Екстрадиція за фальшиві довідки. Чи зможе Україна повернути військовозобов'язаних з-за кордону

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пригрозив військовозобов'язаним, які купили фальшиві довідки ВЛК про непридатність до проходження служби та виїхали з країни, екстрадицією.

"Вони купили довідки та, використовуючи ці підроблені документи, виїхали за кордон. До них дотягнутися в правоохоронців прямо зараз можливості немає. Але, згідно з чинним КПК, у нас дуже посилився напрям міжнародно-правової допомоги. І в будь-яку, крім Росії, звісно, країну світу наші правоохоронні органи можуть прийти й фактично зробити запит на екстрадицію таких людей. І повернути їх в Україну, щоб вони несли певну відповідальність", — сказав нардеп.

Як працює процедура екстрадиції

Основним документом, що регулює умови екстрадиції з країн Євросоюзу, є Європейська конвенція про видачу. Україна ратифікувала цю конвенцію ще в 1998 році, але твердження, ніби цей документ автоматично забезпечує можливість екстрадиції, є хибними, пояснює Фокусу головний юрисконсульт міжнародної колегії адвокатів Legal Status, який спеціалізується на справах, пов'язаних із екстрадицією, Ігор Довгаль.

За словами експерта, щоб запустити процедуру, потрібно врахувати низку юридичних умов. Насамперед наявність кримінальної справи, водночас щодо особи має бути застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. За цим має слідувати комплекс розшукових заходів. Якщо правоохоронцям відоме місцеперебування підозрюваного, компетентні органи — Офіс генерального прокурора України або Мін'юст — мають підготувати запит до країни, де перебуває людина, з вимогою про арешт і видачу.

Українці в країнах ЄС перебувають під тимчасовим захистом у зв'язку з війною в Україні, яка триває, і наразі їхній статус практично прирівнюється до статусу біженців. А ті, хто отримав такий захист, не підлягають екстрадиції.

За цим наступає екстрадиційна перевірка. Держава, яка отримає запит із України, має зрозуміти, що екстрадиція здійснюється в інтересах правосуддя, у справі немає політичного контексту, а особа, яку просять повернути в країну, понесе покарання тільки за запитуваний злочин. Зокрема, перевірка має встановити, що після повернення в країну цій людині не загрожуватиме смертельна небезпека або тортури.

"На практиці це складна й довга процедура, яка застосовується у випадках розшуку небезпечних злочинців. А у випадку з авторитарними країнами ще й навпаки, коли держава з політичних міркувань хоче покарати конкретну людину. Однак масового характеру така практика не має", — каже Довгаль.

Експерт зазначає, що процедура включає комбінацію з адміністративного та судового процесу, і відмова може виникнути на будь-якому з етапів, адже екстрадиція, як і у випадку з будь-якими міжнародними зобов'язаннями — не обов'язок держави, а право. Переліку злочинів, що підлягають екстрадиції, не існує, проте є умови, які мають бути виконані, щоб країни розглянули конкретний запит.

"Політичні статті можна відразу відсікти. Що стосується обвинувачення за загальнокримінальними статтями, важливо звернути увагу на передбачені покарання. Екстрадиція може застосовуватися у випадках, коли за злочини передбачено позбавлення волі на строк від 1 року (якщо вирок ще не ухвалено), або якщо особу вже було засуджено на строк більше ніж 4 місяці, і вирок набрав законної сили. Також дія, що лежить в основі обвинувачення, має бути визнана злочинною як у країні, що запитує, так і в країні, яку запитують", — зазначає експерт.

Довгаль додає, що українці в країнах ЄС перебувають під тимчасовим захистом у зв'язку з війною в Україні, і наразі їхній статус практично прирівнюється до статусу біженців. А ті, хто отримав такий захист, не підлягають екстрадиції.

"Щодо осіб, які перебувають у статусі біженця, екстрадувати їх неможливо, тим паче в державу, що воює. Варто зазначити, що більшість українців, які перебувають у ЄС, не мають статусу біженця. Їм надано тимчасовий захист, який коли-небудь буде скасовано, найімовірніше, протягом 6 місяців після закінчення бойових дій. Однак наразі в контексті екстрадиції ці статуси практично рівнозначні. Тому заяви про можливу масову екстрадицію з країн ЄС до України, особливо в разі ухилення від участі в бойових діях, скоріше слід розглядати як політичний популізм", — зазначає експерт.

Налякати й підняти авторитет

Погрозам від Давида Арахамії передували заяви президента про масові перевірки рішень ВЛК. Юристи пояснювали Фокусу, що довести причетність до корупції тих, хто купив довідки, практично неможливо. Правоохоронці можуть притягнути до відповідальності співробітників ВЛК за перевищення службових обов'язків, а людині з фальшивим білим квитком запропонують повторно пройти ВЛК. Однак тих, хто виїхав за кордон, не відправлять на повторні комісії зі зрозумілих причин. А тому важко довести, що вони купили фальшиві довідки та поїхали, щоб не брати участь у бойових діях.

Головне завдання подібних заяв із боку чинної влади — налякати тих, хто ухиляється від служби, а також підняти авторитет в очах військових.

"Влада може ухвалити постанову або внести зміни до законодавства та відправити всіх, хто не може підтвердити діагноз, що дає право на білий квиток, на повторні комісії. Але потрібно розуміти, що багато військовозобов'язаних із позначкою "не придатний" уже за кордоном. І не думаю, що вони повернуться", — говорив Фокусу адвокат Євген Зурнаджи.

За словами політичного аналітика Олега Постернака, головне завдання таких заяв із боку чинної влади — налякати тих, хто ухиляється від служби, а також підняти авторитет в очах військових.

"За цими заявами, думаю, не стоять реальні можливі дії. Головне завдання — налякати частину суспільства, яка ухиляється від виконання своїх конституційних обов'язків [є дві статті Конституції України — ст. 17 і ст. 65, які визначають обов'язок кожного громадянина захищати свою країну. Юристи пояснювали Фокусу, що формулювання доволі загальні], а також — показати тим, хто на фронті, що влада щось робить заради задоволення запиту про справедливість — чому одні мають воювати, а інші відсиджуватися в Європі. Якщо влада не артикулює цей запит, її авторитет в очах військовослужбовців знижується, а це суттєвий політичний фактор у майбутньому", — каже Фокусу Постернак.

Нагадаємо, масштабні перевірки ВЛК можуть вплинути на мобілізацію. Експерти вважають, що система гостро потребує реформування, і деякі заходи могли б поліпшити якість роботи військово-лікарських комісій і навіть знизити корупцію.

Таке Фокус розповідав, як карають призовників, які ухиляються від служби та чому судові тяжби не є приводом для відстрочки від мобілізації.