Нова війна з Молдовою? Що буде в разі проросійського референдуму в Придністров'ї

Президент Росії Володимир Путін 29 лютого планує виступити з посланням до Федеральних зборів. Глава держави неодмінно презентує свою передвиборчу програму і розповість про "досягнуті результати" повномасштабного вторгнення в Україну, писали росЗМІ.

За день до послання відбудеться ще одна подія: 28 лютого депутати-сепаратисти з Придністров'я хочуть попроситися до складу Росії. Придністровський опозиціонер Геннадій Чорба повідомив, що на зазначений день призначено з'їзд депутатів усіх рівнів у Тирасполі, і не виключає, що таку команду дали в Кремлі.

Путін, зі свого боку, 29 лютого має оголосити про прохання сепаратистів у зверненні до Федеральних зборів. Москва в прискореному порядку задовольнить прохання політиків, розраховує Чорба.

Оголошений на 28 лютого з'їзд буде сьомим за рахунком. Попередні збори проводили в березні 2006 року, у їхній підсумковій декларації містилося прохання до Держдуми Росії визнати незалежність Придністров'я і провести референдум. Того ж року референдум відбувся: понад 97% жителів Придністров'я висловилися за входження республіки до складу Росії. Які рішення хочуть ухвалити 28 лютого — невідомо.

Кишинів вважає відділення Придністров'я малореальним, але застерігає Тирасполь від "необдуманих кроків". Уряд стежить за подіями на лівому березі Дністра, у постійному контакті з ОБСЄ та міжнародними партнерами.

"За наявною у нас інформацією, немає підстав вважати, що ситуація в регіоні може погіршитися. Ми переконані, що Тирасполь усвідомлює, які наслідки очікуються в разі необдуманих кроків", — заявили в Бюро з питань реінтеграції Молдови.

Чи буде війна РФ із Молдовою

Опитані Фокусом військові експерти та політологи впевнені, що говорити про майбутній збройний конфлікт зарано. Спершу потрібно розібратися, хто ініціював з'їзд депутатів "ПМР" (Придністровська Молдавська Республіка): якщо місцева влада, то Москва просто висловить подяку без військової активності, вважає співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів "Центру Разумкова" Олексій Мельник.

Але якщо вказівка на проведення зборів сепаратистів надійшла з Кремля, про що говорив придністровський опозиціонер Чорба, неминучий сценарій за аналогією з визнанням незалежності "Л/ДНР" 21 лютого 2022 року і подальше вторгнення в Україну.

"Другий варіант пов'язаний із підготовкою дестабілізації ситуації в Молдові. Будемо сподіватися, що це локальна ініціатива з "ПМР" для підняття інформаційного шуму", — підкреслює Мельник.

Про серйозне становище в проросійському анклаві попереджає і військовий аналітик Олег Жданов. Проведення референдуму в березні малоймовірне, Москві ніхто не дасть коридору в "ПМР" для переміщення товарів, військових вантажів і особового складу, щоб підтримати військовий контингент.

"Спостерігаємо черговий політичний шантаж Заходу від Путіна. Події в Придністров'ї на початку російського вторгнення в Україну показали, що охочих воювати за Росію там немає. Люди діставали румунські та молдавські паспорти. Спостерігалися великі черги на КПП, щоб виїхати з анклаву", — пояснює він Фокусу.

Москва хоче домогтися надання коридору в Придністров'ї для постачання військової бази. Це може зробити Румунія, але тоді для України відкриється другий фронт, міркує експерт.

Мельник не бачить, у який спосіб Росія могла б застосувати військову силу в регіоні. Можливості перекидання сил повітрям, землею і морем заблоковані.

"Москва цілком може атакувати Молдову ракетами повітряного і морського базування, а також дронами Shahed. Імовірність проведення наземних операцій або висадки десанту нульова", — підкреслює він.

Проблема також полягає в тому, що в Молдові посилюються проросійські настрої. Соцпартія "Шор" періодично проводить протести в Кишиневі з середини вересня 2023 року. Деякі члени партії відкрито виступають за втручання Росії у справи Молдови. Ризик розколу в суспільстві через майбутній курс Молдови може посилитися.

Вхід в Одеську область — чим загрожує Україні конфлікт у "ПМР"

Російські війська в Придністров'ї перебувають у постійній бойовій готовності, їхню чисельність оцінюють на рівні 1700 осіб. Головне завдання угруповання — охороняти великий склад зброї в селищі Ковбасна й аеродром у Тирасполі. Є в "ПМР" і незаконні збройні формування, їх налічується 7–8 тисяч осіб або чотири мотострілецькі бригади неповного складу. Дві з них стоять у Тирасполі та Бендерах, ще дві — у Дубоссарах і на півночі в Рибниці.

Регулярні частини ЗС РФ 23 грудня 2023 року провели навчання без узгодження з Кишиневом: постріли тривали приблизно 40 хвилин у районі Гиска і Коржова на лівому березі Дністра. Під час тренувань було інсценовано напад на блокпост.

Координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко наводить статистику наявності військової техніки у військових РФ у Придністров'ї. Угруповання має на озброєнні 11 танків Т-64Б/БВ і Т-72, приблизно 150 бойових машин, до 60 одиниць ствольної артилерії і 20 РСЗВ, але далеко не всі екземпляри в боєздатному стані.

"Якщо уявити собі, що це угруповання, яке складно назвати ударним, вторгнеться в Україну, його повне знищення займе до двох тижнів і не більше", — зазначає експерт.

З іншого боку, група ЗС РФ боєздатніша за армію Молдови, тому загроза повалення законної влади в Кишиневі зберігається, упевнений Коваленко.

Загроза від Придністров'я для України майже відсутня. Аналогії з анексіями тимчасово окупованих територій Донбасу і півдня України тут недоречні. У "ПМР" немає спільного кордону з РФ і виходу до моря. Перекинути туди додаткове озброєння не вийде. ЗСУ можуть завдати контрудару по російських військових, тоді Тирасполь точно не встоїть.

Нагадаємо, командир третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін допускав можливість приєднання Придністров'я до Росії. На його думку, Молдова могла б попросити допомогу у вирішенні цього питання в України.

Фокус раніше писав, що можливий наступ росіян на Одеську область із Придністров'я стане самогубством регіону. За такого сценарію у виграші будуть як Молдова, так і Україна.