Україна ризикує втратити допомогу Заходу: навіщо Вашингтон вимагає від Києва провести реформи

У ЗМІ опублікували робочий проєкт реформ, які Вашингтон, а також європейські партнери очікують від Києва. У списку кілька блоків, для кожного з яких визначено конкретні терміни від трьох до 18 місяців.

Згідно з проєктом, найближчими місяцями українська влада має посилити незалежність САП, НАБУ і НАЗК, а також завершити перезапуск Вищої ради правосуддя. Протягом пів року — показати результат судової реформи, через рік — реформувати Міноборони за стандартами НАТО, через півтора року — провести реформу СБУ.

Лист, який відправили до Офісу президента, а також прем'єр-міністру Денису Шмигалю є попереднім проєктом і підлягає розгляду.

Іспит для президента

Реформи від Білого дому — головний курс Офісу президента та іспит для гаранта. Якщо Україні вдасться виконати більшу частину заявлених рекомендацій, це, по-перше, посилить довіру з боку електорату — українці побачать здатність влади проводити інституційні зміни в умовах війни. По-друге, покращить відносини із західними партнерами, зокрема США. Адже під час американської передвиборчої кампанії партії розігруватимуть українську карту. Демократам доведеться пояснювати виборцям, чому необхідно продовжити фінансову та військову підтримку України. Усе це безпосередньо вплине на подальші взаємини Заходу з Києвом.

"США проаналізували попередній досвід, коли до війни наша країна проявляла гнучкість, сідала на законодавчий шпагат. Було багато нарікань щодо половинчастого характеру реформ, тож, з огляду на досвід, питання поставили жорсткіше. При цьому самі настанови не виглядають як вимоги. Усе зроблено з урахуванням інтересів України, оскільки питання спрямовані на посилення інституційної спроможності країни", — говорить Фокусу політичний аналітик Олег Постернак.

Реалізація реформ залежить від двох чинників — голосування у Верховній Раді та рішучості президента, якому доведеться лобіювати деякі питання, зокрема реформу СБУ та Міноборони. Щоб усе пройшло успішно, потрібна політична воля, якої часто бракує чинній владі.

Сам президент, за словами співрозмовників Фокусу, має намір залишити слід в історії. І зараз є реальний шанс здійснити задуману програму, з якою він прийшов до влади, скориставшись жорстким аргументом — так хоче Захід. Але оточення глави держави — найрізноманітніше. Як показала історія з голосуванням за відновлення обов'язкового електронного декларування, монобільшість у Верховній Раді насилу готова діяти рішуче. І хоча президент у випадку з е-деклараціями розіграв карту на свою користь, наклавши вето і фактично змусивши депутатів ухвалити закон згідно з важливими поправками — негайним відкриттям доступу до реєстру, це не востаннє, коли подібні випадки відбуватимуться.

Найближчим часом у Верховній Раді можна буде спостерігати законодавчий спам, кажуть експерти, а також битву навколо змін і спроби звести нанівець інструменти, за допомогою яких влада спробує продемонструвати результати боротьби з корупцією. Оскільки виконання заявлених реформ прямо пов'язане з фінансовими зобов'язаннями Заходу, головний мінус, який чекає на Україну в разі провалу — гальмування процесу євроінтеграції, а також скорочення фінансової допомоги.

Палиці в колеса

"Терміни від трьох до 18 місяців — цілком реальні. За півтора року можна провести будь-яку реформу з нуля. А у випадку України, йдеться про продовження або вдосконалення змін, які вже проводяться. Навіть СБУ [на реформування спецслужб Україні дали 18 місяців] — питання ухвалення відповідного закону обговорювали ще до війни. І так за всіма пунктами", — вважає політичний експерт Ігор Рейтерович.

Хоча євроінтеграція та перспектива вступу України до НАТО — головний курс чинної влади, який вимагає проведення реформ, зазначених у документі, навіть близьке оточення президента може ставити палиці в колеса в процесі реалізації наміченого плану. Найскладніше Офісу президента буде здійснити повну незалежність антикорупційних органів. НАЗК, САП і НАБУ фактично підконтрольні Офісу президента і відмовитися від зручного інструменту політичного впливу влади непросто.

"Реформа антикорупційних органів, про яку говорять у Білому домі, спрямована на те, щоб позбавити ОП інструменту політичного впливу на внутрішні процеси в країні. Зараз в ОП є можливість тримати на гачку чиновників, топменеджерів, політиків, яких підозрюють у корупції, не порушуючи кримінальних справ, щоб змусити їх бути лояльними. У разі посилення незалежності того ж САП від Офісу Генпрокурора перед Офісом президента стоїть серйозне завдання — як по-іншому впливати на внутрішні процеси", — міркує Постернак.

Не менш слабке місце серед заявлених пунктів — судова реформа. Питання переатестації суддів не доведено до логічного завершення, а гучний корупційний скандал з екс-головою Верховного суду Князєвим укотре засвідчив недосконалість спроб реформувати систему.

Попри низку проблем, українська влада, на думку експертів, не налаштована продовжувати довоєнний курс. Про це свідчать низка показових антикорупційних справ, які вказують на наявність нової установки, спрямованої на реальні дії. І хоча серед низки політиків і чиновників зберігається ілюзія, що якщо Київ виконає реформи 50 на 50, США та європейські країни не відмовляться від фінансової підтримки України, такі міркування помилкові. Захід, у зв'язку з війною, відчуває певну втому від України, вважають експерти. Уряд США, як і європейські лідери вкладають значні кошти своїх платників податків, щоб підтримати Київ, а тому їм необхідно підкріпити свої дії конкретним результатом.

"Їм потрібен переможний кейс, чому вони витрачають гроші своїх громадян на іншу країну. Тому я не думаю, що Захід поставиться з розумінням до половинчастості реформ. Занадто високі репутаційні ризики для еліт. Тому Україна має кришталево чисто пройти цей процес. І апелювати до того, що у нас війна — більше не вийде", — резюмує Постернак.

Фокус раніше детально розбирав, чому Західні країни прямо або опосередковано продовжують торговельні відносини з Росією, допомагаючи РФ конвертувати гроші в зброю для війни проти України.

Фокус також писав, як складні відносини з Польщею можуть стати на шляху України до ЄС.