"Посилювати парламент, або президента - вирішувати суспільству після війни": інтерв'ю з Олександром Корнієнком

Минулого тижня у суспільстві виникло обурення: начебто влада замислюється після завершення війни посилити повноваження президента та послабити повноваження парламенту. Фокус вирішив розставити всі крапки над "і" у цій темі і звернувся до першого заступника голови Верховної Ради України Олександра Корнієнко. Під час розмови, ми обговорили багато важливих тем і з'ясували коли чекати на парламентські вибори та чи вистачить Україні ресурсів для тривалої війни.

Цитата, яку ширили інтернетом — не моя. Я жодного слова не говорив про президентську республіку, навіть не вживав цей термін.

Вибори та зміни устрою

Перше чутливе запитання: зміна політичної державної моделі управління після завершення війни. Ви говорили про необхідність дискусії щодо посилення повноважень президента або навпаки парламенту. Чому саме зараз це питання є актуальним?

— Перш за все, розберемося про що я говорив, і головне, про що не говорив. Цитата, яку ширили інтернетом — не моя. Я жодного слова не говорив про президентську республіку, навіть не вживав цей термін. Я говорив наступне: під час воєнного стану у нас є деякі законні збільшення повноважень президента, пов'язані з тим, що він Верховний Головнокомандувач. Напевно, після перемоги потрібно відновити дискусію про державний устрій України. Суспільство має визначитися: або залишити, як є, або посилювати парламент, або — президента. І хайп на підставі неправдивої цитати, яку політичні опоненти ширили інтернетом, але дискусія пішла.

Якщо ми говоримо про посилення повноважень президента, про що йдеться на практиці?

— Я наводив досвід Польщі та Литві — це республіки змішаного типу, де сильний парламент, але президент має більший вплив, наприклад, на формування уряду. Це можливе посилення. Ми знаємо про низку проблем, які закладено у Конституції. Зміни наразі здійснювати неможливо, тому ця дискусія на майбутнє.

Йдеться про більш жорстку президентську вертикаль?

— Я не буду коментувати будь-які пропозиції щодо посилення президента. Це має розглядати народ разом з вченими, конституціоналістами, депутатами.

Коли обговорюється формат проведення повоєнних виборів, всі вирішують, що вибори будуть завтра. Це не так.

Вибори в парламент, які мали відбутися наприкінці жовтня 2023 року, відкладено. На які зміни виборчого процесу нам чекати та якими будуть вибори після війни?

— Я переконаний, що має бути окремий закон разової дії, який буде стосуватися особливості проведення виборів повоєнного часу. Зараз виникає низка запитань, пов'язаних з організацією. Інфраструктура, яку використовували для виборів — школи, коледжі, ліцеї — зруйновано. Потрібно сформувати нову карту дільниць, розв'язати питання з реєстром виборців, адже не всі тимчасові переселенці — як всередині країни, так й за її межами, зможуть повернутися. Хочу закликати колег по парламенту не спекулювати, бо у нас є тенденція: коли обговорюється формат проведення повоєнних виборів, всі вирішують, що вибори будуть завтра. Це не так. Тож закликаю всіх до професійної дискусії. Зараз на майданчику Ради Європи проводяться консультації за участю експертів. Країни Європи, зокрема Боснія, Хорватія, мають досвід повоєнних виборів, тому працюємо.

Як скоро після завершення війни можна підготувати старт передвиборчої кампанії та самі вибори?

— ЦВК заявляє мінімум про шість місяців на підготовку до старту виборчої кампанії. Я думаю можна вміститися у шість місяців з урахуванням самої виборчої кампанії, можливо на підготовку достатньо два місяці або навіть меньше. Це треба обговорювати. Частина роботи може відбуватися вже. Ніхто не заважає Раді працювати над законодавством. Після виконання євроінтеграційної програми, бюджетного процесу, який на першому місці, адже ми маємо закрити питання з зарплатнею військовим, можемо повернутися до речей пов'язаних із передвиборчими кампаніями.

Зменшилася кількість повернення законів від президента. Президент користується нагодою тільки у виняткових випадках, як було з е-декларуванням.

Немає системи покарання нардепів

Робота нинішньої Верховної ради стане найтривалішою в історії. Як вона змінилася під час війни? Зокрема щодо співпраці з різними політичними силами у парламенті?

