"Тарганяча стратегія" Кремля: як РФ знаходить дірки в санкціях і чому їх неможливо закрити повністю

На початку наступного тижня Єврокомісія може презентувати 21-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Про це пише "Суспільне" з посиланням на свої джерела в європейських дипломатичних колах. До наступного пакету санкцій можуть увійти заходи щодо подальшого тиску на криптовалюту, а також обмеження проти фінансових установ у третіх країнах (зокрема Центральній Азії), які допомагають російським банкам обходити санкції.

За даними Politico, російський тіньовий флот, що перевозить підсанкційну нафту, продовжує працювати за фактичної підтримки європейських фінансових ринків. Хоча західні страховики офіційно пішли з Росії, судна отримують страхове покриття через російських посередників, а платежі проходять через європейські банки. Європейські чиновники та експерти визнають, що Росія створила альтернативні схеми морського страхування, які працюють в обхід міжнародних норм. Ця проблема загострюється на тлі підготовки 21-го пакета санкцій ЄС, спрямованого проти структур, які допомагають Москві обходити обмеження.

За всієї різноманітності санкцій, жодна з них не працює як належить, вважає економічний експерт Геннадій Рябцев. Єдине, що дійсно спрацювало, — це те, що не увійшло в пакети санкцій, а саме відмова від закупівель російського газу. Це був найбільший удар по російській економіці, і вони так і не змогли знайти йому заміну, зазначив у коментарі Фокусу економіст.

"Те, що санкції є радше політичним кроком і суттєво не впливають на російську економіку, підтверджується тим, що в російських ракетах і дронах досі присутні компоненти, вироблені на європейських підприємствах. До того ж ці компоненти були продані вже 2025 року. Які це санкції, якщо навіть постачання товарів подвійного призначення не вдається припинити?" — задається питанням Рябцев.

Звісно, все, що було запроваджено, може мати ефект тоді, коли Росія не матиме джерел надходження коштів від її традиційних напрямків експорту. Зокрема, якби Трамп не розпочав іранську авантюру, можна було б очікувати доволі суттєвого впливу від зниження цін на енергоносії, зокрема на нафтову складову. Тоді б почали працювати й різні точкові санкції проти окремих російських підприємств. Але те, що зараз введено, — це як мертвому припарка, підкреслює Рябцев.

"Я б не поспішав оцінювати нові санкційні ініціативи, оскільки між гучними заявами і підсумковими рішеннями часто існує велика різниця. Нерідко анонсовані як вкрай жорсткі заходи в підсумку виявляються значно м'якшими за очікуване. Тому, на мій погляд, важливішою є не кількість нових пакетів санкцій, а ефективність уже чинних обмежень. Якби європейським країнам вдалося забезпечити повноцінне виконання раніше введених санкцій, це принесло б набагато більший ефект, ніж ухвалення чергових пакетів із гучними обіцянками", — вважає експерт.

Вдалі санкції проти РФ є і працюють

Протилежної думки щодо дії санкцій проти РФ дотримується економіст та екс-радник президента Олег Устенко. Зокрема, як зазначив експерт у коментарі Фокусу, є дуже успішні санкції, які дійсно вдарили значно і продовжують чинити серйозний вплив на економічну ситуацію в Росії.

На першому місці — фінансові санкції, які відрізали Росію від зовнішнього ринку запозичення капіталу. Ні сама держава, ні російські компанії не можуть вийти на зовнішній ринок і позичити там гроші, як вони робили раніше. Через це в них виникають серйозні проблеми.

"У РФ виникають проблеми, пов'язані з тим, що дефіцит державного бюджету значний. У першому кварталі поточного року він перевищив позначку в 50 млрд доларів, а за результатом першого півріччя перебуватиме в межах від 80 до 100 млрд доларів. У Росії немає можливості профінансувати цей дефіцит за рахунок зовнішнього джерела, як зазвичай, роблять усі держави. Тому вони постійно шукають гроші, щоб закривати дірки", — підкреслює Устенко.

Паралельно фінансові санкції і заборона на вихід на зовнішній ринок стосуються і російського бізнесу — приватні та державні компанії не можуть виходити на зовнішній ринок, запозичувати капітал і розвивати свій бізнес. Грошей немає, взяти ніде, розвивати компанії без грошей не можна. Розміщення акцій на міжнародних ринках для російських компаній — це історія минулого життя. Якщо грошей немає, отже, інвестиції та розвиток приватного сектора зведені до мінімуму.

"На мою думку, одним із найдієвіших кроків могло б стати занесення Росії до чорного списку FATF — міжнародної організації, що займається протидією відмиванню коштів і фінансуванню незаконної діяльності. Україна від початку повномасштабної війни виступала за таке рішення, однак, як мені здається, ця позиція недостатньо жорстко і послідовно просувалася на міжнародній арені. Загалом санкції, які запроваджували проти Росії, були правильними за своєю суттю, але надалі тиск слід було посилювати більш активно", — зазначив Устенко.

Друга група санкцій, яка була дуже важлива, — це все, що стосувалося відрізання Росії від світового сектору техніки і технологій. Спочатку ввели заборону на експорт у Росію техніки і технологій військового сектора, потім — подвійного призначення, а потім практично на будь-який транспорт техніки і технологій із західних країн.

"Якщо в тебе немає техніки і технологій, можна скільки завгодно говорити про імпортозаміщення, але за фактом це не так. Країна не має можливості отримувати нові техніки, технології та обмінюватися науковою інформацією. Немає доступу до НДДКР (науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт). Зрозуміло, що відставання від світового рівня наростало з першого року війни і продовжує наростати. Для Кремля імпортозаміщення — це історія, яка не працює, особливо в частині високотехнологічної продукції", — вважає Устенко.

