Немає демобілізації — пішов у СЗЧ: чи встановлять в Україні чіткі терміни служби та чому люди не йдуть в ЗСУ
Військовослужбовці роками перебувають на фронті, а заміняти їх немає кому — деякі не витримують та йдуть в СЗЧ, про що потім розповідають навіть в соцмережах. Фокус розібрався в проблемах демобілізації та небажанні чоловіків йти до війська.
Військовослужбовець з 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов показово пішов у СЗЧ через відсутність чітких термінів служби. Він заявив, що цим вчинком хоче донести до влади й суспільства необхідність розв'язання проблеми демобілізації в Україні.
"Моя позиція залишається незмінною: ми маємо створити мобілізаційну чергу з числа всіх військовозобовʼязаних українців, і тоді демобілізація стане реальністю", — сказав він.
Гнезділов наголосив, що у 56-й бригаді вже давно не було ротацій. Крім цього, він вважає, що відсутність мобілізаційного резерву наближає росіян до Києва.
Натомість майор ЗСУ, заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін написав у своєму Telegram, що "показово-медійне добровільне СЗЧ" матиме сумні наслідки для військового.
"Якщо це й привертає до чогось увагу, то лише до того, що порушення дисципліни — це "нормально". Натомість дисципліна — одна з основ будь-якої армії. А подібні випадки дуже сильно демотивують бійців та провокують робити те ж саме", — повідомив Жорін.
За його словами, поїхати "додому" бійці поки собі не можуть дозволити, адже на деяких ділянках фронті окупанти досить успішно ведуть наступальні дії.
Демобілізація можлива під час війни
Народний депутат з "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко повідомив у розмові з Фокусом, що зараз демобілізації немає, проте вона можлива.
"Я подав законопроєкт про терміни служби ще в березні минулого року. Я абсолютно всі ці півтора року говорю, виступаю, підіймаю постійно цю тему, що ми маємо встановити терміни служби, що не можуть люди служити безстроково, нескінченно, вони мають отримати світло в кінці тунелю. Хай це будуть серйозні якісь терміти, ми вже у квітні виходили на голосування по мобілізаційному закону, в ньому була норма про 36 місяців, але навіть її прибрали в остаточній редакції", — сказав Олексій Гончаренко.
Він зазначив, що потрібно до цього повертатися та встановлювати терміни служби. Зокрема, 36 місяців — це той термін, який можна встановити та дати можливість людям зрозуміти, що "вони не кріпаки". Гончаренко наголосив, що це суперважливе питання, проте його ще не вирішили.
Чому чоловіки не хочуть йти в армію
Військовослужбовець ЗСУ, адвокат Масі Найєм зауважив, що демобілізація обовʼязково повинна бути, тоді як влада з цим дуже запізнилася.
"Це питання я постійно підіймаю. Оскільки вважав і вважаю формулу 36+рішення ставки такою, яка просто є окозамилюванням", — написав він у своєму Facebook.
У коментарі Фокусу Найєм заявив, що потрібно розібратися, чому не всі громадяни хочуть йти воювати.
"Є абсолютно неправильно історія про те, що є узагальнення, що вони (військовозобовʼязані, що уникають призову, — ред.) бояться померти. Ні, я впевнений, що питання не тільки або не стільки в цьому. В армії ви отримуєте явний дискомфорт, явно шкоду здоров'ю у тому чи іншому вигляді. А що ви отримуєте у відповідь?" — запитав Найєм.
За його словами, держава не будує повагу до військової професії, адже відбувається бусифікація, випадки, коли увʼязнених відправляють на війну. Крім цього, в Україні на 2024 рік бюджет на ветеранів зменшився з 13 мільярдів до пʼяти. Так, люди бояться невизначеності, йти до армії, не знаючи, на який термін та що з ними буде.
Він переконаний, що потрібно розбиратися та обʼєктивно визнавати критику питань, повʼязаних з військовими, — там де їм можна дати свою цивільну інфраструктуру та повагу. Також важливою є підготовка мобілізованих — якісна по часу та змісту.
Масі Найєм повідомив, що держава провалила комунікацію, а тому повинна дати впевненість у тому, що якісно підготує бійця, надасть соціальні гарантії, якщо щось станеться, дасть повагу, що є головним.
"Одне з найголовніших речей — це дати в системі координат такий статус, як родина військового або родини ветерана, тому що вони (сімʼї, — ред.) дедалі частіше виконують функцію держави, коли боєць поранився. Коли люди піклуються за цього пораненого ветерана, вони не йдуть на роботу або менше ходять туди, їх можуть звільняти. Тобто треба допомогти підтримати цю родину", — вважає військовослужбовець.
На його думку, так можна змінити ставлення людей до військової справи. Також важливим є питання корупції в ТЦК. Зокрема, аби представники ТЦК не бусифікували будь-кого, навіть з епілепсією, а потім відзвітували, що все нормально, але людина не може воювати.
Чому військові йдуть у СЗЧ: що з цим робити
Масі Найєм зазначив, що в українські армії небагато випадків СЗЧ, якщо порівнювати з росіянами, проте якщо міряти людським ресурсом — то чимало. Воїни залишають позиції через різні причини — комусь не дали нормальну зброю, і той розуміє, що помре. Також бувають ситуації, коли людина поранена, проте через якісь причини її насильно повернули назад. І боєць вимушений піти в СЗЧ для того, аби зберегти своє здоровʼя. Окрім цього, він переконаний, що покарання на людей, які пішли в СЗЧ, не діє.
"Мені здається, в армії, в кожному випадку окремо треба розбиратися, але в ситуаціях, коли військовослужбовець втрачає будь-яку надію на нормальну комунікацію, розуміння його потреб, то він тоді вдається до цих дій. Я думаю, що треба налагодити комунікацію — брати до уваги рапорти, які хлопці подають у зв'язку з пораненням, наприклад, піти на ВЛК і реабілітацію, якщо щось сталося в родині, то треба відпускати. Людське відношення може повернути те саме людське відношення, люди не будуть чудити і просто йти поголовно в СЗЧ", — сказав Найєм.
Проте, за його словами, це не стільки системна помилка, аби все перебудовувати, адже в СЗЧ йшли й раніше. У кожному випадку потрібно розбиратися, проте цієї проблеми взагалі не уникнути.
"Це проблема, кожен раз треба розбиратись, але щоб її взагалі уникнути — це неможливо, тому що є хлопці, які бояться, мають право. Є хлопці як Гнезділов, вирішив він так вчинити. Це позиція, це не значить, що він повністю неправий, але це значить, що треба проаналізувати, чому він так діє", — пояснив Масі Найєм та сказав, що впевнений у тому, що для людини, яка хоче піти в СЗЧ, не потрібно причин.
У своєму Facebook Найєм написав, що для нього питання легітимізації СЗЧ є неприпустимим.
"Я вважаю, що як військові ми не можемо це толерувати. Бо є багато випадків, коли через СЗЧ одних — інші підрозділи втрачали своїх побратимів", — додав він.
Нагадаємо, 22 вересня нардеп Роман Костенко заявив, що в Україні не розвʼяжеться питання демобілізації, поки існуватимуть проблеми з мобілізацією та ухиленням від служби. Він підтримує ідею встановлення чітких термінів служби під час війни, проте нині це неможливо.
30 липня військовий експерт Євген Дикий розповів, що в Україні потрібно встановити граничний термін служби. Він наголосив, що люди не повинні купувати квиток в один кінець, а мають знати, що відвоюють своє, а далі їх замінять інші.