— Ми бачили різні етапи під час війни. Був етап максимальної єдності на початку, коли закони обговорювалися на погоджувальній Раді й потім голосували у залі. Тоді були високі безпекові ризики для ВР. Зараз вони теж є, але ми багато часу проводимо у консультаціях, щоб потім в залі виходити на певні рішення. Це не заважає опозиції блокувати законопроєкти правками, що є нормальним процесом. Збільшилася кількість законів та інтенсивність їх схвалення. Збільшилася кількість законів, які приймаються за основу в цілому, це значить, що більше компромісних законів. Зменшилася кількість повернення законів від президента. Президент користується нагодою тільки у виняткових випадках, як було з е-декларуванням. Владна вертикаль діє менш політизовано. Є низка етичних проблем, зокрема це стосується народних депутатів — корупція, виїзди. Під час війни це гостріше сприймається.

"Слуга народу" виключає депутатів, які створюють поганий імідж партії влади, або знімають з керівних посад.

Після низки гучних скандалів з народними депутатами, які виїжджали за кордон під час війни, чи змінилися покарання для нардепів?

— На жаль, немає системи покарання нардепів, окрім політичної відповідальності перед суспільством. Але для цього треба чекати на вибори. В умовах війни, коли вибори неможливо провести, ми можемо тільки звертатися до особистої відповідальності. Час від часу це працює. Є ексдепутати Арістов та Холодов, які склали мандат, коли до них були питання з боку суспільства. Є депутати, які перебувають під антикорупційними розслідуваннями, але не вважають за потрібне складати мандати — це їх вибір. Є питання прямих порушників Конституції — ВР позбавила мандата депутатів, які мали інше громадянство, окрім українського. Звичайно, ми маємо збільшувати суспільний тиск з різних боків. "Слуга народу" виключає депутатів, які створюють поганий імідж партії влади, або знімають з керівних посад. Це той мінімум, на який можемо розраховувати, щоб показати, що ми більш не відповідаємо за цю людину, вона сама по собі.

Ворог складний, підступний, достатньо непогано оснащений, розуміє, що робить та різними кроками продовжує шантажувати.

Чи буде війна тривалою?

Приблизно з кінця літа ми вперше почули від представників влади, що треба готуватися до тривалої війни. Подібні заяви лунають періодично з боку західних партнерів України, а також і країни-агресора, яка налаштована вести війну як мінімум до 2025 року. Чи готова Україна до тривалої війни? Чи достатньо нам ресурсів?

— Ворог потужний — ядерна країна, у них в рази більш людей та здібності до мобілізації. На нашому боці величезна потужна Західна коаліція, яка надає допомогу, але ми маємо багато роботи всередині. Потрібно правильно оцінити ресурси та перерозподілити їх. Зокрема, в бюджеті 2024 року, значну частину треба спрямувати на підготовку власного виробництва дронів, зброї, снарядів. Тема розвитку власної оборонної індустрії буде на високому рівні уваги, нам потрібно самім виробляти максимально, щоб продовжувати чинити опір РФ. Також треба повернутися до дискусії всередині країни щодо ставлення [тривалої війни]. Ворог складний, підступний, достатньо непогано оснащений, розуміє, що робить та різними кроками продовжує шантажувати. Президент попереджав, що надалі можуть бути інші види шантажу. У нас не розв'язане питання с ЗАЕС. Наближається осінь та зима, знов можуть бути атаки на інфраструктуру. Ми маємо бути готові, що країна-агресор на наших кордонах буде довго, і ми маємо бути готові до різних сценаріїв. Це розмова й про вступ України в НАТО, й про безпекові гарантії.

Назараз в Україні діє мораторій на відвищення тарифів під час воєного стану й він буде діяти надалі.

Підтримка західних партнерів

Минулого тижня ми побачили робочий проєкт реформ, які Вашингтон очікує від Києва. Там була низка умов, які Україна має виконати, щоб надалі мати фінансову та військову допомогу з боку західних країн. Серед реформ було й питання тарифів. Суспільство хвилює – чи піднімуть плату за комунальні послуги?

— Ми мислимо конкретними документами. У нас є меморандум з Міжнародним валютним фондом, умови Єврокомісії. Ми працюємо над кожними, крок за кроком. Антикорупційні реформи йдуть, декларування ми повернули, на черзі реформа САП, щоб надати їй більш повноважень. Наступні кроки будемо обговорювати, коли вони з'являться. Назараз в Україні діє мораторій на відвищення тарифів під час воєного стану й він буде діяти надалі.

Якщо реформи з цього списку не буде запроваджено, чи можуть західні партнери припинити або обмежити допомогу Україні?

