Вибухи, тривоги і до 16 годин без світла: як Харків переживає атаки ЗС РФ (репортаж)

Сьогодні, 10 квітня — 19-й день блекауту в Харкові. Майже три тижні безперервних атак російської армії по мирних жителях міста та області.

Крім того, що доводиться економити заряд батареї телефону, ніколи не знаєш, коли знову з'явиться електрика в будинку, так ще й постійно прислухатися, чи не летить на місто чергова бомба, адже сигнал тривоги надійде пізніше. А чи встигну я вчасно зреагувати?! Так, життя в Харкові ще ніколи не було настільки складним за час усієї великої війни.

Як живе місто під час масових обстрілів і чому харків'яни не втрачають віри в краще, у репортажі кореспондента Фокусу.

Три тижні тому: перші події після обстрілу

Російська армія з кінця березня 2024 року щодня бомбардує і обстрілює ракетами Харків. Життя в місті буквально завмерло після масованого удару ЗС РФ рано-вранці 22 березня: понад 15 ракет влучили по енергооб'єктах. Місто немов помістили в картину про постапокаліпсис: суцільна темрява, з крана тече лише холодна вода, тоненькою, повільною цівкою; дороги й вулиці порожні й лише з небагатьох вікон у будинках видніються вогники.

Опалення в будинках зникло, благо газопостачання ще є. Одразу ж запасаємося технічною та питною водою, адже автомати розливу води перестали працювати. Наступним пунктом виживання в екстремальних умовах Харкова — поповнити заряд батареї телефону. Щоправда, стільниковий зв'язок не стабільний і багато операторів працюють із перебоями. Зарядити гаджети можна було у відділеннях "Нової пошти", але чекати в черзі кілька годин.

"Є в когось зв'язок? Дайте зателефонувати, будь ласка, мені лише мамі сказати, що я жива", — дівчина років двадцяти, із заплаканим обличчям і тремтячими руками, благала тих, хто стояв у черзі до зарядки, про допомогу. Їй допомогли, тільки її мама на зв'язок так і не вийшла.

Як зараз живе Харків

В умовах тотального руйнування енергоінфраструктури Харків продовжує жити повним життям, наскільки це можливо: магазини, аптеки, пошта, банки і лікарні працюють. Зарядити телефон можна майже в будь-якому магазинчику. Тільки ось пересуватися доводиться швидше, ніж зазвичай, не затримуючись довго на відкритій місцевості, особливо в центрі міста — обстріли не припиняються.

Звуки робочих генераторів всюди іноді можна сплутати зі звуком бомби, що летить — є в цьому шумі щось схоже.

"А я говорив дружині, що не даремно купили генератор уже після блекауту 2022 року. Живемо поруч із божевільним аморальним сусідом, тож треба бути готовим до всього", — обурюється продавець маленького продуктового магазину, виставляючи важкий генератор на вулицю.

За його словами, одразу після обстрілу 22 березня жодного ажіотажу в продуктових магазинах не було, люди не панікували і не скуповували все на прилавках — сірники й туалетний папір не були розкуплені негайно, як це було в перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

"Страшно сказати, але люди звикли. Звикли до труднощів, звикли з ними жити і боротися. Сьогодні головне, що ти вцілів після чергової атаки, а є світло чи ні — це вже другорядне", — ділиться з нами продавець.

Зв'язок та інтернет у Харкові нестабільні: перебої з роботою мобільного та кабельного інтернету — часте явище. Ключові станції працюють на дизельних генераторах і від акумуляторних батарей, але ці пристрої не завжди справляються з величезним навантаженням.

Через брак електроенергії в Харкові достроково завершився опалювальний сезон — 26 березня. Температура на вулиці близька до літньої, у будинках без подачі тепла перебувати цілком комфортно. Тривалі відключення світла вплинули на те, що харків'яни почали більше часу проводити на вулиці. Батьки з дітьми гуляють на майданчиках. Дивно, правда?!

"Звикнути до всього можна, намагаюся шукати позитивні моменти в подіях. Немає електрики — йдемо одразу на свіже повітря. Діти більше часу проводять із батьками. Час завмирає при довгих блекаутах. Пощастило нам із погодою. Добре, що немає морозів, а то ситуація була б набагато важчою", — вимовляючи це, харків'янка Вікторія намагається якомога спокійніше посміхнутися, але в очах читається тривога.

За її словами, часте виття сирени й обстріли — не привід боятися і сидіти вдома. Третій рік повномасштабної війни виробив у ній звичку не нервувати зайвий раз. Настільки яскраве змішання мирного і воєнного життя важко вкладається в голові, але в Харкові це можливо. Загибель людей від обстрілів і одночасні посмішки закоханих пар — вражають до глибини душі.

