Пише про владу, парламент, політичні кризи, міжнародну підтримку України та рішення, які змінюють життя країни. Розбирається в законопроєктах, бюджеті та політичних скандалах. Відстежує переговори з міжнародними партнерами, санкційну політику та допомогу західних союзників. Розповідає про те, як влада впливає на життя кожного українця — від тарифів і податків до соціальних виплат і безпеки. Займається журналістикою з 1997 року. Працювала в різних всеукраїнських виданнях у відділах криміналу, суспільства, економіки та бізнесу. Має дипломи юриста та філолога.
Енергетичне перемир'я між Україною та Росією можливе, але до реальних домовленостей поки що далеко. Експерти називають два сценарії: або США паралельно узгодять умови з Києвом і Москвою, або сторони перейдуть до тристоронніх переговорів уже після виборів до Держдуми РФ. Але без чітких гарантій, моніторингу та узгодженого переліку об'єктів, по яких не можна завдавати ударів, таке перемир'я ризикує виявитися тимчасовим — і протриматися лише до виборів до Конгресу США.
Формально Руслан Кравченко все ще залишається генеральним прокурором, але політично його вже відправляють у відставку і підбирають наступника. Серед можливих кандидатів називають Данила Гетманцева, Василя Малюка, Сергія Іонушаса та Олексія Хоменка. Опитані Фокусом експерти вважають, що Зеленський зробить ставку на максимально лояльну до нього фігуру, а протистояння з НАБУ та САП після зміни генпрокурора може не закінчитися, а лише перейти до інших силових структур.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який залишає посаду, наостанок завдав удару по антикорупційній вертикалі: оголосив про підозру голові НАБУ Семену Кривоносу, звинуватив НАБУ та САП у тиску і незабаром сам опинився за кордоном. У відповідь антикорупціонери говорять про продовження атаки на їхню незалежність. Фокус з'ясував , що стоїть за цим протистоянням, чи може воно закінчитися відставками Кривоноса та голови САП Клименка і чим нова війна силовиків загрожує владі Зеленського.
Росія змінює тактику ударів: після складів, торгових центрів та портової інфраструктури під удар потрапили пункти пропуску на прикордонні території та АЗС у глибині країни, зокрема в Києві. За даними української розвідки, у ворога є список із 50 заправок лише у столиці та області. Опитані Фокусом військові експерти визнають: захист слабкий, відповісти тим самим нам майже нічим, а нова мета — не лише економіка, а й моральний стан населення.
Влада називає зиму 2026/27 найскладнішою за весь час війни, але підготовка до неї дедалі більше нагадує гонку з часом. План стійкості виконано лише частково, десятки мільярдів ще не перетворилися на захищені об'єкти та резервні потужності, а експерти вже радять українцям запасатися водою, продуктами та, якщо є можливість, шукати місце для зимівлі подалі від великих міст.
Перемога АдН у Саксонії-Анхальт стала сигналом про системну кризу в Німеччині. Ультраправі вперше з 1945 року здобули більшість в одній із земель, і експерти називають це початком консервативного повороту в Європі. Для України це може означати втрату ключового союзника та зміну всієї військової підтримки. Подробиці — у матеріалі Фокусу.
Гучна справа "Карфаген" вже коштувала посади генеральному прокурору Руслану Кравченку, але його відставка може виявитися лише початком масштабних змін навколо Офісу генерального прокурора. Поки НАБУ та САП розслідують можливе "кришування" шахрайських кол-центрів чиновниками ОГП, експерти сперечаються, хто отримає контроль над прокуратурою і хто наступним може опинитися під ударом. Чому історія з "Карфагеном" виходить далеко за межі корупційного скандалу — розбирався Фокус.
Візити Віткоффа та Кушнера до Москви та Києва завершилися, але мир не став ближчим. У Кремлі підтвердили жорстку позицію, у Києві говорили про допомогу та зброю. Експерти зазначають: сторони розмовляють різними мовами, а старі ідеї подаються у новій обгортці. Про те, чому переговори зайшли в глухий кут і чого чекати далі, — у матеріалі Фокусу.
Фокус презентує свій фірмовий рейтинг "ТОП 100 впливових українців", який цього року ми приурочуємо до початку навчального року, адже віримо, що майбутнє України завжди живе в молодому поколінні. А оскільки першочерговим завданням є формування правильних знань, світогляду та переконань, ми вважаємо за потрібне внести нову категорію: Освіта і наука.
З кожним роком українських школярів стає дедалі менше, а навчатися — дедалі складніше. Щоденні повітряні тривоги по кілька разів зривають уроки, змушують дітей ховатися в укриття та примушують школи переходити на дистанційне навчання. На цьому тлі падають результати НМТ, а педагоги попереджають: освітні втрати лише накопичуються.
