Батіг без пряника: чому військкомів не карають за перевищення повноважень

Омбудсмен Дмитро Лубінець заявив, що 2023 року він зіткнувся з більш ніж тисячею випадків конфліктів громадян і співробітників військкоматів.

"Понад 1000 у 2023-му. Цього року — вже понад 300 подібних випадків. Це, скажімо так, кейси, в яких потрібно розбиратися. Звернень набагато більше", — пояснив уповноважений із прав людини Верховної Ради в інтерв'ю "Суспільному".

За словами Лубінця, щодо працівників військкоматів по-справжньому не застосовують заходів покарання, передбачених законом, оскільки в суспільстві немає єдиної оцінки щодо правомірності дій воєнкомів.

"Мене інформують, що відкрито дисциплінарне провадження, на когось наклали адміністративне стягнення. Але я не бачу навіть за максимально ганебними випадками реального покарання. Напевно, не хочуть доводити до якогось реального військового покарання, тому що це по-різному може трактуватися. На думку багатьох, він — герой, затримував ухилянтів. А на думку іншої частини України, він людина, яка порушила права громадянина", — зазначив Лубінець.

Омбудсмен додав, що співробітники ТЦК та СП не можуть ходити вулицями і затримувати громадян України із застосуванням фізичної сили. Натомість вони мають звертатися до Національної поліції з переліком осіб, які мають з'явитися до центрів комплектування.

"Не можуть. Це нонсенс. Хто від цього виграє? Армія? Ні. Громадяни України, які бояться виходити на вулицю? Ні", — додав він.

Закон на паузі

Днями в Мережі опублікували відео за участю нібито співробітників ТЦК і СП. На записі видно, як військовий у формі та з автоматом разом із поліцейським намагаються заштовхати в автомобіль чоловіка. Судячи з коментарів затриманого, його витягли з власної машини, розбивши бокове скло прикладом автомата.

За чоловіка заступається кілька людей, зокрема жінка. Вона називає людей у формі "гіршими за тих росіян" і пропонує їм "йти в окоп".

Такий випадок — один із тисячі, якщо вірити заяві омбудсмена про кількість звернень громадян через перевищення повноважень співробітниками військкоматів. Так у березні на Закарпатті працівники ТЦК та СП побили хлопця, який нібито незаконно збирався перетнути державний кордон. Через знущання той намагався накласти на себе руки.

У лютому в Київській області працівники ТЦК змусили чоловіка вийти з машини, після чого почали його бити.

У червні минулого року в Одеській області співробітники військкомату відкрили стрілянину під час затримання перехожого. На те, що трапилося, відреагували в Міноборони. Там пообіцяли не залишати подібні "ганебні випадки" поза увагою і притягати до відповідальності воєнкомів за негідну поведінку.

"Винні будуть притягнуті до суворої відповідальності, згідно з чинним законодавством", — говорив тодішній заступник міністра оборони Олександр Павлюк.

Однак у більшості випадків перевищення повноважень сходить військкомам з рук. Як говорили Фокусу юристи, виходячи з адвокатської практики, у кращому разі співробітники ТЦК та СП йдуть на мирову угоду з прокурорами, визнають провину за меншою статтею і просять переведення на фронт. Максимум їх відправляють у зону бойових дій і справу призупиняють.

За словами адвоката юридичної компанії Riyako & Partners Миколи Максимова, причина в тому, що у воєнний час деякі закони негласно поставлені на паузу.

"Силою заштовхати людину в автомобіль посеред вулиці і відвезти в невідомому напрямку — це викрадення. Побиття, тортури, незаконне затримання — все це статті кримінального кодексу України. Якщо хтось порушує закон, має бути відкрито кримінальне провадження, проведено розслідування. Але є одне але. Під час воєн і революцій з різних причин закони перестають працювати. Наприклад, у 2014 році під час Майдану законодавством не було передбачено можливості зміщення президента силою та ухвалення Верховною Радою постанови про це. Те ж саме відбувається зараз, щодо притягнення ТЦК до відповідальності", — розмірковує юрист.

Перевищення повноважень

Усю систему ТЦК потрібно було реформувати багато років тому, однак цього не сталося навіть за два роки повномасштабного вторгнення, кажуть Фокусу експерти. Ключова проблема нинішніх військкоматів — самоуправство і вседозволеність. Багато дисциплінарних правопорушень не доходять до логічного завершення, що буквально розв'язує руки навіть рядовим співробітникам ТЦК та СП, не кажучи про керівництво військкоматів.

Друга проблема — корупція. За словами політичного аналітика Олега Постернака, цей феномен набув колосальних масштабів.

"Усередині системи сувора ієрархія з певним "дахом" у центрі. Можливо навіть у Генштабі, оскільки ТЦК безпосередньо курують Генштаб і Міноборони", — говорить Фокусу експерт.

Третя проблема — коефіцієнт корисної дії ТЦК. За два роки великої війни військкомати не показали значних успіхів ні в питанні цифровізації військового обліку, ні в комунікації з суспільством.

"Сьогодні ТЦК через свою нераціональну діяльність кидає тінь на ЗСУ. Як кажуть військові, деякі воєнкоми ганьблять збройні сили України, бо носять схожу форму", — додає експерт.

Максимов зазначає, що влада реагує на перевищення повноважень співробітниками ТЦК та СП тільки в тому разі, якщо конкретна історія набуває широкого розголосу в ЗМІ.

"Якщо є тиск суспільства, тоді справа кудись просувається. Але реакція з боку влади з'являється не тому, що вони справді стурбовані проблемами перевищення повноважень військкомами, а тому, що розголос впливає на їхній імідж в очах іноземних партнерів", — зазначає юрист.

Водночас, на думку експерта, військово-політичне керівництво, ймовірно, вважає, що якщо закон щодо співробітників ТЦК та СП діятиме, механізм виконання планів мобілізації зійде нанівець, що вплине на ефективність призову.

"Час іде, добровольців немає. Є ресурс, але люди не мотивовані. Якщо мобілізація зупиниться, сценарій буде негативним. Тому влада вирішила не притягати до відповідальності воєнкомів. Поки в нас воєнний стан, деякі закони на паузі. Так робити не можна, але це наша реальність", — додає Максимов.

Політичний експерт Ігор Рейтерович додає, що частина суспільства справді уявляє воєнкомів героями, бо деякі з них захищали українців на фронті. Однак приблизно 46% від усіх співробітників військкоматів — учасники бойових дій. Решта — ніколи на фронті не були.

"Має бути повага до тих, хто захищав країну, тому багато хто списує особливості їхньої поведінки на ПТСР або занадто емоційну реакцію. Але половина співробітників ТЦК та СП не були на фронті. А тому кожен випадок із перевищенням повноважень потрібно розбирати окремо і з'ясовувати, в чому причина", — зазначає експерт у бесіді з Фокусом.

Нагадаємо, нещодавно головком ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що в Україні достатньо людей, готових захищати країну. А тому потреби мобілізації було переглянуто. Причиною такого рішення став аудит, проведений у ЗСУ. Під час перевірок з'ясувалося, що в збройних силах України є тисячі військовослужбовців, які жодного разу не були в зоні бойових дій.

Фокус також писав, що підготовка мобілізованих у більшості навчальних центрах залишає бажати кращого. У деяких випадках курс молодого бійця триває менше місяця. За цей час новобранець встигає кілька разів постріляти з автомата, після чого його відправляють на "нуль".