Обстріли не припиняються — що сталося в Харкові 7 квітня

Сонячні квітневі дні та гарна погода піднімають настрій і допомагають впоратися з важкими умовами. Людей на харківських вулицях справді побільшало. Небезпека ракетних ударів мало кого лякає, але росіяни б'ють несподівано. У неділю, 7 квітня, у центральний житловий масив прилетіли дві авіабомби УМПБ Д-30.

Покращені версії коригованих авіабомб пошкодили 13 багатоповерхівок, приватні будинки, навчальні заклади, кафе, гуртожиток, готель і автомобілі в Шевченківському районі. Постраждали п'ять жителів, заявляли в Харківській обласній прокуратурі. Друга хвиля обстрілу припала на Індустріальний район — окупанти вдарили з комплексів С-300.

Саме в цей день ми вибралися із сім'єю в зоопарк. Повітряна тривога. Ну, до цього в Харкові не звикати, хоча найчастіше в місті спочатку лунають вибухи і лише потім чути сирени. Цього разу пішов дивний гул, немов двигуни літака. Вибух. Зовсім поруч із нами. Біля парку. Підхоплюю сина, і біжимо з дружиною до бетонної конструкції — іншого укриття тут немає. Ще вибух. Залишитися тут чи бігти до метро? До нього десять хвилин ходу, чи встигнемо? Біжимо.

Уже в метро, серед наляканих людей, дізнаємося зі зведень, що нас укотре закидали КАБами. До такого ніколи не звикнеш, хоча життя все ж таки триває.

"А ми повернемося в парк? Ти мені морозиво обіцяла", — дівчинка років семи, дивиться знизу вгору на свою перелякану маму, стоячи біля холодної стіни метрополітену.

"Ну, я ж обіцяла", — відповідає жінка, намагаючись заспокоїти тремтячі руки.

Як пересуватися по Харкову?

Зупинка електротранспорту — одна з найголовніших проблем для містян. Багато харків'ян змушені переглядати маршрути, щоб дістатися на роботу. Так, незважаючи на блекаут і відсутність нормального зв'язку, роботу ніхто не скасовував.

Єдиним наземним транспортом у перші дні блекауту були маршрутки та автобуси, але через кілька днів запустили тролейбуси. Тепер на дорогах часто можна бачити нові тролейбуси із запасом автономного ходу до 50 кілометрів. Метрополітен працює з інтервалами прибуття потягів до 20 хвилин. Але іноді метро припиняє роботу. Востаннє, 5 квітня, зупинка тривала півтори години.

Водіям на дорогах доводиться нелегко в темний час доби: світлофори не працюють, а пішоходи не завжди переходять дорогу через переходи та у світловідбивному одязі.

"Планую поставити на дах свого автомобіля великий прожектор, а то їдеш містом у темряві наче сліпе кошеня — нічого толком не видно, та ще й люди мають погану звичку переходити в недозволеному місці. Є рекомендації: якщо переходиш дорогу в неосвітленому місці і немає на тобі спеціального жилета — увімкни ліхтарик на телефоні та світи ним у напрямок машин", — розповідає нам водій Андрій.

Перемо і готуємо по ночах

Опубліковані держкомпанією "Харківенерго" графіки подавання електроенергії практично не діють. Електроенергію побутовим споживачам відключають із 6:00 ранку. Причому періоди відключень — нерівномірні та тривалі через критичний стан енергосистеми.

Офіційно держкомпанія прописує з 6 по 10 квітня відключення світла на сім годин у такому режимі: з 5:00 ранку до 12:00, з 8:00 до 15:00, з 12:00 до 19:00, з 13:00 до 20:00, з 17:00 до 0:00. А в деяких районах — з 16:00 до 23:00.

При цьому світло відключають на 11-16 годин щодня. Буває, що в одному районі частину абонентів вимикають на тривалий час, а в інших будинках світло подають швидше.

Основна частина побутових справ припадає на пізній вечір — готуємо і перемо по ночах, щойно з'являється світло в будинку. Але навіть за таких умов не завжди з'являється зв'язок, тож дізнатися про зміни в графіку подавання електрики не завжди вдається.

Наразі електроенергію почали вмикати частіше 8, 9 і 10 квітня. Ситуація відносно стабілізувалася, вночі та рано-вранці світло є, у деяких районах його вмикають після 15:00 і до пізньої ночі.

Удари ракетами, керованими авіабомбами та дронами не припиняються, тому можуть бути нові пошкодження енергоінфраструктури. Фахівці з енергетики змушені відключати лінії для аварійно-відновлювальних робіт.

Нагадаємо, 9 квітня, президент України Володимир Зеленський був у Харківській області та перевіряв будівництво фортифікацій. Глава держави вважає, що Росія прагне витіснити людей із Харкова та області.

Війська РФ удень 9 квітня двічі вдарили по цивільному підприємству в Харкові. Двоє чоловіків і жінка дістали осколкові поранення та вибухові травми.