"Пандора" відкриває свій ящик. Які ще секрети Зеленського стануть відомі українцям

Чи почуємо ми новорічне звернення Зеленського, яке починається словами: "Je Suis Panama" і закінчується традиційним — "Яка різниця"?

Кілька років тому відомий французький сатиричний журнал Charlie Hebdo вийшов із обкладинкою, присвяченою "панамському досьє".

Карикатуристи дуже тонко вловили суть "глобального відмивання" грошей через офшори — "фіскальний тероризм".

Але також тонко вони визначили і ставлення політичних "еліт" до "деофшоризації", написавши на плакатах учасників офшорного параду саркастичні фрази: "Вже боюся" і "Ви не зміните наш спосіб життя".

Неурядова організація Tax Justice Network (доповідь The Price of Offshore Revisited) ще у 2012 році оцінила суму капіталів, які були виведені з різних країн в офшорні зони в $21 трлн.

А це ні багато ні мало — суверенний борг США та значно більше, ніж річний бюджет Америки, Китаю або ЄС.

Але це станом на 2012-й рік. Зараз ця сума напевно перевищила 200 млрд.

Беремо мінімальний коефіцієнт податкового перерозподілу в 0,3 і отримуємо 60 млрд. дол.

Сума, майже порівнянна з розміром прямих іноземних інвестицій, які прийшли в Україну за всі роки незалежності. І це більше, ніж ми сумарно отримали від МВФ і Світового банку.

Важливо

Брехати і красти. Чому українські еліти 30 років не можуть позначити чіткі цілі для країни

Гарна ілюстрація того факту, що корупція дорівнює борговій залежності країни в іноземній валюті.

У своїх статтях я давно звернув увагу на правило "трьох років". Максимальна корупція в Україні формується на третій рік перебування при владі тих чи інших політичних груп.

Це доводить і теза про те, що п'ятирічні політичні цикли занадто довгі для нас — максимум 3 роки.

Візьмемо платіжний баланс. У 2010-му виведення капіталу з України склало 6,7 млрд. Але вже у 2013-му ця цифра зросла до 10,8 млрд. дол.

При цьому, у 2010-му темп зростання ВВП був на рівні 3,8%, а у 2013 — 0%.

Беремо 2015-й: виведення капіталу 1,9 млрд. (спрацювали обмеження). Зате у 2018-му — вивід склав уже 8 млрд. (за мінусом реінвестицій), майже повернувшись до показників 2013-го.

При цьому ми продовжуємо клянчити гроші по всьому світу.

У 2021-му тільки за підсумками січня-серпня цей показник склав уже більше 7,5 млрд (мінус реінвестиції). Працюють професіонали.

Не здивуюся, якщо новий пік виведення капіталу доведеться на 2022-й рік, підтвердивши "правило трьох років".

Важливо

Пандора нашого Кварталу. Чому не можна боротися з олігархами, ховаючи гроші в офшорах

І це ми говоримо про легальне виведення грошей із країни, а додайте сюди нелегальний.

В офшору є два основні функціональні призначення: ухилення від сплати податків у себе на батьківщині та приховування приналежності активів, коли не можна встановити кінцевих бенефіціарів.

Експерти "типу Лещенко" будуть вам, звичайно, розповідати про "хороші офшори".

Так, є й такі, але їх правильніше називати корпоративними хабами — вони застосовуються для того, щоб твою власність на батьківщині не "викрутили". До таких хабів можна віднести Кіпр і Нідерланди.

Нерухомість на Заході купують через офшор, щоб: а) приховати походження грошей; б) приховати реального власника.

Як тільки в Україні почалася амністія капіталів за версією Зеленського, я відразу назвав дві її неафішовані мети.

Перша — залізти в доходи майбутніх періодів простих українців (заробітчан і самозайнятих) за допомогою застосування непрямих методів оцінки доходів і контролю за витратами.

Друга, не менш важлива, — відмивання грошей, необхідних політичним "елітам" для підтримки звичного способу та рівня життя.

Як це відбувалося раніше?

Потрібен особистий чартер, потрібно купити квартиру в Лондоні або оплатити шопінг дружини в Мілані — платимо за рахунками зі своєї офшорки, наприклад, у BVI.

Важливо

Ящик Пандори. Чи поховає кар'єру Зеленського офшорний скандал

Але робити це з кожним роком стає важче: фінансовий моніторинг, обмін податковою інформацією, звітність з контрольованих іноземних компаній. Загалом, обклали BEPS-ом з усіх боків, як прапорцями. Потрібно терміново легалізуватися.

Те, що легалізація не розповсюджена на політиків, — не проблема. Легалізуються на друзів і кумів.

Сумарно виведення капіталу з України коштував нам приблизно 60 млрд. дол. бюджетних надходжень, а тепер самі вирішуйте, зло це чи не зло.

Особисто для мене феномен "чистоти Зеленського" завжди був феноменом абсурду.

Ще у 2019-му для мене було загадкою, чому його не торпедують офшорною історією, про що я й говорив у своїх виступах. Але, мабуть, всьому свій термін.

З моральної точки зору, ця торпеда може бути й сильнішою, але час її не настав.

Подібні "торпеди" породжують порочне коло залежності наших політичних "еліт" від зовнішніх груп впливу.

Так, корупція є скрізь. Але в азійських країнах чиновники беруть підношення з прибутку за супровід бізнеспроектів інвесторів, щось на зразок адміністративних послуг.

А в нас інвесторів обдирають як липку "зі збитків", тобто зі стартових витрат, обілечуючи на "вході".

Відмиті гроші у світі вкладають у нові проекти у себе на батьківщині. А у нас — у покупку політичної влади для захисту тіньових доходів або в придбання економічних рент. Відчуйте різницю.

Кругова порука політичних "еліт" має такий вигляд: брудний капітал в Україні дорівнює "чистій" політичній владі.

Спроби робити ставку в політиці на нових осіб призвели до реінкарнації та посилення старих проблем: корупції, відтоку капіталу.

Думаєте, ті ж Притула або Вакарчук за свої виступи завжди брали тільки офіційні гонорари?

Особисто в мене, у зв'язку з оприлюдненою інформацією, усього одне запитання до Зеленського: скільки з виведених в офшори 41 млн. дол. вкладено в реальний сектор економіки України?

Не у фільми або шоу і не в ОВДП, а саме в реальну економіку.

Режисер у Голлівуді може знімати фільми, отримувати доходи, відмивати їх у венчурному фонді на Кайманах, але в підсумку він вкладе ці гроші в акції американських компаній або цікавий стартап. Як правило.

А оточення Зеленського, за даними ЗМІ, купувало квартири на Бейкер-стріт у Лондоні.

Один із фігурантів — Сергій Шефір, помічник президента України, на якого, за дивним збігом обставин, нещодавно здійснювали замах.

У зв'язку з цим набагато чесніше було б балотуватися Зеленському на пост мера Лондона, а Шефіру — бути його радником із містобудування.

Куди інвестуєш — там і робиш політичну кар'єру.

А поки в нас діє правило, яке я нещодавно сформулював так: поки політичні "еліти" будуть заробляти тут і витрачати "там", прості українці зароблятимуть "там" і витрачати на свої сім'ї "тут".

Першоджерело.