Дзвінки та SMS за графіками. Блекаути позбавляють українців зв'язку, що придумали мобільні оператори

Часті відключення електроенергії через удари армії Росії по об'єктах критичної інфраструктури впливають на якість стільникового зв'язку. У великих містах щойно зникає світло абоненти одразу не можуть додзвонитися один одному. За межами мегаполісів проблема відчувається набагато гостріше.

Українським операторам давали час на підготовку до блекаутів. Національна комісія, що регулює сфери електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надає послуги поштового зв'язку, у березні 2023 року перевіряла готовність мобільних операторів до триденних відключень електрики. Порушення виявили у всіх гравців ринку, їм дали 20 днів на усунення проблем. Компанію Lifecell за підсумками перевірок оштрафували на 10,45 мільйона гривень за невиконання вимог.

У вересні 2023 року мобільні оператори звітували про інвестиції в енергонезалежність. Керівництво купувало потужні дизельні генератори — у компанії "Київстар" їх стало вчетверо більше, порівняно з лютим 2022-го. Закуповували й нові акумулятори підвищеної ємності для резервного живлення вишок.

Очевидно, вжиті заходи врятували ситуацію частково. У Києві, коли під час відключень деякі райони були 20 годин без електроенергії, зв'язок і мобільний інтернет зникали буквально за хвилин 10 хвилин після вимкнення світла. Неможливо було відправити навіть повідомлення в месенджерах.

"Стаціонарного інтернету не було, стільниковий зв'язок згас — жодної смужки в кутку екрана. Браузер, тим паче YouTube, навіть не відкривали. Повідомлення в Telegram доставлялися із затримкою близько 30 хвилин. Перемикання між мережами Vodafone, Lifecell і "Київстар" ефекту не поліпшило", — поскаржилася Фокусу мешканка столиці.

У Міністерстві цифрової трансформації України заявляли, що всі оператори готуються до вимкнень світла і планують забезпечувати зв'язок у населених пунктах у разі регіональних або локальних блекаутів. За словами керівника напряму розвитку мобільного інтернету Міністерства цифрової трансформації України Станіслава Прибитька, населений пункт розділять між операторами, кожен направлятиме технічні команди з генераторами на базові станції.

Державна компанія "Укренерго" взагалі не бачить ризиків блекаутів у країні та говорить лише про "контрольовані відключення". Однак усі прогнози нині будують без урахування нових масованих ударів армії Росії.

Надія на генератори та акумулятори

Фокус дізнався у трьох мобільних операторів, як вони планують боротися з перебоями в роботі стільникового зв'язку та інтернету. Оператори запевняють: жоден технологічний майданчик не працює довго і стабільно без електроенергії.

Устаткування стільникових вишок тримається за рахунок стабільного електропостачання. Будь-які генератори, акумулятори та альтернативні джерела енергії — тимчасові заходи, що забезпечують роботу мережі максимум на шість годин. Заправлений генератор пропрацює до двох днів, далі все залежить від частоти виїздів бригад за паливом, підкреслюють учасники ринку.

Під час блекаутів вирішувати оперативно всі проблеми зі зв'язком важко, попри понад 1 млрд гривень вкладень в енергонезалежність із 2022 року, відповіли Фокусу в пресслужбі оператора "Київстар".

Фахівці встановили на базових станціях до червня 2024 року 113 тисяч нових акумуляторів, що забезпечують роботу до чотирьох годин після відключення електрики. У 23 тисячах багатоквартирних будинків встановлено 50 тисяч джерел безперебійного живлення (ДБЖ), щоб абоненти користувалися послугою "Домашній Інтернет". Акумуляторам потрібна мінімум година на підзарядку.

"На жаль, відключення світла мають непрогнозований характер як за кількістю, так і за тривалістю. Акумулятори не встигають заряджатися, з такими графіками відключення телеком-оператори та провайдери фіксованого інтернету не завжди можуть забезпечувати безперебійну роботу мережі попри всі докладені зусилля", — зауважують у компанії.

Інвестиції в енергонезалежність не припиняє і компанія Lifecell: на закупівлю акумуляторних батарей і генераторів у 2024 році витратили понад 800 млн гривень. Наразі встановлено тисячі нових літієвих батарей, що дають змогу підтримувати роботу базових станцій до 4-5 годин без стаціонарного живлення та помірного навантаження на мережу.

