Анексія скасовується? Чому "ПМР" звинуватила Молдову в "економічній блокаді", але не попросилася в Росію
Сьомий з'їзд придністровських "депутатів" пройшов без військової риторики. Розуміючи небезпеку відкриття другого фронту з Україною, сепаратисти не ризикнули заявити про прийняття до складу Росії. Фокус розбирався, на що чекати від невизнаної республіки та чи можлива ескалація конфлікту.
Самопроголошене Придністров'я звернулося по допомогу до Росії через "економічну блокаду" Молдови. Депутати проросійського анклаву відобразили всі скарги в декларації, ухваленій 28 лютого під час сьомого з'їзду.
"Молдова фактично розв'язала економічну війну проти Придністров'я, навмисно створюючи передумови для багатомільйонного дефіциту бюджету", — ідеться в документі.
Сепаратисти звернулися до ОБСЄ, СНД, Європейського парламенту, Червоного Хреста й навіть до генсека ООН із закликом "вплинути на керівництво Молдови та зупинити порушення прав і свобод жителів Придністров'я".
Депутати підкреслюють, що в "Придністровській Молдавській Республіці" ("ПМР") постійно проживають понад 220 тисяч громадян Росії. З'їзд просить ООН, СНД та інші міжнародні організації не допускати ескалації у відносинах Кишинева й Тирасполя.
У політичному житті Придністров'я з'їзд депутатів усіх рівнів вважається важливою подією. Востаннє це було 2006 року, а далі відбувся референдум, на якому 97,1% жителів висловилися за незалежність із подальшим приєднанням до Росії.
Перед проведенням з'їзду придністровський опозиціонер Геннадій Чорба заявив, що місцеві депутати можуть попросити президента Росії Володимира Путіна прийняти невизнану "ПМР" до складу Росії.
Не сподобався митний кодекс. Що Придністров'я хоче від Молдови
Російські ЗМІ з покликанням на придністровських парламентаріїв пишуть, що говорити про включення Придністров'я до складу Росії ніхто не буде. Тиском у Тирасполі вважають ухвалення Кишиневом нового митного кодексу, він діє із січня 2024 року та нібито обклав придністровські компанії митами.
Кримінальний кодекс також поповнився статтею про сепаратизм, що загрожує багатьом придністровським політикам. Молдавська сторона публічно говорить про відсутність планів військового захоплення або примусового приєднання регіону.
"Єдиним рішенням є повна реінтеграція регіону. Все, чого ми хочемо, це поступове повернення Тирасполя в правове поле. Жодні інші сценарії не розглядаються", — заявив наприкінці січня віцепрем'єр Молдови з реінтеграції Олег Серебрян.
Надії на Україну, Молдову та Румунію
Звернення до Росії для Придністров'я було б небезпечним кроком, оскільки це миттєво відкриє другий фронт із Україною. В Тирасполі це розуміють і прагнуть до збереження миру, зазначив співрозмовник газети "Коммерсант".
"Із того, що можна передбачати, будуть звернення на адресу міжнародної спільноти з поясненням ситуації навколо республіки. Буде такий дзвіночок, що ситуація може загостритися будь-якої миті і що Тирасполь не хоче загострення", — підкреслює джерело.
На думку глави Українського центру безпеки та співробітництва Сергія Кузана, сепаратисти підготували картину під фінальну стадію передвиборчої кампанії Володимира Путіна. Однак бажання контролювати сіру зону стало сильнішим, ніж ділитися владою з Росією.
"Корупція перемогла "русский мир". Сьогодні депутати з'їзду проголосували акуратно, згадавши старі конфлікти з Кишиневом. Звернення про приєднання до РФ не відбулося. Ми пам'ятаємо аналогічну спробу 17 років тому: тоді провели референдум, який нічим не закінчився", — розповідає експерт Фокусу.
Анклав не хоче воювати й перетворювати територію на "Л/ДНР". Кузан переконаний, що чим швидше Україна, Молдова та Румунія вирішать питання Придністров'я, тим краще буде для всіх.
"Як не дивно, Сили оборони України зіграли основну роль для недопущення ескалації в регіоні. Тому Придністров'я боїться радикальних кроків дружби з Москвою", — зауважує експерт.
У спробі розгойдати ситуацію в "ПМР" російська влада мала на меті показати можливості щодо захоплення Одеси та нападу на Румунію, прокоментував Фокусу експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Невеликі підрозділи російських миротворців, на думку аналітика, не зможуть підтримати ініціативи "влади" регіону. До того ж Путіна позбавили можливості сказати на Федеральних зборах про "наступ Росії на всіх фронтах" в Україні, зокрема на Одеську область.
"Сили оборони України доволі швидко вирішать завдання щодо усунення угруповання та арсеналів із боєприпасами. Залишається питання — чи попросить Молдова або Румунія. Якщо ці дві країни не втручаються та мовчать, нам немає сенсу брати відповідальність за цю територію", — вважає експерт.
У Москви також немає можливостей постачати військові вантажі й особовий склад у Придністров'я, щоб підтримати свій військовий контингент. Перекидання сил повітрям, землею та морем приречене на провал через постійний моніторинг ситуації розвідкою ЗСУ.
Залишається лише варіант нанесення ударів ракетами повітряного та морського базування, а також дронами Shahed по Молдові, попереджають українські військові експерти.
Фокус раніше детально розбирав можливі ризики збройного конфлікту в Придністров'ї через бажання місцевих сепаратистів приєднатися до РФ. Перекидання російських сил повітрям, землею та морем заблоковано.
Нагадаємо, українські військові допускали варіант приєднання Придністров'я до Росії. Командир 3-ї ОШБр Максим Жорін зазначив, що там давно стоять російські війська й регіон де-факто є частиною РФ.