку низки підприємств, наразі підстав говорити про дефіцит соняшникової олії на внутрішньому ринку немає. Українські виробники продовжують продавати продукцію із раніше сформованих запасів.

За даними асоціації "Укроліяпром", внутрішнє споживання соняшникової олії в Україні становить приблизно 400–500 тисяч тонн на рік. Це менш як 10% від обсягів, які здатні виробляти вітчизняні підприємства.

У Міністерстві аграрної політики також не бачать безпосередньої загрози для забезпечення населення.

"Внутрішній ринок України повністю забезпечений олією, а наявних потужностей достатньо для переробки всього врожаю. Тому підстав для занепокоєння щодо забезпечення внутрішнього ринку немає", — заявив очільник відомства Тарас Висоцький.

Однак ситуація може змінитися, якщо зупинка заводів затягнеться. Тоді питання полягатиме не стільки у фізичній наявності олії в магазинах, скільки у вартості продукції та можливостях виробників відновити постачання.

Фінансовий аналітик Олексій Кущ попереджає про ризик подорожчання соняшникової олії на світовому ринку, якщо Україна не зможе відновити виробництво та експорт у звичних обсягах.

"Усе це призведе до суттєвого зростання вартості соняшникової олії у світі — купити її буде можна, але питання в ціні", — зазначив експерт.

Які українські заводи зупинили виробництво

Одним із найбільших ударів для галузі стало призупинення роботи підприємств компанії "Кернел" — одного з провідних виробників соняшникової олії у світі. На початку листопада компанія повідомила про зупинку заводів.

Тимчасово припинили або обмежили виробництво й інші підприємства:

  • "Дельта Вілмар Україна" — виробник олії Sania;
  • завод "Потоки" корпорації "Алеф";
  • "Віктор і К" — виробник продукції під брендом "Королівський смак";
  • Ніжинський жиркомбінат.

Причини зупинки різні. Частина підприємств уже постраждала від російських атак, інші припинили роботу превентивно через небезпеку нових обстрілів.

Олійноекстракційне виробництво має підвищені пожежні ризики. Влучання безпілотника або уламків у резервуари й обладнання може спричинити масштабну пожежу. Додатковою проблемою стали перебої з електроенергією, адже переробка олійних культур потребує значних обсягів електрики та передбачає безперервний виробничий цикл.

В асоціації "Укроліяпром" називають зупинку підприємств вимушеним заходом безпеки та сподіваються на відновлення роботи після стабілізації ситуації. Водночас конкретних термінів запуску заводів поки не називають.

Скільки Україна може втратити через зупинку олійних заводів

Проблема виходить далеко за межі виробництва продукту для українських магазинів. Експорт соняшникової олії та шроту забезпечує понад 15% валютної виручки України і близько 20% товарного експорту. Особливо важливим для економіки є "Кернел". За даними матеріалу, компанія забезпечує майже 30% переробки олійних культур в Україні та приблизно третину експорту соняшникової олії.

За попередній маркетинговий сезон загальна валютна виручка від експорту олій та шротів соняшнику, сої й ріпаку становила 7,8 млрд доларів. За оцінками експертів, навіть місяць простою галузі може створити ризик недоотримання 150–300 млн доларів експортної виручки.

Водночас професор Київської школи економіки Олег Нів'євський вважає, що потенційні втрати потрібно оцінювати з урахуванням можливості експортувати не перероблене насіння. Він навів розрахунки на прикладі "Кернела". Минулого року підприємства компанії переробили 3,2 млн тонн олійних культур, з яких 2,7 млн тонн становив соняшник.

За даними компанії, з однієї тонни насіння отримують у середньому 450 кг олії та 380 кг шроту.

"За середніми експортними цінами минулого сезону олія та шрот разом давали б близько $663 експортної виручки в перерахунку на тонну насіння. Саме ж товарне насіння експортували в середньому по $597 за тонну. Тобто різниця в експортній виручці — близько $66 на тонну", — пояснив Нів'євський.

