Мають вирішувати українці: чому влада заговорила про можливий референдум про закінчення війни

Військово-політичне керівництво країни налаштоване воювати, оскільки сісти за стіл переговорів із РФ не дозволяє слабка переговорна позиція. Таку думку озвучив в інтерв'ю Наталії Мосейчук голова фракції СН, нардеп Давид Арахамія.

"Я вважаю, як би не закінчилася війна, окрім перемоги, це все має проходити через референдум. Якщо хтось щось буде підписувати, і це треба буде ратифікувати в парламенті, там один одного вб'є. Ці речі потрібно робити через референдум. Якщо народ скаже робити так, я проголосую, не дивлячись, свою думку засуну подалі. А якщо скажуть: "депутати вирішуйте" — я не відчуваю сил вирішувати і когось агітувати. Це питання індивідуальне кожного громадянина", — сказав Арахамія.

Політик додав, що навесні 2022 року, коли українська делегація їздила до Стамбула на переговори з російською стороною, РФ готова була завершити війну за умови, що Київ погодиться на нейтралітет у питанні вступу до НАТО. Однак на це не пішли, оскільки не було гарантій безпеки. На сьогодні, за словами політика, у країні немає плану, як далі вести війну, скільки людей потрібно мобілізувати, як провести демобілізацію.

"Якщо взяти зараз план війни — ми чекаємо його в комітеті багато часу. Ми не військові, ми цивільний контроль. Генеральний штаб має порахувати, скільки людей потрібно, стільки грошей. Такого плану ні в кого немає", — зазначив нардеп.

Тестують суспільство

Чинна влада і раніше використовувала механізм референдумів. Один із найвідоміших прикладів — "п'ять запитань президента" 2020 року під час місцевих виборів. В Офісі президента ініціативу називали "кроком до прямої демократії", який допоможе дізнатися, що насправді думає народ щодо важливих соціально-політичних питань.

Серед питань, які цікавили владу, були, зокрема, використання Україною гарантій безпеки, позначених Будапештським меморандумом, для відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності, а також вільна економічна зона на території Донецької та Луганської областей.

Референдум під час виборів не отримав позитивного відгуку в суспільстві. І команда президента на певний час забула про випробувану технологію.

Відтоді найпоширенішим інструментом "прямої демократії" стали періодичні "вкидання" дискусійних тем на суд українців. За словами політичного експерта Ігоря Рейтеровича, щоб вивчити настрої суспільства, представники влади роблять заяви, потім чекають деякий час, якою буде реакція. Після чого ухвалюють рішення, як діяти далі. Яскравий приклад — нещодавній соціальний резонанс, викликаний розмовами про проведення виборів президента 2024 року під час війни.

"Суспільству запропонували обговорити тему, соціологи заміряли настрої — виявилося, понад 80% проти, і за кілька днів президент сказав, що ніяких виборів не буде. Те ж саме роблять із темою майбутніх переговорів із Росією. Це спроба протестувати, як суспільство сприймає подібну ідею. Влада не знає, як завершити війну, і намагається перекласти відповідальність", — пояснює слова Давида Арахамії про необхідність провести референдум Рейтерович.

Політичний аналітик Олег Постернак вважає, що найсильніша переговорна позиція України була навесні 2022 року, коли делегація з Києва вирушила на переговори до Стамбула. Тоді російська сторона була готова вийти з окупованих після 24 лютого 2022 року територій в обмін на нейтралітет у питанні вступу України до НАТО.

"У квітні минулого року Росія була готова деокупувати Херсонську та Запорізьку область. Це було зрозуміло з інформаційних заяв. Гостро стояло питання щодо Криму і Донбасу. Чи були це вигідні для України умови? Якщо велися розмови про угоду, значить були. Однак у травні — чи то під впливом Бориса Джонсона, чи то через внутрішні очікування, що зможемо військовим шляхом досягти успіхів, усе змінилося. Ставку зробили на контрнаступ 2023 року. Але успіхи виявилися доволі скромними. Тепер на тлі непорозуміння між Головкомом і ОП влада вирішила почати тестувати ідею потенційного миру. Не кажучи про це прямо", — зазначає Постернак.

Соціологія може змінитися

Керівництво країни, на думку співрозмовників Фокусу, входить у гостру фазу. Втома суспільства на тлі можливого скорочення допомоги з боку Заходу і радикально налаштованої військової верхівки змушує шукати вихід із ситуації, що склалася. Політики вивчають різні варіанти розвитку подій. Зокрема — стежать, яку реакцію суспільства викличуть опосередковані заяви про те, що результат війни мають вирішувати самі українці.

Як показує соціологія, понад 80% людей вважають, що перемога настане після звільнення всіх окупованих територій України. При цьому, на думку директора КМІС Володимира Паніотто, розуміння "перемоги" сформувалося під впливом двох чинників — успіхів ЗСУ на фронті та інформаційної політики, що транслюється через ЗМІ. Наразі українці відчувають певне розчарування в результатах контрнаступу, що, ймовірно, теж впливає на розуміння перемоги.

За словами Рейтеровича, громадська думка може змінюватися під впливом різних чинників. Зокрема заяв, що в країні немає плану для подальших дій.

"Найближчим часом влада може запитати — чи згодні українці вирішувати через референдум питання про початок переговорів. Якщо більшість скаже — так, можна далі працювати в цьому напрямку", — каже експерт.

Політолог вважає, що українці поки що не готові до розмов про мирні переговори з РФ із втратою окупованих територій, зокрема Криму та Донбасу. Тому тестування може розтягнутися на тривалий період, а рішення ухвалюватимуть ближче до літа наступного року або пізніше.

Фокус раніше писав, що згідно з соціологією, кількість прихильників мирних переговорів з Україною в Російській Федерації вперше за час повномасштабної війни перевищила кількість тих, хто виступає за продовження бойових дій.

Також Фокус писав, що в Україні, як і раніше, немає чіткого розуміння, чим має завершитися війна — перемир'ям чи капітуляцією ворога. Експерти вважають, що найкращим сценарієм була б капітуляція Москви. У такому разі контроль над ядерною зброєю перейшов би до міжнародної спільноти.