Третя група санкцій — усе, що стосується ринку енергетичних ресурсів, і найголовніше — нафта. У грудні 2022 року було введено стелю цін на російську нафту з боку "Великої сімки" — 60 доларів за барель. Це досить боляче вдарило по доходах Росії і скоротило можливості щодо фінансування військового і цивільного бюджету.

"Що стосується газу, на жаль, він продовжує продаватися на територію ЄС. Термін повної відмови від російського газу позначено 2027 рік. Це означає, що європейці, з одного боку, допомагали нам фінансово, але з іншого — продовжували давати гроші росіянам, купуючи їхній газ. Це завжди предмет гострих дискусій під час розроблення нових санкційних пакетів", — підкреслив економіст.

Також, на думку експерта, непогано себе показали і заходи із заморожування активів фізичних осіб. Інша річ, що Росія всі ці роки вчиться обходити санкції. РФ, як вважає Устенко, використовує так звану "тарганячу стратегію".

"Вони постійно шукають дірки, як у студентському гуртожитку: знаходять дірку, намагаються пролізти, коли вводиться новий санкційний пакет. Потім дірку закладають, але вони шукають іншу. Кожен новий санкційний пакет має закрити дірку, яку знайшли росіяни в попередньому. Це постійний процес. Не варто думати, що можна повністю закрити всі дірки. Для цього треба з'їхати з цього гуртожитку, але я не вірю, що у студента є можливість з'їхати", — продовжує експерт.

Які санкції ввели проти РФ

Санкції проти Росії є безпрецедентними за масштабом і скоординованими між основними партнерами: Європейським Союзом, США, Великою Британією, а також Японією, Канадою та іншими країнами G7. Головна мета — підірвати економічну базу, яка дає змогу Росії вести війну проти України, обмеживши доступ до технологій, фінансів та енергетичних ринків.

По-перше, було заморожено активи Центрального банку РФ на сотні мільярдів євро. Тільки в ЄС було заморожено близько 210 млрд євро, що позбавило Росію можливості використовувати свої золотовалютні резерви для стабілізації економіки та фінансування війни. На основі процентного доходу від цих заморожених активів було створено механізм кредитування України на суму близько 45 млрд євро.

По-друге, ключові російські банки, включно зі Сбербанком, ВТБ, Газпромбанком і багатьма іншими, були відключені від міжнародної системи міжбанківських платежів SWIFT. Це сильно ускладнило проведення міжнародних розрахунків.

По-третє, під блокуючі санкції потрапили десятки російських банків. Це означає, що всі їхні активи на території країн-ініціаторів заморожуються, а громадянам і компаніям цих країн заборонено вести з ними будь-які операції. Заборонені також операції з російським аналогом SWIFT — "Системою передачі фінансових повідомлень" (СПФС), а з 2026 року розширено перелік транзакцій із використанням карт національної платіжної системи "Мир".

По-четверте, під санкції потрапили криптобіржі та сервіси, які допомагали обходити обмеження. Наприклад, 2025 року OFAC (Управління з контролю за іноземними активами США) запровадило санкції проти біржі Garantex та її спадкоємиці Grinex за допомогу у відмиванні грошей і обході санкцій.

Не оминули санкції й експорт енергоносіїв, які є головними джерелами фінансування російського бюджету.

ЄС ввів заборону на імпорт російської нафти, що перевозиться морем, а також на імпорт вугілля. США і Велика Британія ввели повну заборону на імпорт російської нафти, газу і вугілля.

Крім цього, країни G7 і ЄС запровадили механізм, який забороняє західним компаніям (страховикам, перевізникам) надавати послуги з морського перевезення російської нафти, якщо вона продається за ціною, вищою за встановлений ліміт.

А 2025 року ЄС заборонив імпорт російського СПГ (з поетапним запровадженням) і його реекспорт із портів ЄС у треті країни. Також введено заборону на надання послуг з перевалки російського СПГ.

Того ж року США і Велика Британія запровадили блокуючі санкції проти найбільших російських нафтових компаній — "Роснефти" і "Лукойла", а також їхніх дочірніх структур.

Санкції торкнулися і припинення поставок критично важливих технологій і комплектуючих, необхідних Росії для виробництва сучасної зброї та підтримки промислового потенціалу. Введено практично повну заборону на експорт у Росію товарів і технологій подвійного призначення, мікроелектроніки, авіаційних двигунів, верстатів з ЧПУ, компонентів для дронів, а також хімікатів і навігаційного обладнання.

Введено заборону або серйозні обмеження на ввезення з Росії широкого спектра товарів: сталі, кольорових металів (мідь, алюміній), дорогоцінних металів (золото, алмази), деревини, цементу, хімічної продукції, алкоголю і морепродуктів.

Під персональні санкції потрапили тисячі фізичних і юридичних осіб, причетних до війни, — державні діячі, олігархи та бізнесмени, пропагандисти, військові тощо.

До того ж ЄС призупинив дію ліцензій на мовлення для кількох найбільших російських пропагандистських ЗМІ (RT, Sputnik та ін.), звинувативши їх у систематичній дезінформації. Росію було відсторонено від участі в багатьох міжнародних культурних і спортивних подіях.

Окремо було вжито заходів, спрямованих на ізоляцію Росії та припинення обходу інших санкцій.

ЄС, США, Велика Британія та інші країни закрили свій повітряний простір для всіх російських літаків і порти для російських суден. А крім цього почалася боротьба з "тіньовим флотом" — появою старих танкерів із неясною країною реєстрації та власниками. Уже сотні таких суден внесено до санкційних списків, і їм заборонено вхід у порти.

Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що російський "тіньовий флот", який допомагає Москві обходити нафтові санкції, сам перетворився на серйозну загрозу для світової екології.