За його розрахунками, якщо "Кернел" не зможе переробляти соняшник протягом року, а інші підприємства не компенсують ці обсяги, Україні доведеться експортувати 2,7 млн тонн насіння як сировину.

У такому разі різниця між потенційною виручкою від експорту олії та шроту і продажу самого насіння становитиме близько 177 млн доларів.

"Тобто деякий мінус для експортної виручки є, і це тиснутиме на курс, але він точно не катастрофічний", — вважає експерт.

Однак цей сценарій передбачає, що Україна матиме можливість вивезти додаткові обсяги насіння. Через проблеми з логістикою та пропускною спроможністю транспортних маршрутів це може виявитися складним завданням.

Чому через зупинку заводів можуть подешевшати соняшник і соя

Наслідки проблем в олійній промисловості відчують і українські аграрії. Коли переробні підприємства не закуповують сировину, попит на соняшник та інші олійні культури скорочується. За прогнозом Всеукраїнської аграрної ради, якщо криза затягнеться, закупівельні ціни на соняшник можуть знизитися на 1000–1200 гривень за тонну порівняно з рівнем 15–16 тисяч гривень до загострення ситуації.

Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує, що виробники сільськогосподарської продукції ризикують залишитися без стабільного збуту та обігових коштів.

"Зупинка олійноекстракційних заводів після ворожих атак створює серйозні ризики для українських аграріїв. Скорочення попиту з боку переробників призведе до падіння закупівельних цін та поглиблення дефіциту обігових коштів у виробників", — пояснив він.

У Всеукраїнській аграрній раді пропонують тимчасово скасувати експортні мита на соняшник, сою та ріпак. Це дозволило б аграріям продавати сировину за кордон, якщо українські заводи не можуть її переробляти.

За словами Марчука, через чинні обмеження українські виробники раніше продавали сировину на внутрішньому ринку приблизно на 10% дешевше, ніж на зовнішніх.

Чому в галузі виступають проти скасування експортних мит

В асоціації "Укроліяпром" не підтримують таку пропозицію. Там вважають, що тимчасове скасування мит може завдати довгострокової шкоди українській переробній промисловості.

Генеральний директор асоціації Степан Капшук пояснює: саме експортне мито на насіння соняшнику свого часу допомогло сформувати потужну українську переробну галузь та зробити країну одним із лідерів світового ринку соняшникової олії.

"Скасування цього мита означатиме пряме завантаження переробних заводів у сусідніх країнах ЄС та в Туреччині за рахунок української сировини", — застерігають в асоціації.

Там також наголошують, що скасування мит не збільшить пропускної спроможності кордонів і портів. Натомість після відновлення українські заводи можуть зіткнутися з нестачею сировини, а державний бюджет — із недоотриманням податків та валютної виручки.

Таким чином, між аграрною радою та представниками переробної промисловості виникла дискусія щодо того, як діяти в умовах вимушеної зупинки підприємств: відкрити можливість вільного експорту сировини чи зберегти чинні обмеження заради підтримки української переробки.

Поки що остаточного рішення немає.

Що це означає для покупців олії

Наразі українцям не потрібно очікувати дефіциту соняшникової олії або скуповувати її про запас. Внутрішній ринок забезпечений продукцією, а виробники реалізують раніше сформовані запаси.

Проте подальша ситуація залежатиме від тривалості простою заводів, безпеки виробництва та можливостей відновити експортні поставки. Якщо підприємства довго не працюватимуть, Україна ризикує втратити частину доходів від переробки, а аграрії — можливість вигідно продати вирощений урожай. Тому головна загроза зараз полягає не в нестачі олії на полицях, а в економічних наслідках руйнування виробничої інфраструктури.

Раніше Фокус також аналізував, чи загрожує українцям дефіцит продуктів через російські удари по олійних заводах.

А в іншому матеріалі редакція розбиралася, чи зростуть ціни на соняшникову олію в Україні та що відбуватиметься з продукцією в магазинах.