"Проспали" фортифікації. Хто винен у швидкому просуванні ЗС РФ за Авдіївкою та як вирішити проблему

Битва за Авдіївку вважалася однією з найскладніших під час повномасштабної війни з Росією. Із 2014 року місто перетворювали на суцільний укріпрайон, але за ним фортифікації слабші. Деякі політики кажуть, що їх просто немає, і на третьому році вторгнення вони не з'явилися.

Лінія оборони на захід від Авдіївки — це рідкісні та примітивні окопи без безлічі додаткових укріплень, що уповільнюють хід російських танків. Прогалина в обороні коштуватиме територіальних втрат: зараз армія Росії повільно, але неухильно просувається за Авдіївкою, зазначали репортери газети The New York Times.

За даними команди аналітиків DeepState на 7 травня, ЗС РФ уже просунулися біля Новопокровського.

У Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки стан фортифікаційних споруд за Авдіївкою не коментували. Наразі інформації про таке питання немає, коротко відповів Фокусу член комітету, нардеп Федір Веніславський.

Лінії оборони за Авдіївкою, як стверджує нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла, не побудував жоден головнокомандувач Збройних сил України з 2014 до теперішнього часу. Ідеться про Віктора Муженка (був на посаді з 3 липня 2014 року до 21 травня 2019 року), Руслана Хомчака (із 27 березня 2020 року до 27 липня 2021 року), Валерія Залужного (із 27 липня 2021 року до 8 лютого 2024 року) та нинішнього головкома Олександра Сирського.

"Триває боротьба не тільки за країну з росіянами, а й за сучасну армію з генеральськими фракціями та спотвореною пострадянською культурою", — позначила вона позицію.

ЗСУ відходять на непідготовлені рубежі?

Генштаб ЗСУ часто показує фотографії та відео оборонних споруд. До їхньої структури входять бетонні "зуби дракона", глибокі траншеї, рови й окопи. Дійсно, після втрати Авдіївки Київ прискорив облаштування фортифікацій, що підтверджувала навіть британська військова розвідка.

Однак часто відео Генштабу більше нагадують інформаційну, а не реальну бойову складову. Далеко не завжди на кадрах українському глядачеві надається Авдіївський напрямок, знімають кліпи і в Харківській, і в решті частини Донецької області — тимчасово віддалених від лінії фронту місцях, вважає військовий експерт Олег Жданов.

"Журналісти в повний зріст у бронежилетах ходять по окопах, водночас не чути роботи артилерії, вибухів. Уже дуже далеко це від лінії фронту, а де прилітають російські снаряди, ситуація жалюгідніша: піхотинцю доводиться вести бої, одночасно брати лопату й рити окопи. Справжня проблема для армії", — розповідає він Фокусу.

Жданов акцентує увагу на пізній реакції влади — лише 2023 року Київ згадав, що оборонні рубежі потрібні на кожних 10 кілометрах. Настільки недбале ставлення матиме наслідки для країни.

Але не всі представники ЗСУ згодні з такими оцінками. Продовження процесу будівництва фортифікацій у Донецькій області, зокрема за Авдіївкою, підтвердила в бесіді з Фокусом пресофіцерка 47-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) Анастасія Блищик.

"Те, що бачу я особисто, захисні лінії досі будують. Ми їздимо та спостерігаємо, будівництво в принципі не зупинялося. Наскільки вони професійно зроблені, мені оцінити важко, я не фахівець у такому питанні. Перекривають окопи лісом, в інженерів є свої секрети й хитрощі, які допоможуть урятувати життя українським військовим, але це вже з області військових секретів", — розповідає військова.

Фахівці задіюють у роботі спецтехніку, там, де вона не проїжджає, копають лопатами. На Покровському напрямку також зміцнюють позиції.

За оцінками Жданова, після Авдіївки наступні оборонні споруди мають пролягати вздовж Карлівського водосховища. Ще одна лінія оборони — це Покровськ.

"Із Авдіївкою дійсно не встигли. Ніхто не очікував на таке швидке падіння міста, далі не встигли побудувати лінії оборони. Коли війська наші туди прийшли, Росія кинула сили в атаки за різними напрямками, що призвело до прориву оборони. У підсумку ми відступили на непідготовлені позиції", — коментує аналітик.

Жданов каже, що на Авдіївському напрямку намагаються працювати інженерні війська, але загалом оборонні рубежі далекі від досконалості. Фахівців із будівельних компаній бояться залучати через близькість до зони бойових дій: окопи копають під вогнем противника.

Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Сили оборони України поліпшили своє тактичне становище на Лиманському напрямку. Навколо міста Часів Яр ЗСУ повністю контролюють обстановку, говорив речник оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця" Назар Волошин.

Водночас ЗС Росії перекидають багато військової техніки на Бердянський напрямок Запорізької області. Ймовірно, загарбники збільшать тиск біля Роботиного.