Розділи
Матеріали

Диджитал-мобілізація заважає планам Генштабу: чому ТЦК не відмовляться від "бусифікації"

Тимур Савін
Фото: Скриншот | Фото ілюстративне. Закон про мобілізацію мав унеможливити походи ТЦК вулицями

Президент України обіцяв унеможливити силову мобілізацію на вулицях, але щодня українці бачать іншу реальність. Цифрові інструменти могли допомогти, але методи примусу краще і швидше виконують плани військового керівництва. Фокус з'ясував, чому "бусифікація" процвітає, попри бажання глави держави.

Президент України Володимир Зеленський на початку 2024 року вважав "дуже неправильним" пошук військовозобов'язаних на вулицях і затримування їх силою представниками ТЦК. Ухвалений Верховною Радою і підписаний ним закон про мобілізацію мав унеможливити "бусифікацію", але на практиці все вийшло навпаки.

"Дуже неправильно, коли представники військкоматів ходили вулицями, шукали хлопців, які не приходили до військкоматів. Тут я хотів би, щоби ми були справедливі та чесні. Такі випадки є, це абсолютно неправильно, вони не повинні цього робити", — говорив Зеленський в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD.

Глава держави просив військових і депутатів, щоб закон про мобілізацію "унеможливив шанси ТЦК ходити вулицями". Сучасні технології мали допомогти припинити силові методи.

Але після ухвалення закону і особливо останнім часом українцям стало очевидно, що бажання Зеленського усунути практику силової мобілізації залишилося "в проєкті". Дедалі частіше в соцмережах можна побачити відео рейдів співробітників ТЦК українськими містами і "бусифікацію" чоловіків.

Представники влади наголошують, що диджиталізація — не означає ігнорування законодавчих норм. Цифровізація не допоможе людям, які не мають актуальних військових документів. Це інструмент для уникнення черг у ТЦК, каже Фокусу член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.

Нардеп пригадав випадок, як у його присутності на Хмельниччині поліцейські та військкоми просили чоловіка надати необхідні документи. Він відмовив і згідно з чинним законодавством його забрали до відділку, щоб встановити його особу. Варто наголосити, що повноваження поліцейського щодо перевірки документів визначаються статтями 31 та 32 Закону України "Про Національну поліцію".

"Наголошую — я проти "бусифікації", але військово-облікові документи зобов'язаний мати кожен громадянин. Можливий і інший варіант: чоловік оновив дані, але не пройшов військово-лікарську комісію. Тоді він теж потрапляє в категорію ухилянтів", — коментує він.

Політик додає, що затримання і будь-які проводи в ТЦК мають здійснюватися виключно в межах законодавства про діяльність поліції. За його словами, якщо "незрозумілі люди в масках і камуфляжі" затягують чоловіків до бусу, потрібно негайно писати заяву в поліцію. Однак у більшості випадків поліцейські присутні при таких силових затриманнях і абсолютно не реагують на те, що відбувається.

Вилов людей на вулицях: де помилка диджиталізації?

Провал реалізації ідеї президента України про диджитал-мобілізацію, на думку військового експерта Олега Жданова, став наслідком помилок у системі управління країною. Вертикаль влади створює саме глава держави.

"Тепер мінімум 6 мільйонів чоловіків підпадають під штрафи. За офіційними даними від Міноборони оновилося до 4,7 мільйона, до того ж сюди належать заброньовані, ті, хто має відстрочку, з інвалідністю та інші пільгові категорії. Так вибудувана система, що закон можна не виконувати: одні платять хабарі, щоб не служити, інші взагалі не оновлюються", — розповідає він Фокусу.

Співробітники ТЦК також порушують закон, застосовуючи фізичну силу для затримання. Варто було від початку розуміти, що не всі побіжать до військкоматів ставати на облік і записуватися в армію. Українці бачать, як влада витрачає гроші не на фортифікації, а на благоустрій і дороги, не на закупівлю озброєнь, а на підвищення зарплат прокурорам і суддям, зазначає аналітик.

"На чому ж має будуватися патріотичне виховання? Згадайте, коли нашим військовим востаннє підвищували платню? А депутати постійно закладають у бюджет підвищення своїх зарплат. Не вистачає грошей, ідіть за 100 000 гривень постріляйте", — каже Жданов.

"Бусифікація" і силове затримання українців могли стати результатом неформального договору між владою і військовими після ухвалення закону про мобілізацію. ТЦК зобов'язують виконувати плани з набору людей, зі свого боку воєнкоми бачать невелику кількість охочих долучитися до ЗСУ цифровими інструментами, міркує політолог Ігор Рейтерович.

Тиск ТЦК із боку військового керівництва України — Генштабу ЗСУ, Міноборони і командування Сухопутних військ — погіршує ситуацію.

"ТЦК не обмежили в діях, їм не наказали в терміновому порядку припинити "бусифікацію". Заяви президента про те, що новий закон про мобілізацію прибере "бусифікацію" — суто політичні. Все одно ТЦК отримують плани і бачать, що виконати запропонованими методами цифровізації їх нереально. Ось і повертаються до силового впливу", — пояснив він Фокусу проблему.

ТЦК майже щодня "прилітають депеші" про зрив планів мобілізації в Україні. Відповідно доводиться виконувати завдання відомими і доступними методами. Принцип такий: "ми вас не питаємо, а ви не афішуєте свої дії". Природно, влада закрила очі на "бусифікацію", наголошує Рейтерович.

Напруженість у суспільстві через тотальну мобілізацію збільшується

На збільшення напруженості через тотальну мобілізацію в Україні звернули увагу журналісти американської газети The Wall Street Journal (WSJ). Військкоми проводять рейди в торгових центрах, концертних залах, магазинах і кафе, щоб знайти охочих воювати, але "відомі діячі", включно з прокурорами і топчиновниками, ухиляються від призову за допомогою "липових" довідок про інвалідність.

"Більшість охочих вступити до лав збройних сил уже зробили це, а набирати нових стає тільки складніше. Багато хто ховається або нелегально залишає країну, щоб уникнути призову", — зазначають автори.

Представник Генштабу ЗСУ Василь Румак визнавав факт скорочення кількості солдатів, які проходять військову підготовку, з 35 000 після ухвалення закону про мобілізацію до 20 000. У Києві визнають, що розширення мобілізації не принесе користі без додаткових поставок озброєння Заходом: у вересні 2024 року Зеленський говорив, що Україна не може озброїти 4 із 14 бригад.

В армії Росії теж є проблема з особовим складом через великі втрати на лінії фронту, але населення країни-агресора вчетверо більше за українське.

"ЗСУ щосили намагаються поповнити свої лави після літнього наступу 2023 року. Тоді тисячі солдатів принесли в жертву заради мінімальних результатів", — зазначають автори матеріалу.

Для України мобілізація — не лише військова, а й всебільша соціальна та політична проблема. У навчальному центрі недалеко від східного фронту більшість мобілізованих не хочуть іти на війну. Найбільша складність — змінити їхнє мислення, говорив журналістам WSJ інструктор із позивним "Ф'юрі".

Нагадаємо, Кабмін України нещодавно частково відновив процес бронювання військовозобов'язаних. Аудит критично важливих підприємств триватиме до 15 листопада.

Фокус раніше писав про конфлікт на одному з блокпостів у Харкові між працівником ТЦК і чоловіком, який вивозив людей на початку великої війни. Попри те, що його визнали загиблим, військкоми заявили, що він однаково має з'явитися в ТЦК.