Де п'ять запитань від президента? Рік тому, у день виборів, "слуги народу" опитували українців

Народне опитування Зеленського. 5 питань Зеленського
Фото: Фото: Gettyimages | В Офісі президента ініціативу "5 питань" назвали кроком до прямої демократії

Чому команда Зеленського більше не проводить всеукраїнських опитувань населення й де застрягли результати минулорічного анкетування.

Рік тому під час місцевих виборів 25 жовтня Володимир Зеленський запропонував українцям відповісти на п'ять запитань, які "раніше їм ніхто не ставив". В Офісі президента ініціативу назвали кроком до прямої демократії, який допоможе дізнатися, що насправді думає народ щодо важливих соціально-політичних питань. Ніяких юридичних наслідків результати опитування не допускали. Незважаючи на це, політики й експерти сперечалися про законність президентської ініціативи, спробу вплинути на виборчий процес і те, що глава держави скористається результатами, щоб тиснути на Верховну Раду та проводити зручні для своєї команди законодавчі ініціативи. Що ж вийшло?

"Хочу відчути народ": для чого було потрібне всеукраїнське опитування президента

Місцеві вибори-2020 традиційно не викликали великого інтересу в українців порівняно з парламентськими. Експерти прогнозували низьку явку, яку погіршували карантинні заходи на виборчих дільницях через пандемію коронавірусу. Президентській партії "Слуга народу" після блискучої перемоги на парламентських виборах-2019 потрібно було показати результат на місцевих. Тому в Зеленського придумали вдалу піар-технологію.

"П'ять запитань від президента були способом мобілізації виборців 18-30 років. Більшість критикувала такий підхід, але, з точки зору політтехнологій, це дуже успішна тема. Вона підвищила явку для СН у великих містах і дозволила владі вперше обкатати форму прямої роботи з виборцем", — говорить Фокусу Олег Постернак, політтехнолог.

Критикували всеукраїнське опитування президента багато в чому за недбалий підхід до організації. Анкетування проводили паралельно з місцевими виборами. Волонтери в білих накидках із написом "5 питань від президента" стояли на вулиці поруч із виборчими дільницями, тримаючи в руках стопку бланків. Заповнити анкету міг кожен охочий. Інформацію про учасників ніде не фіксували, тому одній людині могли видати кілька бланків, щоб "зробити статистику", — так волонтери відповідали на питання незалежних спостерігачів руху "ЧЕСНО". Урни, куди кидали заповнені бланки з відповідями, не були захищені.

Володимир Зеленський, 5 питань Зеленського
Народовладдя — це те, що президент обіцяв у своїй передвиборчій програмі
Фото: Скріншот

Українцям пропонували відповісти "так" або "ні" на запитання, які стосувалися довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах, вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей, скорочення кількості народних депутатів до 300, легалізації канабісу в медичних цілях для зниження болю в тяжкохворих і використання Україною гарантій безпеки, позначених Будапештським меморандумом, для відновлення державного суверенітету й територіальної цілісності.

За словами Володимира Зеленського, народовладдя — це те, що президент обіцяв у своїй передвиборчій програмі. "Такі питання для мене дуже важливі особисто. Я хочу відчути народ", — пояснював він доцільність ініціативи.

За інформацією штабу СН, в анкетуванні взяли участь близько 5 млн осіб. Проміжні результати порахували на наступний день після виборів — більшість опитаних українців підтримали чотири питання з п'яти. З довічним терміном за корупцію погодилися 81,9% тих, хто проголосував, скорочення депкорпусу підтримали 89,4%, легалізацію канабісу — 64,8%, Будапештський меморандум — 72,2%. Не підтримали українці вільну економічну зону на Донбасі — 47% проголосували проти.

"5 питань від президента": просто технологія?

Опитування проводили, щоб врахувати думку українців. Тому відразу після оприлюднення результатів у президентській політсилі зазначили, що найпростіше за скорочення депутатського корпусу до 300 осіб проголосувати в залі Верховної Ради.

