"Командири платять ТЦК за досвідчених бійців". Головні проблеми рекрутингу в ЗСУ
Схема рекрутингу в армію, на перший погляд, виглядає ефективною: військовозобов'язаний обирає підрозділ і роботу відповідно до своїх умінь, проходить усі перевірки і починає службу. Але часто виходить так, що командири не можуть отримати потрібних їм людей зі спеціальними знаннями та навичками. Фокус поговорив з діючими військовими і з'ясував, у чому причина проблеми.
Міністерство оборони України заявляє про новий механізм рекрутингу в армію. Військовозобов'язаним дозволяють вибрати посаду і військову частину, далі вони проходять співбесіду, оформляються в ТЦК і отримують направлення на проходження служби.
Рекрутери в центрах надання адмінпослуг допоможуть кандидату вибрати відповідне для нього місце служби та роботу. Сайти пошуку робіт і військових частин, рекрутингові центри окремих частин і військкомати також пропонують консультаційні послуги.
Щойно охочий служити обрав позицію, яка його цікавить, його запрошують на співбесіду, перевіряють рівень фізичної підготовки та влаштовують психолого-діагностичне тестування. Після всіх зазначених етапів військова частина дає рекомендаційний лист, з ним кандидат іде до ТЦК, де уточнює особисті дані, проходить військово-лікарську комісію (ВЛК) і профвідбір. Військкоми заводять йому особову справу.
Якщо під час відбору з'ясовується, що майбутній військовий не відповідає обраній ним посаді, йому пропонують інші вакансії в обраній ним військовій частині. Наявність військового досвіду за останні 10 років дає можливість одразу потрапити до військових частин за рекомендаційними листами.
Люди без військового досвіду, згідно з правилами Міноборони, потрапляють до навчального центру для проходження базової загальновійськової або професійної підготовки. Далі їх направляють у визначену ними військову частину. Органам військового управління і ТЦК заборонено направляти особовий склад, який пройшов підготовку, в інші військові частини.
Нова схема рекрутингу в ЗСУ: що думають військові
Далеко не всі поділяють думку про ефективність рекрутингу. Мобілізація залишиться головним способом комплектації ЗСУ під час повномасштабної війни, говорив представник Полтавського ТЦК Роман Істомін.
Рекрутинг — це процес відбору на службу за контрактом серед мотивованих чоловіків і жінок. Найчастіше контракти підписують охочі стати професійними військовими.
"Контрактна служба — не щось нове, це прерогатива мирного часу. Вона має вікові обмеження: на неї приймають людей від 18 до 45 років. Нині воєнний час, ЗСУ не можуть покрити потреби тільки за рахунок високомотивованих людей із віковим цензом. Призову ж за мобілізацією підлягають громадяни від 27 до 60 років", — пояснював він проблему.
Служби за мобілізацією та за контрактом ідуть паралельно через "виклики сучасності". В одному підрозділі служать як мобілізовані, так і рекрутовані.
"Різниці в плані вимог до них від командира немає. Вони всі — захисники України", — підкреслював він.
Опитані Фокусом військові ЗСУ стверджують, що на практиці часто можна побачити відсутність роботи схеми рекрутингу. Бригади прагнуть набирати бойових фахівців, але заважає бюрократія.
"Попри велику кількість людей зі спеціальними знаннями та навичками, я не можу їх взяти до себе в підрозділ. У ТЦК прямим текстом кажуть: жодних гарантій немає, що обрані військові потраплять до вас. Можуть відправити в іншу частину копати окопи під Бахмутом умовно", — розповідає військовий-аеророзвідник та екснардеп Ігор Луценко.
Мобілізаційне законодавство України не містить норм обов'язкового аналізу досвіду мобілізованого на "громадянці".
"Військово-облікова спеціальність — це трохи інше. Якщо ти працював радистом на громадянці, номінально це може і не враховуватися", — додав він.
Один із бойових командирів говорить Фокусу про корупційну складову в найми персоналу. Командири великих підрозділів змушені давати хабарі співробітникам ТЦК, щоб отримати найкращі кадри.
Досить часто бригадам потрібні фахівці, які знають комп'ютерні науки, вміють програмувати мікропроцесори, з інженерною освітою в галузі авіаційних систем.
"Існує такий ринок. Умовно кажучи, школи з навчання операторів БПЛА отримують гроші за своїх випускників. І ТЦК також отримують гроші за досвідчених бійців", — розповів співрозмовник.
"Уся мобілізація — примусова"
Про схожі проблеми з рекрутингом говорить і адвокат у сфері військового права Роман Сімутін. Військкоми рідко враховують досвід цивільного перед мобілізацією і можуть відправити служити туди, де просто є потреба в живій силі.
"Частину людей, які хотіли піти в ЗСУ, відправляють рити окопи або в піхоту, хоча вони мають дефіцитні навички. Якщо був програмістом, можуть відправити перевчитися на штурмовика. Слабка фізична підготовка — не проблема, за два-три місяці навчать. А якщо не захочеш — питати не будуть. Непримусової мобілізації у нас немає", — каже Фокусу юрист.
Відмовники потрапляють під статтю 402 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років за відмову виконати наказ командира в умовах воєнного стану. Скільки за час великої війни накопичилося таких справ, достеменно невідомо.
"Рекрутинг частково вирішить проблеми тих, хто хотів служити в конкретному підрозділі. Але ж ніхто не гарантує, що командир не переведе підлеглого на іншу роботу. А якщо вимагатиме, відмовлятися не можна, доведеться перекваліфіковуватися", — підсумував Сімутін.
Нагадаємо, Мінфін України нещодавно підтвердив можливість виплат премій українським військовим у розмірі 200 тисяч гривень. Для цього потрібна допомога західних партнерів і збільшення виробництва в Україні.
Фокус уже писав про можливість отримання броні в Україні особам, які обіймають високі офіційні посади. До цих категорій входять менеджери, IT-фахівці та співробітники у сфері продажів.