Розділи
Матеріали

Не тільки без паспорта: які ще послуги можуть обмежити українським чоловікам за кордоном

Серафима Таран
Фото: З відкритих джерел | Фото ілюстративні. Чоловіки за кордоном нібито зможуть отримувати документи після 18 травня, але тільки в консульствах України

Щоб продовжити закордонний або цивільний паспорт за кордоном, військовозобов'язаним доведеться повернутися додому або почекати, поки МЗС відновить роботу консульств. Таку постанову ухвалили в Кабміні. Фокус розбирався, чому українцям заборонили отримувати документи в закордонних дипломатичних установах.

Після того як Міністерство закордонних справ призупинило консульські послуги для військовозобов'язаних за кордоном на невизначений термін, Кабмін опублікував нову постанову.

Згідно з документом, підписаним 23 квітня, чоловіки віком 18-60 років більше не зможуть отримати закордонний паспорт або паспорт громадянина України в окремих підрозділах або закордонних дипломатичних установах.

У МЗС поспішили уточнити, що йдеться виключно про ДП "Документ". У консульствах, за інформацією відомства, чоловіки, як і раніше, зможуть отримувати паспорти, щойно закон про мобілізацію набере чинності — тобто після 18 травня.

"Постанова Кабінету Міністрів України № 443 від 23 квітня 2024 р. щодо змін у порядку видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон стосується документів, які оформлюються Державною міграційною службою України за заявами, отриманими ДП "Документ". Водночас звертаємо увагу, що, як зазначено в постанові КМУ, пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу ДМС або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюватиметься, і громадяни не зможуть отримати такі паспорти. Порядок роботи консульської служби МЗС України залишається без змін", — повідомили у прес-службі МЗС.

Варто зазначити, що в новому правилі є винятки. Паспорти в дипломатичних установах, як і раніше, видаватимуть:

  • особам з інвалідністю, які мають документи, що підтверджують статус;
  • особам, які виїхали як супроводжуючі своєї дружини з інвалідністю, батьків або батьків дружини з інвалідністю 1-2 групи;
  • особам, які здійснюють догляд за людьми з інвалідністю 1 або 2 групи;
  • батькам, усиновителям або опікунам дітей з інвалідністю до 18 років;
  • батькам повнолітніх осіб з інвалідністю 1-2 групи;
  • дідусям, братам, вітчимам дітей з інвалідністю;
  • опікунам осіб з інвалідністю з числа родичів 1 порядку;
  • особам, які мають дітей із захворюваннями, що потребують медичного втручання за кордоном.

Не заборонили, а обмежили

Ймовірно, рішення МЗС пов'язане з тим, що напередодні українці зібралися біля закордонних підрозділів ДП "Документ", зокрема у Варшаві. А в мережі закликали стояти під паспортними установами "до кінця", щоб отримати документи до набрання новими правилами мобілізації чинності. Адже згідно із законом, чоловіки повинні будуть пред'являти військово-облікові документи, щоб скористатися консульськими послугами за кордоном.

За словами адвоката юридичної компанії Riyako & Partners Миколи Максимова, порядок видачі документів для громадян України за кордоном не регламентований законом. З цієї причини у Кабінету міністрів достатньо можливостей обмежити людей у цьому питанні через окремі постанови.

"Паспорти в Україні видає ДМС, але якщо людина перебуває за кордоном, вона може звернутися в консульство або ДП "Документ", там надішлють запит до ДМС, де виготовлять паспорт і відправлять за кордон. Тепер Кабмін змінив правила. Я думаю, порядок не був регламентований законом, а регулювався постановою Кабміну або указом президента. Крім того, сто відсоткової гарантії, що людина безумовно може отримати паспорт за кордоном, у законодавстві не передбачено. До того ж Кабмін не заборонив оформлення документів. Вони просто прибрали можливість отримати паспорт у дипломатичних установах", — пояснює Фокусу експерт.

Максимов додає, що урядовці й далі можуть запроваджувати різного роду обмеження. Через постанови можна призупинити консульські послуги за кордоном для українських чоловіків — наприклад, отримання дубліката свідоцтва про шлюб, оформлення свідоцтва про народження дитини.

"Влада може аргументувати будь-які рішення тим, що це необхідні заходи в умовах війни", — зазначає юрист.

За словами адвоката Олега Леонтьєва, держава має працювати на захист своїх громадян, а тому нинішні дії Кабміну можна розцінювати як політичний крок проти інтересів українців.

"Ієрархія законів у нас така: Конституція, потім закони, які ухвалює Верховна Рада, далі підзаконні акти, які розробляє Кабмін і які не можуть суперечити закону. Є порядок оскарження постанови через суд. Думаю, знайдуться політики, які цим займуться", — вважає експерт.

Інформаційна кампанія

Дії української влади щодо чоловіків у деяких країнах ЄС уже розцінили як чергову спробу повернути військовозобов'язаних українців додому. У Польщі та Литві дали зрозуміти, що готові співпрацювати в цьому напрямку. Щоправда, поки що не знають, як це зробити в рамках закону.

"Я думаю, що багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кав'ярнях, і чують, скільки зусиль ми маємо докласти, щоб допомогти Україні", — сказав міністр оборони і віцепрем'єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Каміш.

А глава міноборони Литви вирішив почекати, що придумають польські колеги.

"Напрямок правильний. Але в які заходи це перетвориться, напевно, поки що важко сказати. Ніхто, звісно, не буде їх [чоловіків] збирати і відвозити в Україну — цього не буде. Але [можна обмежити цих осіб] у соціальних виплатах, дозволах на роботу, документах — це варіанти, як я чую і від польської сторони. Тож давайте почекаємо і подивимося, який варіант вони запропонують, можливо, він підійде і для Литви", — заявив Лаурінас Кащюнас.

А от у Німеччині навпаки готові піти назустріч українцям. Там заявили, що рішення МЗС призупинити консульські послуги для чоловіків за кордоном не вплинуть на їхній статус біженців у Німеччині. За необхідності їм видадуть німецький документ, замість простроченого українського паспорта.

Щодо процедури екстрадиції або будь-якого іншого способу повернути українських чоловіків в Україну, за словами Максимова, для цього потрібне рішення суду щодо кожного окремого випадку.

"Якщо людина перебуває в міжнародній базі розшуку, її затримують, заарештовують, проводять засідання в Польщі або іншій країні, де затримали, якщо на це є політична воля і синхронізоване з Україною законодавство. Далі людину передають Україні. Це дуже складна процедура. Навіть зі злочинцями вона працює в поодиноких випадках. Думаю, зараз триває інформаційна кампанія, яка спрямована на те, щоб люди оновили дані в ТЦК. І ці обмеження, а також заяви різних країн — частина цієї кампанії. Мовляв, якщо не оновите дані, вас шукатимуть і відправлять додому. Але на мій погляд, на практиці це зробити нереально", — резюмує Максимов.

Нагадаємо, восени 2023 року українська влада хотіла екстрадувати тих, хто купив фальшиві довідки ВВК. Однак більшість західних країн скептично поставилися до пропозиції.

Фокус також писав про те, що в країнах ЄС змінилися правила прийому українських біженців.