"У нас лежить на другому читанні повернений із Конституційного Суду проект змін до Конституції, який визнаний КС таким, що відповідає Основному Закону. Його можна голосувати. Далі питання до колег: хто, незважаючи на 90% підтримки цієї ідеї в народі, якось намагатиметься ухилитися від голосування за цю ініціативу?" — говорив тоді Олександр Корнієнко, голова партії СН.

Співрозмовники Фокуса у фракції СН відзначають, що для ухвалення закону про скорочення депкорпусу не вистачає політичної волі. У багатьох депутатів присутній страх не пройти до Верховної Ради на чергових парламентських виборах, які, згідно з новим Виборчим кодексом, повинні відбуватися за відкритими списками. І хоча законопроект про скорочення числа депутатів ухвалили в першому читанні в лютому 2020 року — тоді була потрібна підтримка 226 депутатів, — з того моменту він припадає пилом в Раді. Щоб прийняти документ у другому читанні, потрібно заручитися підтримкою конституційної більшості. Але 300 голосів за законопроект у Верховній Раді немає. А виносити його в зал для того, щоб провалити в другому читанні після всього пройденого шляху, як говорив ексспікер ВР Дмитро Разумков, — дурість.

"Такі питання для мене дуже важливі особисто. Я хочу відчути народ"

Володимир Зеленський

"У колі політиків ідея не користується популярністю. А ось у народі, навпаки, вона не тільки популярна, але й раціональна. Цифра 450 депутатів розраховувалася так: один депутат на 100 тис. населення. Зараз нас напевно менше, ніж 45 млн", — зазначає в розмові з Фокусом Андрій Золотарьов, політтехнолог. За результатами електронного перепису населення, ініційованого ексміністром Кабміну Дмитром Дубілетом, станом на 1 грудня 2019 року в Україні проживало 37,29 млн осіб, не враховуючи тимчасово окупованих територій Донецької й Луганської областей та Криму.

Важливо
Трава спотикання. Чому Рада не ухвалила закон про використання канабісу в медичних цілях

Легалізація медичного канабісу — ще одна ініціатива, яку депутати збиралися провести після президентського опитування, але провалили. У п'яти питаннях від Зеленського її підтримали 65% опитаних. За словами голови фракції СН Давида Арахамії, питання про легалізацію медичної марихуани ще повернуть до Верховної Ради. Але експерти кажуть, що на сьогодні ця тема не така значуща, як передвиборча обіцянка президента про скорочення депкорпусу або закон про олігархів, тому її не чіпають.

Опитування повернеться — у ситуації політичної кризи

Довічний термін для корупціонерів, за який проголосували українці в опитуванні Зеленського, був чистим популізмом, який народ зустрів би оплесками. Але подібні заходи не пройшли б через ВР і не знайшли б розуміння у Венеційській комісії, оскільки довічне ув'язнення за корупцію в Європі не практикують, зазвичай тюремні терміни варіюються від 5 до 20 років.

Навіщо українців запитували про Будапештський меморандум і як у президента планували використовувати ці результати, залишається загадкою. Глава МЗС Дмитро Кулеба відзначав, що питання було потрібне для того, щоб вивести на новий рівень "предметну розмову" про гарантії безпеки для України. На його думку, найкращою гарантією безпеки було б членство України в НАТО. Тобто приблизно українців запитували про членство в НАТО й інші інструменти гарантії безпеки. Але запитання сформулювали так розмито, що навряд чи ті, хто підтримав цей пункт, до кінця розуміли, про що йшлося.

Важливо
"Пандора" відкриває свій ящик. Які ще секрети Зеленського стануть відомі українцям

"Ми занадто перебільшуємо значущість опитування. Це була точкова успішна технологія. Але механізм зв'язку (між відповіддю та подальшою законодавчою ініціативою) не вироблений, не узаконений, звідси низька результативність", — зазначає Олег Постернак.

Протягом року команда президента не згадувала про випробувану минулої осені технологію. Хоча Володимир Зеленський і говорив, що ніщо не заважає щотижня або щомісяця питати думку народу з важливих питань.

Експерти вважають, що президент ще повернеться до цієї теми, можливо, в ситуації політичної кризи, теоретично — якщо постане питання про позачергові вибори Верховної Ради або другий президентський термін.