Збирають міни в лісі і гинуть: наскільки ймовірно знайти вибухівку в посадках
В українських лісах і водоймах зберігається небезпека підриву на мінах і боєприпасах. Непоодинокі випадки, коли людина вирушає збирати ягоди і гине від вибухівки. Таке трапляється і тому, що на деяких ділянках немає попереджувальних знаків. Опитані Фокусом представники відомств та експерти кажуть, що табличок з написами "Обережно, міни!" по Україні вистачає. Але часто самі ж українці забирають їх додому як сувенір.
У Житомирській області 11 липня сталася трагедія. Сім'я поїхала на заміновану територію до лісового масиву біля села Рудня-Хочинська збирати чорниці. Чоловік висадив родичів перед знаком "В'їзд заборонено" та "Стоп міни", підняв шлагбаум і поїхав далі.
"На ґрунтовій дорозі, вже на забороненій території, машина натрапила на міну. Стався вибух, 23-річний водій загинув на місці", — розповідали в місцевому управлінні Нацполіції.
Правоохоронці наголошують — у регіоні можна відвідувати ліси, крім територій за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю та деокупованих районів. Закриті й водойми поруч з об'єктами критичної інфраструктури.
Якщо вірити пресрелізу поліції, у зазначеному випадку явно проглядається недбале ставлення до попереджень про мінну небезпеку.
Попереджувальні таблички як сувеніри
За липень цього року трагічний приклад у Житомирській області став не єдиним. У лісі Ізюмського району Харківської області 4 липня 69-річна жінка підірвалася на вибухонебезпечному предметі, залишеному російськими військовими під час окупації. Їй довелося ампутувати ногу.
У Житомирській облраді заявили Фокусу, що не вирішують питання щодо встановлення шлагбаумів, дорожніх та інших застережливих знаків про мінну небезпеку, а також ведення робіт з розмінування. Начальник пресслужби Житомирського прикордонного загону Держприкордонслужби України Юрій Шахрайчук зазначає, що прикордонники моніторять мінну небезпеку на прикордонних територіях.
"Вводяться тимчасові режимні обмеження, правила перебування людей у прикордонному районі. Прикордонники інформують про мінну небезпеку у ЗМІ, через голів територіальних громад і сільрад. На дошках вивішуються оголошення про введення тимчасових режимних обмежень. За необхідності підрозділи Держприкордонслужби оновлюють дані про мінну небезпеку в прикордонних областях", — пояснює він Фокусу .
Фахівці Головного управління ДСНС України в Житомирській області встановили всі необхідні знаки в місцях, де велися бойові дії, і біля кордону з Білоруссю, заявила начальниця сектору зв'язків із засобами масової інформації Головного управління ДСНС України в Житомирській області Оксана Ковальчук.
"Ми інформуємо населення про заборону відвідування замінованих районів. Є й розпорядження місцевої влади. Інформування — це великий комплекс заходів. Проводиться навчання населення основам поведінки при знаходженні вибухонебезпечних предметів. Це робиться в дитячих садочках і в навчальних закладах протягом року. Комплекс навчання триває щодня", — сказала вона в бесіді із Фокусом.
Охочі отримати більше відомостей про небезпеку мін самі вивчають питання безпеки. А для дітей є пізнавальні відео та ігри з роз'ясненнями, як поводитися з вибухонебезпечними предметами, додає експерт з безпеки Асоціації саперів України Ігор Молодан.
За його словами, табличок із написами "Обережно, міни!" по Україні вистачає. Часто люди зривають їх і забирають додому для сувенірів або просто знищують їх.
"Приклад у Житомирській області показав, що означає ігнорування запобіжних заходів. Багато випадків, коли збирають вибухонебезпечні предмети, а вдома вони вибухають. Проблема в недбалому ставленні до безпеки. Наприклад, минулого року стався випадок — чоловік збирав предмети в лісі, снаряд упав і він загинув. Яка мотивація — незрозуміло. Напевно, хотів тротил звідти дістати", — розповів експерт.
Адвокат Ростислав Кравець каже, що якщо людина пішла на заміновану територію за власним бажанням всупереч обмеженням, відповідальності ніхто не нести не буде. Поліція відкриє кримінальне провадження за фактом військової агресії Росії.
"Можливо, Рада ухвалить закон, який передбачатиме відшкодування збитків від російської агресії, тоді людина зможе розраховувати на реальну компенсацію. А якщо людина вирішила розібрати міну чи боєприпас — спитають з неї. Говорити про відповідальність ДСНС досить важко, адже вони постійно повідомляють про мінну небезпеку", — пояснює юрист.
Якщо українські фахівці встановлять мінні поля і не попередять населення розпізнавальними знаками та повідомленнями, відповідальність за інциденти несе держава, підсумував він.
Найбільш заміновані райони
За даними Міноборони України, від початку повномасштабного вторгнення РФ через підриви на вибухонебезпечних предметах загинули 124 людини, шестеро з них — діти. Ще 86 дістали поранення, з них 33 дитини. Ці цифри наводили ще у квітні 2023 року.
Найбільше від ворожих мін і вибухонебезпечних предметів постраждали Харківська, Херсонська та Миколаївська області, говорив начальник Управління екологічної безпеки та протимінної діяльності Міноборони України Руслан Берегуля.
Держслужба України з надзвичайних ситуацій створила інтерактивну карту замінованих територій. Рятувальники відзначили місця, де сапери знайшли або припускають наявність вибухонебезпечних предметів.
Найнебезпечніші зони, згідно з картою ДСНС, розташовані в Миколаївській, Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Сумській та Донецькій областях, а також у східній частині Київської області.
Нагадаємо, що російські окупанти сильно замінували території на підступах до своїх позицій. За відомостями газети The New York Times, це значно ускладнює процес контрнаступу.
Українцям у червні забороняли збирати сміття на узбережжях після підриву ЗС РФ Каховської ГЕС. Серед відходів можуть зустрітися небезпечні предмети з польових складів боєкомплектів і позицій росіян.