"Також 1589 базових станцій Lifecell забезпечені альтернативним енергопостачанням за допомогою генераторів. До травня 2024 року кількість базових станцій з новими батареями, збільшилася в 6 разів, якщо порівнювати з травнем 2023 року", — наводять Фокусу статистику в пресслужбі компанії.

Lifecell до кінця року планує збільшити кількість технологічних майданчиків з літієвими батареями в 1,6 раза і підключити ще близько 200 базових станцій до генераторів.

Після атак на енергетичну інфраструктуру в березні-квітні 2024 року оператор зв'язку Vodafone подвоїв заплановані суми інвестицій в енергонезалежність. На закупівлю додаткових генерувальних потужностей і систем автономного енергозабезпечення компанія витратить 438 млн гривень, загальна сума вкладень в енергостійкість мережі за 2022-2024 роки перевищить 674 мільйони гривень, розповіла Фокусу прессекретарка компанії Vodafone Вікторія Павловська.

Vodafone придбав 13,5 тисячі акумуляторних батарей нового літій-ферумного типу, адже вони найкраще пристосовані до важких умов експлуатації при частих і тривалих відключеннях електропостачання. Додатково у 2024 році Vodafone закупить ще 4612 таких батарей.

Згідно з планами підготовки оператора до блекаутів, кількість генераторів у 2024 році збільшиться на 280 одиниць.

Забути про YouTube і ТікТок

Оператори стільникового зв'язку радять українцям скоротити споживання мобільного трафіку під час блекаутів. У "Київстарі" закликають утриматися від "важкого контенту": перегляду відео, здійснення відеодзвінків. Бажано вимкнути автозавантаження медіафайлів у месенджерах, не дивитися відео в YouTube, Netflix і в соцмережі TikTok. Завдяки економії, акумулятори на базових станціях пропрацюють довше.

"Підписка YouTube Premium дає змогу завантажити потрібне відео заздалегідь і переглядати його пізніше в автономному режимі, без підключення до інтернету", — додають у Vodafone.

Краще спілкуватися за допомогою дзвінків, SMS і текстових повідомлень у месенджерах. Якщо сигнал мережі зник, абонент може скористатися мережею іншого оператора без додаткової плати та зміни номера. У налаштуваннях мобільного телефону потрібно вибрати автоматичний вибір мережі, а якщо смартфон не реєструється в інших операторах, вибрати іншу доступну стільникову мережу вручну.

Оператор Vodafone зазначає, що сучасні технології дають можливість користуватися домашнім інтернетом в умовах тривалого відключення електроенергії. Так, після масованої атаки ЗС РФ 22 березня Харків був знеструмлений на кілька тижнів, але працювала технологія GPON. Співробітники провайдера Vega (входить до групи Vodafone, — ред.) організували кілька пунктів, щоб жителі міста під'єдналися до безкоштовного Wi-Fi і зарядили гаджети.

Як мобільні оператори готуються до зими

Мобільні оператори заявляють про поступову підготовку до складної зими 2024-2025, але що буде зі зв'язком під час холодів, прогнозувати не беруться. Купуються додаткові акумулятори та генератори, не менш важлива стаття витрат — великі обсяги палива. На живлення однієї базової станції йде до 50 літрів дизельного палива за день.

У попередні періоди аварійних відключень компанія Vodafone вже використовувала понад 1094 тонни дизельного пального та бензину. Доводиться збільшувати кількість оптових постачальників пального та укладати договори на закупівлі значних резервних обсягів, щоб мінімізувати ризики нестачі дизеля чи бензину, додає Вікторія Павловська.

Представники мобільних операторів запевняють, що загалом вітер і морози суттєво не впливають на загальну ситуацію зі зв'язком та інтернетом в Україні.

Нагадаємо, українські енергетики попереджали про ризик переходу роботи енергосистеми в "острівні режими". Це може статися, якщо російські війська почнуть атакувати об'єкти передачі електричної енергії та транспортування.

Фокус раніше докладно описував наслідки підняття тарифу на електроенергію для населення з 1 червня 2024 року. Тепер українці платитимуть 4,32 гривні за 1 кВт/год. Експерти пояснювали необхідність підвищення тарифу мільярдними боргами України на енергоринку.