"У МВС сидять до 300 тисяч осіб": військові хочуть мобілізувати чиновників, як це позначиться на ЗСУ

чиновники, влада, українська влада, українські чиновники, українські чиновники
Фото: З відкритих джерел | Фото ілюстративне. Чиновники першими мають захищати державу, вважають військові

Держслужбовці, які живуть коштом платників податків, мають першими стати на захист Батьківщини. Таку думку висловили військові і вважають її справедливою щодо тих же студентів, яких влада намагається мобілізувати, створивши нові закони. Фокус з'ясував, чи реально поповнити лави ЗСУ "білими комірцями".

Related video

Поки влада думає, як поповнити ресурси ЗСУ за рахунок студентів і простих робітників, українські військові озвучують власні пропозиції. Боєць Дмитро Глущенко з позивним "Сірко" звернув увагу на величезний ресурс чиновників усіх рівнів, який утворився в країні за роки незалежності.

В одних тільки місцевих радах спокійно можна скорочувати 60% чоловіків призовного віку. У прокуратурі, поліції та митниці краще залишити максимум 20% штату, а решту — на фронт. Якщо відправити в навчальні частини таку кількість людей, резерви ЗСУ відновляться і навіть збільшаться, а чинні військові підуть на заслужений відпочинок.

Свою ідею солдат обґрунтовує тим, що чиновники перші мають захищати державу, бо "все життя існували за рахунок платників податків".

"Якщо ти живеш за рахунок держави, ти повинен її захищати. А то виходить х**ня — ми цю державу спочатку годували, утримували, а тепер захищаємо. А ці як сиділи у своїх кабінетах, так і сидять. Це несправедливо", — упевнений "Сірко".

Варто підкреслити, що пропозиція військового Глущенка з'явилася не просто так. Масштабне скорочення держчиновників і суддів у жовтні цього року анонсувала директорка Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів Людмила Рожкова через велику кількість непотрібних працівників. За її твердженням, у 2024 році в держсекторі будуть зайняті максимум 10% вакансій.

Як чиновника відправити до ЗСУ

Мобілізаційні правила для представників влади прописані в постанові Кабінету Міністрів України №76 від 27 січня 2023 року. В органах держвлади можна забронювати максимум 50% військовозобов'язаних, за винятком керівної ланки.

Бронь незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності отримують такі категорії чиновників:

  • які обіймають посади категорій "А" і "Б" (держсекретар Кабміну, голови апаратів Верховної Ради, Конституційного і Верховного судів, вищих спеціалізованих судів та їхні заступники, голови центральних органів виконавчої влади та їхні заступники, керівники департаментів держорганів та їхні заступники);
  • міністри та їхні заступники;
  • голови самостійних структурних підрозділів держорганів та їхні заступники;
  • працівники патронатних служб.

В умовах повномасштабної війни треба переглянути списки чиновників, які обіймають посади середнього рівня. Ця категорія часто не завантажена профільною роботою, вважає ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

Після скорочень із держслужбовців можна формувати бригади для продовження контрнаступу. Але є і зворотний бік процесу: різке і масове звільнення людей з установ і порушення мобілізаційного законодавства призведе до позовів чиновників до судів. Це спричинить негативні процеси всередині країни.

"Втілити ідею мобілізації чиновників у життя цілком реально. Спочатку треба подумати, які посади ключові, щоб система управління державою не обвалилася. Частину посад можна скоротити, а частину — об'єднати", — пояснює він Фокусу.

Чому з МВС не переводять в армію

Особливо уважно варто поставитися до ідеї залучення до армії чиновників із Міністерства внутрішніх справ, до структури якого входять Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія та Держслужба з надзвичайних ситуацій, додає військовий експерт Дмитро Снєгирьов.

"У МВС роздутий штат — майже 300 тисяч осіб, вони явно краще підготовлені до фронту, ніж цивільні, яких ловлять вулицями. На основі тільки цього міністерства можна утворити бригади для наступу. Якщо звідти візьмуть хоча б 100 тисяч силовиків, це значно підвищить сили ЗСУ, і питання про мобілізацію щонайменше відпаде на пів року", — каже він Фокусу.

Якщо додати чиновників з інших міністерств і держорганів, можна сміливо говорити про 200 тисяч солдатів. Мобілізація держслужбовців одночасно знизить і корупційні ризики.

Окреме питання — чому в умовах війни виділяються величезні гроші на утримання бюрократичного апарату. Складається враження, що одні крадуть, а другі — дають можливість вкрасти, створюючи силове прикриття, підсумував Снєгирьов.

Нагадаємо, українським топчиновникам обмежили виїзд за кордон: рішення про закордонне відрядження ухвалює особисто прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Фокус раніше писав про скорочення кількості співробітників в органах державної влади. З січня по вересень цього року стало на 5,3 тисячі чиновників менше.