Привілей для топменеджерів. Хто в Україні дозволить собі бронь за 20 тисяч гривень за місяць

Депутати Верховної Ради готують ініціативу, що змінює підхід до бронювання військовозобов'язаних працівників незалежно від їхніх посад. Щомісяця на додаток до військового збору в 1,5% й інших податків може додатися фіксована ставка у 20 000 гривень за бронь, розповіли Фокусу представники комітету парламенту з питань економічного розвитку.

Водночас не уточнюється, хто має виплачувати ці витрати: роботодавець чи сам працівник.

Бронювати можна до 50% штату військовозобов'язаних. За оцінками авторів ініціативи, завдяки платі фіксованої ставки бюджет України може отримати від 18 млрд до 155 мільярдів гривень за рік.

Нову концепцію побудовано як на економічному аналізі та зборі статистики, так і на обговореннях із економістами, представникам бізнесу, органів влади й військовими, розповідає Фокусу голова комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

Фахівці намагаються вирішити кілька питань одночасно: як зробити так, щоб бізнес зберіг важливі кадри, за рахунок чого покрити дефіцит бюджету й водночас виконати мобілізаційні плани. Інше завдання полягає у виведенні з чорного ринку грошей, які українці платять за незаконні способи ухилення від призову до ЗСУ, додає нардеп.

За його словами, озвучені 20 000 гривень — це лише одна із сум як плата за бронь. Пропонується досить широкий діапазон від 6 до 50 тисяч гривень. Багато власників бізнесу готові заплатити максимальний внесок за потрібного працівника.

"Важливо зрозуміти оптимальну суму. Іде війна, ми ухвалюємо рішення, звичайно, всім не догодиш. Деякі мої колеги кажуть, що якщо ставка буде менш ніж 40 000 гривень за бронь, то все це не потрібно було починати. Нібито мале наповнення бюджету. А представники великих підприємств із сотнями працівників кажуть: поставте планку 6 тисяч гривень, ми не витягнемо", — описує нардеп проблеми.

Власники бізнесу й директори великих компаній не служитимуть?

Платити 20 тисяч гривень за працівника незалежно від його посади — досить великі витрати для українського бізнесу. Середня зарплата в Україні за другий квартал 2023 року склала трохи більш ніж 17 тисяч гривень. Влада хоче, щоб бізнес платив до бюджету за бронь співробітника понад 100% від його зарплати. До того ж оплату інших податків не скасовують, зокрема і єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від мінімальної заробітної плати.

Цілком імовірно, що суми для броні власники компаній платитимуть за себе та наближених до них топменеджерів, що свідчить про легалізацію відкупу від мобілізації та класовий підхід. Голова підкомітету з розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Людмила Буймістер прямо каже, що плата 20 000 гривень за стратегічного працівника, окрім усіх податків, це абсолютно правильний підхід.

Топменеджмент серйозних компаній, за її словами, не можна чіпати й підводити під мобілізацію. Експертна ініціатива спрямована саме на бронь керівництва компаній, які важливі для економіки України. Що стосується звичайних працівників на "цивілці", тут потрібно стежити за балансом, щоб не було штучного відкупу від мобілізації, вважає Буймістер.

Безробітним або тим, хто працює неофіційно, нардепка радить готуватися: тіньову сферу візьмуть під контроль. Неоформленим працівникам не належить бронь. Держава має знати армійський резерв.

"Мені здається, у багатьох склалося враження, що щойно став на військовий облік, то опинився в ЗСУ та вирушив на передову. Це не зовсім так. Закон про мобілізацію покликаний упорядкувати мобресурс і постановку українців на облік. ЗСУ потрібні фахівці високотехнологічних галузей, а не тільки піхота. Не забувайте, у нас іде війна. Якщо бойовий фронт не вистоїть, економічні фронти втратять сенс. Якщо фронту потрібен ресурс, він має бути", — зауважила нардепка.

Водночас Буймістр виступає проти будь-яких ініціатив, які поділяють українське суспільство на класи. Варто також подумати, як збільшити кількість підприємств, які працюватимуть на оборонні потреби, включно з високотехнологічними, підсумовує вона.

