Від 3 до 14 років: як довго європейські країни вступали до ЄС і скільки чекатиме Україна

У середині 1990-х Фінляндії, Швеції та Австрії знадобилося всього три роки, щоб стати членами Євросоюзу. А Туреччина веде переговори з 2005 року і як і раніше — безуспішно. Ісландія стала єдиною країною, яка відкликала заявку на вступ до ЄС у 2015 році. А Велика Британія — єдиною, хто вийшов з Євросоюзу 2020 року.

14 грудня Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів із двома кандидатами на вступ до Євросоюзу — Україною та Молдовою. Фокус розбирався, скільки часу знадобилося іншим країнам, щоб стати частиною ЄС.

Сполучені штати Європи

Ідея об'єднати повоєнну Європу за принципом США належала Вінстону Черчиллю. 19 вересня 1946 року у своїй знаменитій промові в Цюрихському університеті він запропонував створити "Сполучені штати Європи". У 1949 році з'явилася Рада Європи. А ближче до 1970-х сформувалося Європейське співтовариство, членами якого стали Франція, ФРН, Нідерланди, Люксембург, Італія, Бельгія, Велика Британія, Ірландія, Данія.

До 1990-го року до них приєдналися Греція, Португалія, Іспанія. А 1992 року держави, що входять до Європейського співтовариства, підписали Договір про створення Європейського союзу.

Через три роки, у 1995-му, до ЄС вступили Австрія, Фінляндія, Швеція. А 2002 року Європейська комісія рекомендувала приєднати до союзу відразу 10 держав-кандидатів: Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Словенію, Кіпр, Мальту. Вони стали членами ЄС 2004 року, пройшовши довгий шлях.

Угорщина подала заявку на вступ до Євросоюзу 1994 року. Лише через чотири роки, у 1998 почалися переговори. А ще через шість років — країна стала повноправним членом ЄС.

З Естонією переговори стартували в 1997 році. Того ж року питання вступу до Євросоюзу почали обговорювати з Чехією, Словенією, Польщею та Кіпром. Процес тривав сім років.

З Латвією і Мальтою переговори стартували 1999 року — через п'ять років обидві країни стали членами ЄС.

Кіпр подав заявку на вступ до Євросоюзу в 1990 році. Через вісім років, у 1998-му, стартували переговори, на які пішло ще шість років. Таким чином, весь процес приєднання Кіпру до ЄС зайняв 14 років .

1 січня 2007 року до Європейського союзу приєдналися Болгарія та Румунія. Обидві країни подали офіційну заявку на членство в ЄС у 1995. Переговори стартували у 2000 році, на них пішло сім років.

Хорватії знадобилося десять років, щоб приєднатися до Євросоюзу. Країна подала заявку на членство у 2003 році, у 2005 році — стартували переговори. У 2013 році Хорватія вступила до ЄС.

Довгий шлях до ЄС

Дев'ять країн на сьогодні мають статус кандидата на вступ до ЄС. Серед них — Албанія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Чорногорія, Україна та Молдова.

Для вступу до ЄС країна-кандидат має відповідати Копенгагенським критеріям. А саме — дотримуватися демократичних принципів, принципів поваги прав людини, а також принципу правової держави. Кандидат повинен мати конкурентоспроможну ринкову економіку, а також загальні правила і стандарти ЄС, включно з прихильністю цілям політичного, економічного і валютного союзу.

Найдовшим і найскладнішим експерти називають шлях Туреччини до ЄС. Країна подала заявку про приєднання до Європейського співтовариства, яке пізніше трансформувалося в Європейський союз — 1987 року. З 1999 року Туреччина — кандидат у члени ЄС. А з 2005 — веде переговори. Однак рішення щодо членства Туреччини в ЄС відкладають 18 років.

Прихильники Анкари вважають, що Туреччина посилить позицію Європейського Союзу в ролі глобального геостратегічного гравця. Зрештою, країна має у своєму розпорядженні другі за величиною в НАТО збройні сили, а також значні економічні ресурси. Противники впевнені, що Туреччина не дотримується ключових принципів ліберальної демократії.