— Україна можливо не виконує деякі обіцянки на 100%, але деякі виконує на 120%. В сумі це надає [західним партнерам] певне бачення, що ми йдемо по наміченому курсу. Врешті решт, нема обіцянок, які ми самі не хочемо запровадити: боротьба з корупцією, чесні суди — на це все чекає суспільство. Тому я б не говорив, що є нестикування. Україна показує темпи, буде виконувати обіцянки, і це буде супроводжуватися підтримкою Заходу. Йдеться не тільки про гроші. Ми кандидати в члени ЄС, у нас непогані перспективи щодо вступу в НАТО, і тому на нас звертають увагу.

ЄС це економічний союз, тому питання наших інтересів і поступків, на які прийдеться піти — це величезне питання.

Готуємось бути громадянами ЄС

Взимку Україна чекає на старт перемовин щодо перспективи вступу до ЄС. Є країни, які заздалегідь попереджають про можливі палки в колеса на цьому шляху, якщо не погодиться з умовами. Зокрема Угорщина та Польща. Як на вашу думку, які шанси, що ми зможемо налагодити мости з цими двома країнами та мати мінімум претензій з боку інших країн-членів ЄС під час перемовин?

— Перемовний процес — історія не одноденна, вона триватиме кілька років. Ми чуємо зараз терміни від Єврокомісії про 2030 рік. Думаю, ми швидше будемо готові, але все одно знадобиться кілька років. Уряди можуть змінитися, як і позиції країн. Окрім того, ЄС — це спільнота, де всі слухають один одного. І є позиція наших адвокатів — країн Балтії, Бельгії, Нідерландів, Данії, Франції, Італії, Іспанії, Швеції. Розмови будуть проводитися, і будуть знайдені рішення. Також треба зазначити, що ЄС це економічний союз, тому питання наших інтересів і поступків, на які прийдеться піти — це величезне питання. Ми будемо спрямовувати найкращі сили, щоб жодної частини національного інтересу не постраждало. І нам доведеться ще розяснювати українцям, що таке ЄС, куди ми йдемо, що значить бути громадянинам ЄС, тому що це інший рівень вимог.

Чи є інтереси, якими ми можемо поступитися?

— Бажано не поступатися. Якщо мова йде про двостороні відносини, завжи є простір для компромісів, не тільки на рівні законодавства, завжди нам натякають на ці зміни, але багато речей можна вирішити без законодавчих змін.

У нас соціальна держава, але багато видатків ми не може собі дозволити, тому що для цього треба підвищувати податки.

Україна після перемоги

Назвіть, будь ласка, головні направлення для розвитку країни після перемоги: п'ять економічних та п'ять політичних ступенів.

— Відбудова країни — номер один у повоєний час. Ми маємо швидко та якнайкраще це зробити й звичайно без корупції, бо буде йтися зокрема про міжнародні гроші. Нам необхідно переосмисліти податкову та фінансову системи та запровадити фондовий ринок. Я би зазначив також страхову пенсійну реформи. Крім того, потрібна дискусія про суспільні очикування від держави. У нас соціальна держава, але багато видатків ми не може собі дозволити, тому що для цього треба підвищувати податки. Потрібно продовжити приватизацію, створення інвестиційного климату, доведення до фінальної точки судової реформи та продовження децентралізація й реформи освіти.

Важливе питання щодо справедливості: росія має сплатити за свої злочини.

З політичних кроків — це вступ до ЄС та НАТО, продовження руху на реформу світової безпеки.

Нам потрібна державна стратегія, національна рамка щодо роботи з людськими ресурсами. Тому що на нас чекає серйозна кадрова криза, адже ми не розуміємо, скільки людей повернеться після завершення війни, але розуміємо, що точно буде нестача трудових ресурсов. Треба думати над залученням зовнішніх трудових ресурсів. Незабаром час, коли трудові мігранти будуть приїжджати в Україну і треба думати, як з цим справлятися.

Також нам потрібна чітка ветеранська стратегія. Це люди з високою відповідальності, вони багато пережили, коли я навідуюсь до військових частин, бачу, що багато хлопців налаштовані створювати свій бізнес, повертатися до зайнятості, вони будуть класними лідерами.

І нам необхідні зміни, пов'язані з освітою, бо вона не є конкурентною з європейскою.

Раніше Фокус детально розбирав тему чому Вашингтон вимагає від Києва провести низку ключових реформ. Якщо Україні вдасться виконати більшу частину заявлених рекомендацій, це, по-перше, посилить довіру з боку електорату — українці побачать здатність влади проводити інституційні зміни в умовах війни. По-друге, покращить відносини із західними партнерами, зокрема США.