Розділи
Матеріали

Чиновники, прокурори та поліцейські підуть в армію? Як зміниться мобілізація в Україні

Тимур Савін
Фото: УНІАН | Фото ілюстративне. Поліцейські регулярно здають норми з фізпідготовки, стрільби та проходять медкомісію

У Верховній Раді хочуть показати суспільству "справедливість" і почати набирати в армію держслужбовців і правоохоронців. Експерти впевнені, що силовики краще підійдуть для піхоти, ніж непідготовлені цивільні, але якщо всіх їх вивести на фронт, злочинність на вулицях зросте. Фокус з'ясував, наскільки ініціатива політиків поліпшить можливості ЗСУ.

У великому законопроєкті про мобілізацію в Україні може з'явитися норма, що дає змогу набирати в армію держслужбовців і правоохоронців. Нардепка Мар'яна Безугла показала новий варіант "чернетки" майбутнього документа, що передбачає позбавлення права на відстрочку під час постановки на військовий облік для деяких категорій громадян.

Якщо нардепи проголосують, а президент України підпише законопроєкт у цій редакції, держслужбовці, правоохоронці, прокурори та співробітники Державної виконавчої служби, що входить до структури Міністерства юстиції України, повинні будуть з'явитися у військкомати.

Зазначимо, що схожі ідеї раніше висловлювали українські військові. Боєць Дмитро Глущенко з позивним "Сірко" пропонував скоротити до 60% чоловіків-призовників у місцевих радах і адміністраціях, у прокуратурах і відділах поліції залишити 20% штату, а решту — на фронт.

Опитані Фокусом експерти говорили також про "роздуту" структуру Міністерства внутрішніх справ, у штаті якого значаться до 300 тисяч осіб. Перегляд кадрової політики в МВС дасть можливість організувати кілька бригад для наступу.

"Силовики підуть у піхоту і штурмові підрозділи"

У реальності масово відправити правоохоронців на фронт не вийде. Після позбавлення права на відстрочку під час постановки на військовий облік, у них, як і в інших чиновників, можуть з'явитися квоти на бронювання від призову. Уряду потрібно лише ухвалити потрібні підзаконні акти, сказав Фокусу ветеран АТО, колишній командир роти батальйону "Айдар" Євген Дикий.

"Прибрати автоматичну відстрочку від призову — правильна ідея, але після встановлення квот одна частина силовиків і чиновників отримає 100% броні, інша — 50%, а третя — 30%. Виходить нерівномірний розподіл", — міркує військовий.

Практично всі силовики підійдуть для служби в піхоті, тому ними слід комплектувати бойові частини. Багато хто має вищу освіту і звання офіцер. Також працівники прокуратур і поліцейські регулярно здають норми з фізпідготовки, стрільби та проходять медкомісію. Вони не є військовими, але їхній базовий рівень підготовки все одно кращий за будь-якого середнього мобілізованого цивільного, додає він.

Однак за тотальної мобілізації поліцейських і прокурорів з'явиться ризик кратного збільшення злочинності. Наприклад, експертів-криміналістів просто так не відправиш на фронт, інакше зупиниться вся система розслідування злочинів, підкреслює ветеран.

Державі слід гнучко реагувати на військові виклики та швидко вирішити, скільки і яких силовиків мобілізувати.

"Чи залишити 250 тисяч у тилу і забрати воювати 50 тисяч, чи навпаки вибудувати пропорцію. Така сама ситуація з прокурорами і співробітниками виконавчої служби. Якщо ми з поліцейських і держслужбовців зробимо близько 100 тисяч військових, це вже серйозна цифра", — підсумував Дикий.

Чиновники рятуватимуться від армії. Кумівство в держорганах посилиться

Усі посади правоохоронців в умовах повномасштабної війни потрібно переглянути, адже ці люди дійсно краще підготовлені до фронту, вважає ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

"Логіка в цій ідеї є, але ж правоохоронці теж виконують низку необхідних для тилу функцій. Суспільство також вимагає справедливості: чому одних тягнуть силою до військкоматів, а інші мають "індульгенції" від призову? Подивимося, чи вдасться нардепам ухвалити таку норму", — коментує Фокусу Гетьман.

Набір великої кількості держслужбовців у ЗСУ далеко не означає приплив якісних новобранців. Необхідно враховувати набір їхніх професійних функцій, щоб повністю не розвалити систему держуправління.

"Мобілізувати чиновників цілком реально: одні посади можна скоротити, а інші — об'єднати. Варто розуміти, що держслужбовці — це широка категорія і декого ви просто не заміните через функціональні обов'язки та досвід. Тому в майбутньому законі варто прописати ранг і посади чиновників, які підлягають призову", — пояснює він Фокусу.

У разі мобілізації чиновників неодмінно загостриться питання зловживань: є ризик, що служити відправлять звичайних працівників адміністрацій чи міністерств, а начальники відділів і заступники голів органів залишаться на місцях.

"Військові попросять керівництво органу подати списки співробітників на мобілізацію. Начальник навряд чи себе впише туди, кумівство і корупційну складову нікуди не дінеш", — підсумував Гетьман.

Фокус раніше писав про доходи, які отримали українські чиновники за останні два роки. Голови та заступники обласних військових адміністрацій, а також керівники військкоматів нажили елітну нерухомість і мільйони гривень під час великої війни з Росією.

Нагадаємо, українські топчиновники не можуть просто так виїхати за кордон. Закордонні відрядження затверджує прем'єр-міністр.