В Анкарі зазначають, що камінь спотикання — не лише демократичні цінності, а й віросповідання. Турки сповідують мусульманство, а Європейський союз, який не бажає приймати Туреччину, — "християнський клуб", закритий для інших країн.

Туреччина, не єдина країна, з ким Євросоюз веде тривалі переговори. З Північною Македонією членство в ЄС обговорюється з 2005 року, з Чорногорією — з 2010-го, з Сербією — з 2012-го.

Серед кандидатів на вступ до ЄС з 2020 року — Албанія, з 2022-го — Боснія і Герцеговина.

Варто зазначити, що не всі європейські країни прагнуть бути частиною ЄС. Так Ісландія подала заявку 2009 року, але в травні 2013 року — заморозила переговори, а 2015 року — відкликала заявку. Серед причин називали питання квотування на вилов риби, а експерти стверджували, що ЄС залишається привабливим "тільки для бідняків або незгодних із реформами", тоді як острівна держава міцно стоїть на ногах.

У 2020 році ще одним шоком для європейського співтовариства став брексит у Великій Британії. Процесу передував референдум 2016 року, на якому 51,9% британців проголосували за вихід країни з ЄС.

Не раніше 2030 року

Переговори про членство в ЄС займають роки, а на будь-якому з етапів процес можуть блокувати, як це сталося з Болгарією, яка перешкоджає вступу до ЄС Північної Македонії. Нещодавно британська газета The Times опублікувала статтю, автори якої вважають, що Україна навряд чи вступить до Євросоюзу до 2030 року. Головною перешкодою стане війна і бідність у країні.

Експерти зазначають, що сім років на шляху до ЄС за умови завершення війни в найближчому майбутньому — найкращий сценарій для України. Шлях до Євросоюзу буде тернистим. Адже попереду на Київ чекають важкі, болючі реформи та кризові моменти.

За словами політичного аналітика Олега Постернака, у процесі переговорів до України буде багато запитань. По-перше, правовий бік — Україна за багатьма пунктами синхронізувала національне законодавство з європейським, проте є питання, які залишаються відкритими.

Непростими будуть економічні реформи. Зокрема, податкового та митного законодавств. Крім того, ЄС і сам перебуває в процесі реформування. Ситуація з Угорщиною, яка останнім часом зловживає правом вето, показала, що єдність усередині ЄС — крихка. Реформа Лісабонського договору, про яку раніше міркували експерти, може розтягнутися на роки.

"Німеччина, Італія, Франція втомилися від того, що такі "економічні карлики" як Угорщина блокують ініціативи, і вони змушені вести з ними тривалі переговори, будучи локомотивами економіки ЄС", — говорив Фокусу політолог Ігор Рейтерович.

На думку Постернака, Україна не стане членом ЄС у її нинішньому вигляді, а тому процес реформування вплине на нашу євроінтеграцію.

"Попереду на нас чекає ухвалення переговорної рамки в березні 2024 року на саміті ЄС. Щоразу Угорщина та інші країни можуть гальмувати переговорний процес з Україною. Будуть виникати кризові моменти з кожною з країн, через політичні та економічні розбіжності. Це буде тривалий, важкий, болючий суперечливий процес. Тому сім років — це оптимістичний сценарій", — каже Фокусу експерт.

Постернак додає, що доля Туреччини, яка 18 років намагається стати членом ЄС, не спіткає Україну.

"Туреччина — авторитарна країна з іншою культурною та історичною канвою. Україна не схожа на Туреччину. Ми західноєвропейська країна. Але поки що в ЄС немає консенсусу. [Прем'єр-міністр Угорщини Віктор] Орбан і [Прем'єр-міністр Словаччини Роберт] Фіцо вважають, що Україна не готова, через процвітаючу корупцію в країні. А ці питання можуть не вирішити і за сім років", — зазначає політолог.

Фокус раніше писав, чому Угорщина продовжує ставити палиці в колеса Україні на шляху до ЄС .

Фокус також розбирався, чому європейські політики симпатизують Кремлю і як цим користується Москва.