Розділи
Матеріали

Напередодні важких і відповідальних рішень щодо мобілізації: навіщо Зеленський збирав "Слуг народу" (відео)

Пилип Бойко
Фото: Facebook | Уряду треба значно попрацювати над витратами, бо Україна не може на 100% розраховувати на західну допомогу

Зеленський збирав фракцію, щоб дати зрозуміти, що країні треба ухвалювати важкі та жорсткі рішення. Особливо це стосується бюджету України, адже мобілізація до лав ЗСУ вимагає збільшення фінансування, кажуть експерти.

Загальне зібрання фракції "Слуга народу", що відбулося 21 лютого, є дуже корисним задля зняття гострих питань і навіть політичної розгубленості серед самих депутатів, які губляться в теоріях змови, читаючи про них у ЗМІ. До того ж треба було продемонструвати, що фракція та Офіс президента працюють в унісон. Про це в інтерв'ю Фокусу розповіли політолог Олексій Буряченко, голова "Міжнародної асоціації малих міст", і голова "Центру аналізу та стратегій" Ігор Чаленко.

А ще, на думку Олексія Буряченка, Зеленський збирав фракцію, щоб дати зрозуміти, що країні треба ухвалювати важкі та жорсткі рішення. Особливо це стосується бюджету України, адже мобілізація до лав ЗСУ вимагає збільшення фінансування.

"А ще треба було дати зрозуміти депутатам фракції, що треба перезавантажувати мобілізацію та покінчити з "бусиками", — акцентує Буряченко. — Напередодні ухвалення правок до закону про мобілізацію потрібні голоси всієї фракції".

За словами Ігоря Чаленка, зараз Україна не може на 100% розраховувати на зовнішні фінансові ресурси. Тому, можливо, у випадку, коли один із векторів фінансування не спрацює, то його доведеться компенсувати шляхом випуску ОВДП (облігаціями внутрішніх державних позик).

"Хоча треба розуміти, що коштом випуску ОВДП неможливо покрити всі потреби, а вмикання "друкарського станка" теж призведе тільки до погіршення ситуації, — зазначає Чаленко. — До того ж МВФ просто не дасть нам цього зробити, і це правильно".

Тому, за словами аналітика, треба проводити секвестр (скорочення дохідної та видаткової частини, дотримуючись балансу) бюджету й повністю орієнтуватися на базові видатки, які критично важливі для держави. А ще треба вкласти гроші в укріплення позицій, щоб, протримавшись в обороні 2024 рік, накопичити сили для чергового наступу вже у 2025 році.

Підсумовуючи другий рік широкомасштабного вторгнення, Ігор Чаленко основним здобутком вважає незвичайну консолідацію українського суспільства, яка через волонтерів і активістів потужно допомогає ЗСУ. Незвичайною силою суспільства Україна показала Путіну, що може грати в довгу та не здасть державу. Із негативних моментів аналітик наголошує на дуже швидкій розслабленості суспільства після успіхів ЗСУ на фронті.

На думку Олексія Буряченка, за два роки Україна виросла з "коротких штанців" і остаточно зняла рожеві окуляри стосовно РФ. Тепер на політику багатовекторності українці дивитимуться іншими очима, зазначає він. Негативом політолог вважає неспроможність трансформації економіки до військових потреб, адже уряд досі не спромігся повноцінно запустити військовий ВПК.

Нагадаємо, 20 лютого президент України Володимир Зеленський назвав головну умову реального завершення війни з Росією.