Оператори БПЛА під ударом: пілоти дронів стали топцілями армії РФ, як їм захиститися від атак

Ударні та розвідувальні дрони перетворилися на одне з основних озброєнь у повномасштабній війні Росії з Україною. Запущений у небо маленький апарат знищує техніку вартістю кілька мільйонів доларів. Саме тому оператори БПЛА стали пріоритетними цілями двох армій, йдеться в репортажі журналу The Economist.

Запуск дронів залишає так звані "електронні сліди". Якщо пілот не проявить обережності, противник завдасть удару у відповідь, пояснює журналістам командир 47-ї української бригади на псевдо "Хаммер".

Щойно росіяни виявлять керовану станцію, вони стріляють практично з усього, що є. У хід ідуть ударні безпілотники, високоточна артилерія, міни і бомби, що планують. Іноді на "полювання" висуваються і диверсійні групи.

На думку іншого командира, пілоти дрона — пріоритетніші цілі, ніж снайпери.

"Багато хто хоче стати пілотами дронів, думаючи, що ця робота безпечніша і далі від бойових дій. У реальності керувати БПЛА надзвичайно небезпечно", — наголосив військовий.

Полювання за пілотами. Як маскувати станції пусків БПЛА

Безпілотники запускаються і управляються переважно з нерухомих об'єктів. У разі старту з пікапів або інших автомобілів, доводиться зупинитися і доводити їх до цілей, сказав Фокусу координатор групи "Інформаційний спротив", військовий експерт Олександр Коваленко.

"Бажано керувати в критих об'єктах, оператор буде більше захищений. Методики виявлення позицій з урахуванням специфіки характеристик БПЛА давно вироблені і застосовуються ЗСУ і ЗС РФ. За дальністю сигналу можна встановити, в якому радіусі діє апарат", — пояснив експерт.

Російські та українські війська полюють за машинами і станціями управління розвідувальних та ударних апаратів. Станції можуть розташовуватися на відстані до 20 кілометрів від фронту, додає військовослужбовець, засновник проєкту A.Drones Юрій Касьянов.

У мережі з'являються відео ударів по станціях управління ЗСУ російськими "Ланцетами". А українські дрони легко знищують пункти запусків "Орланів". І таке полювання стало рутиною війни, розповідає фахівець.

"Установки управління з операторами відстежують системи-пеленгатори за радіохвилями від пристроїв. Важливо замаскувати антену, що передає сигнал управління або отримує відео, оскільки вона випромінює електромагнітні хвилі", — продовжив військовий.

Противник не бачить старт дрона з великої відстані, це все одно що помітити муху або птаха на відстані 15–20 кілометрів. Тому місце старту найменше маскують, вказує Касьянов.

За оцінками Олександра Коваленка, пілоти дронів — особлива військова професія з властивими їй ризиками. Порівнювати їх із піхотинцями, які штурмують позиції окупантів біля Роботиного, або з танкістами, що обороняють Авдіївку, некоректно.

"Дика боротьба". ЗС РФ створюють перешкоди дронам ЗСУ

За даними The Economist, росіяни оснащують танки й артилерію засобами перешкод, створюючи високоенергетичні поля навколо техніки. Атака дронами таких об'єктів перетворюється на складне і часом нереальне завдання. Українські підрозділи поки що не мають аналогічних технологій, підкреслили автори.

Командир із позивним "Майор", який пілотує БПЛА з позиції за кілька кілометрів від Роботиного, каже, що працює без будь-яких засобів електронного захисту.

"Інтуїція — єдине, що має значення в цій дикій боротьбі", — акцентує він увагу.

Ворожа армія окремо стежить за шляхами підвезення безпілотників, їхньою комплектацією бойовою частиною і складами. Крім комплексів РЕБ, у ЗС РФ у невеликій кількості є обладнання, що обчислює джерело пуску дронів за каналом зв'язку, розповіли Фокусу військові експерти.

Нагадаємо, ЗСУ проводять успішні бойові операції з морськими дронами проти Чорноморського флоту РФ. Військові з Китаю та Ірану уважно вивчають цей досвід.

Фокус писав про успішну спецоперацію СБУ і Військово-морських сил проти російського носія крилатих ракет "Буян" і корабля "Павел Державин". По цілях вдало відпрацювали морські дрони.