Чи отримають ФОПи відстрочку від армії?

В Україні заброньовано 538 000 чоловіків, включно з держслужбовцями та працівниками військових адміністрацій. Максимальна частка заброньованих — 27,9% у секторі енергетики. Далі йде агропромисловий сектор (15,2%), промисловість і транспорт (12,6% і 12,5%). Чиновники з центральних органів виконавчої влади й військових адміністрацій займають 5,2%, свідчать дані журналу Forbes.

Щонайменше 3,4 мільйона українських чоловіків із невстановленим статусом для економіки України: не працевлаштовані, не перебувають у Силах оборони, не перебувають за кордоном і не мають групи інвалідності.

Окремою категорією йдуть дрібні підприємці. Ініціативна група поки не продумала, як самозайнятим отримати бронь від армії. ФОПи раніше мали право на бронь, тільки якщо виконували оборонне замовлення або іншу роботу для органів місцевої влади й військових адміністрацій.

Нардеп Дмитро Наталуха каже, що підприємців враховують у процесі бронювання. Можливо, вони теж заплатять за бронь. Дискусії точаться в площині, чи платити їм ті самі 6—50 тисяч гривень, за аналогією з працівниками компаній, чи застосовувати інший підхід.

"Потрібно враховувати зловживання в оформленні працівників компаній на ФОП. Бажання заощадити призведе до працевлаштування через ФОП із подальшими заниженнями виплат до бюджету. Нюанси є, але з цього рівняння дрібних підприємців ми не викидаємо", — підсумував він.

Левова частка фахівців із IT-сфери працює за схемою ФОП. У них є гроші, і вони із задоволенням заплатять, щоб їх не чіпали, каже Фокусу президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Експерт уточнює, що в Україні є люди, готові платити військкомам 5—10 тисяч доларів хабара за відстрочку від мобілізації. Інші користуються послугами провідників-шахраїв, які обіцяють провести ухилянтів незрозумілими шляхами через кордон. У підсумку всіх ловлять прикордонники.

"Потім військкоми купують вілли за кордоном... Пора вже зрозуміти, що не всі громадяни можуть наважитися воювати. На мій погляд, буде правильно, якщо людину забронює підприємство, і сплачені гроші підуть до бюджету, а не ділкам", — коментує він Фокусу.

Тіньова готівка. Нові схеми на підприємствах заради ухилення від мобілізації

Пропоновані нардепами й експертами зміни створюють нові схеми ухилення від мобілізації. Люди оформлятимуться на підприємства фіктивно заради можливості отримати бронь. Отриману зарплату можуть частково повертати роботодавцю для відкупу від мобілізації, каже Фокусу адвокат у сфері військового права Микола Максимов.

"Ідея хороша в частині наповнення бюджету мінімум на 18 млрд гривень. Дійсно, на таку суму можна купити дрони або інше озброєння. Але чи готові українські роботодавці платити +100% до зарплати працівника? Тут багато сумнівів", — розповів юрист.

Українські підприємства працюють із великою кількістю тіньової готівки. Тому офіційно можуть встановити й провести зарплату у 20 000 гривень, а далі вже вступають домовленості з працівником: 12 тисяч — залишають собі, а 8 тисяч повертають на бронь. Однак роботодавцю все одно доведеться доплачувати до бюджету 12 тисяч гривень, крім отриманих 8 тисяч від працівника.

Максимов попереджає про ризики шантажу працівників із боку начальства. У приватному секторі можливостей для зловживань менше, ніж у державному, але роботодавці все одно отримають сильний важіль тиску. Вибір заброньованих залежить від їхнього рішення, підсумував Максимов.

Нагадаємо, деякі військові вважають, що українці не хочуть воювати через страх загинути. Старший солдат 47 окремої механізованої бригади ЗСУ "Маґура" Олена Риж сказала, що над страхом треба працювати, а цього люди не вміють.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія раніше пропонував відправити всіх держслужбовців і нардепів на військові навчання. Політик розраховує, що такий захід мотивуватиме українців не боятися мобілізації.