"Велкам ту окоп": який шлях пройшов Кирило Верес від підприємця до комбата 54 ОМБр
В українську армію не потрібно мобілізувати 18-річних юнаків, вважає комбат Кирило Верес. Командир пояснив, що для перемоги Україні потрібно завдавати втрат росіянам у співвідношенні один до десяти.
Кирило Верес, нинішній командир батальйону К-2 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, у 20-річному віці був директором нудистського пляжу на Трухановому острові. Кар'єру військовослужбовця розпочав у 2014 році в батальйоні поліції Київ-1 у Слов'янську. Згодом був контррозвідником СБУ та заступником командира 92-ї бригади. Верес — один із десяти номінантів у голосуванні Фокуса "Українець року": українці можуть віддати свій голос за легендарного командира.
У перші місяці повномасштабного вторгнення Кирило Верес брав участь в організації оборони Мар'їнки Донецької області. Також керував контрнаступом зведених підрозділів механізованих батальйонів на вимушено залишені позиції. Їх вдалося повернути.
З лютого 2022 року командує батальйоном К-2 54-ї ОМБр, тримав оборону в напрямку Соледар-Сіверська.
У 2022 році відзначений званням Героя України, орденом "Золота Зірка" — за особисту мужність і героїзм. У 2023-му нагороджений Хрестом бойових заслуг.
Ще 2020 року він отримав орден Богдана Хмельницького I ст. за особистий внесок у зміцнення обороноздатності України та низку інших нагород і орденів.
Верес проти мобілізації 18-річних
Від деяких командирів надходять сигнали щодо мобілізації з 18 років. Пояснюється це тим, що молодші за віком і фізично придатні бійці швидше вчаться виконувати бойові завдання. Кирило Верес не погоджується з такою думкою. За його словами, воювати з 18 років може бути трохи рано.
"Безумовно, є багато командирів підрозділів, які підтримують протилежні думки. Вони вважають, що зниження мобілізаційного віку є потрібним. Їхнє бачення таке. Можливо, воно правильне в їхніх підрозділах і в їхніх форматах", — додав Кирило Верес.
Водночас він визнає, що 59-річним досить складно воювати: більша їхня частина вже не може вести активну фазу оборони або наступу.
За підсумками голосування "Рейтингу найвпливовіших українців" 2024 року посів 17 місце.
На запитання про ставлення до економічного бронювання та поділу на багатих і бідних Верес поставив зустрічне запитання про те, чи зможуть його бійці з його підрозділу, які заробили певний капітал, відкупитися.
"Якщо військовослужбовець, який пробув зі мною з початку повномасштабної війни, у середньому за 30 місяців заробив 30 тижнів на 120 — 3,6 млн гривень. Нехай витратив половину — тепер він зможе відкупитися чи ні", — сказав комбат в інтерв'ю YouTube-каналу "Фарід говорити".
Щодо демобілізації командир пояснив, що в нього є гроші і він би з радістю відкупився і посидів би вдома.
"Я буду читати, готуватися, дивитися за тенденціями війни. Повернуся через чотири місяці — тупити не буду", — додав боєць.
Водночас Верес уточнив, що низка підприємців, якщо потраплять в окоп, то не зроблять для підрозділу більше за інших. Але в цивільному житті вони можуть забезпечити життя сотням.
"Якщо він заробляє мільйон, і дає в Збройні сили тисячу гривень — велкам ту окоп. А якщо він заробляє мільйон і віддає 300-400 тисяч, друже, там від тебе буде набагато більше користі. 300-400 тисяч — це два термальні дрони. 400 — це майже три. Якщо мій підрозділ щомісяця втрачає 10, то це 30% мого запасу на місяць. Люди мають робити те, що найкраще в них виходить", — зазначив він.
Ставлення Вереса до грошової мотивації та ВПК України
Мотивація воювати росіян це гроші, ті, хто йдуть воювати в Москві, отримують 20 тис. доларів, чи можливо заохочувати громадян за допомогою такої мотивації. Командир батальйону К-2 не вважає, що таким чином можна заохочувати й українських захисників.
"Ділимо 120 тисяч гривень на 30 діб, скільки виходить — чотири тисячі на день. Коля, іди штурмани посадку за четвірку. Іди помри за чотири косарі — це ж смішно. Я не вважаю, що основна мотивація моїх військовослужбовців — це гроші", — пояснив він.
Він також додав, що в його бригаді служать майже 70% переселенців, і що щиро вірить, що мотивація у вигляді грошей — це не основна мотивація його бійців.
Щодо того, що мобілізаційний резерв вищий у Росії — приблизно 29 млн до 149, — Верес сказав, що виходи два: знищувати ворогів у співвідношенні 1 до 10.
Щодо закордонних оборонних компаній, які інвестують в українські підприємства, він риторично запитав, чому вони заходять тільки 2022 року, а не 2024-го.
"Я думаю, що ми багато розповідаємо, що в нас усе є. У нас сотні виробників дронів, стоїть на закупівлі Міністерства оборони, а літає п'ять", — пояснив він.
Він також додав, що не всі розробники знають, що відбувається на полі бою і прислухаються до порад військовослужбовців.
Про роботу до війни
Про свою роботу до служби в армії — директором з розвитку нудистського пляжу в Києві — він розповів, що "дивився, щоб пляж процвітав і працював, щоб людям було комфортно".
Він пішов із цієї роботи за кілька років до початку війни, але коли і якщо війна закінчиться, на подібну посаду після служби він уже повертатися б не став.
Він пояснив, що він уже не в тому віці.
"Мені це вже не цікаво. Це, умовно кажучи, було в дитинстві. Але це дійсно дало великий поштовх зараз навіть у моїй роботі. На той час у мене було 30-40 підлеглих", — зазначив він, додавши, що на пляж у середньому приходили три тисячі людей на день.
Досвід управління пляжем він використовував у своїй військовій службі. "Життєдіяльність усього цього потрібно було якось забезпечувати. Цей досвід я масштабував у військову ланку", — пояснив Верес.
З його слів, сам він на нудистському пляжі не відпочивав, оскільки багато працював і було не до релаксу.